Строительство и архитектура/ 1. Архитектурные решения объектов строительства и реконструкции

к.т.н., доцент Постернак С.О., к.т.н., доцент Постернак І.М.,

магістр з будівництва Уразманова Н.Ф.,

магістр з будівництва, асистент Постернак О.О.

Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна

ІНЖЕНЕРНА АРХІТЕКТОНІКА БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА ЇХ КОМПЛЕКСІВ – ВИЗНАЧЕННЯ У ЗАГАЛЬНОМУ СЕНСІ (ВИДІ)

З чого розпочати? На нашу думку з аналізу існуючих тлумачень та пояснень терміну "архітектоніка" для формулювання визначення та тлумачення терміну "інженерна архітектоніка будівель, споруд та їх комплексів ". Розглянемо пояснення спеціальних термінологічних словників та наукових статей [1].

Володимир Іванович Плужников у своєму багатоаспектному словнику-глосарію [2], розглядаючи терміни і поняття по архітектурній спадщині на території російської держави надає визначення терміну "архітектоніка" як: а) розподіл архітектурного декору в композиції витвору зодчества, що підкреслює зорову надійність конструкцій, стійкість у співвідношенні несучих і несомих частин, міцність каркасних вузлів, вагомість основ і т.д.; б) наукова дисципліна про використання зодчеством математики й механіки; в) теорія архітектури як мистецтва; г) архітектура.

У термінологічному словнику представниці Львівської архітектурної школи Ольги Юріївни Криворучко [3] з позицій сучасного толкування архітектурних понять надано визначення терміну "архітектоніка" ﴾грецьке architektonike – будівельне мистецтво﴿: 1) голов-ний принцип побудови, зв'язок і взаємозумовленість елементів цілого; 2) художнє вираження закономірностей побудови, співвідношення навантаження і опори, властивих конструктивній системі споруди; 3) структура, розпланування, конструкція архітектурного об'єкта; 4) закономірність побудови простору (А. Вєснін); 5) симбіоз тектоніки та композиції; 6) всебічний матеріальний та інформаційно-естетичний взаємозв'язок між внутрішнім змістом і формою в різних об'єктах. Тобто зриме, зрозуміле і художнє втілення призначення, функціонування, просторової організації, конструктивно-технологічної основи у зовнішньому образі архітектурної споруди, промислового виробу та ін. (Ю. Божко).

Ольга Юріївна Криворучко у своїй праці [4] досліджуючи сучасну архітектуру засобами елементарно-теоретичного аналізу (індукції – перехід від часткового до загального) запропонувала матрицю аналізу об’єктів архітектури деконструктивізму, яка ґрунтується на класичній тріаді Вітрувія: міцність, користь і краса з врахуванням додаткового критерію, актуального саме для архітектури XX століття, – зв'язок (співвідношення) архітектури із середовищем. За цим підходом поняття "міцність" проявляється у поняттях "матеріально-конструктивні засоби" (матеріали, конструктивна система, фактура (характер опрацювання поверхні) та текстура (виразник фізико-механічних властивостей матеріалу)) та "тектоніка" (тип, зумовленість та властивості тектоніки). За цим підходом (матриця аналізу об’єктів архітектури деконструктивізму) Ольга Юріївна наголошує, що поняття "тектоніка" трактують по-різному. Тектоніку визначають як співвідношення між поняттями "конструкція" та "композиція", тобто тектоніка є художнім осмисленням (вираженням) конструкції. Згідно з А.В. Кузнєцовим, тектоніка – це структура споруди, що визначає розташування і взаємозв'язок окремих частин та їхнє підпорядкування цілому. Тектоніка, за Я. Черніховим – це "конструктивна композиція", за М. Гінзбургом – "архітектурна тканина". За визначенням A.B. Стєпанова, конструктивна тектоніка – це безпосередня демонстрація конструктивної структури. Художня тектоніка – пластична форма відображає принципові особливості роботи конструкції. Отже, тектоніка – це результат пластично розробленої, художньо осмисленої конструкції. За А. Гутновим, тектоніка – художній вираз закономірностей побудови, співвідношення навантаження та опори, властивих конструктивній системі споруди. За А. В. Іконніковим, тектоніка – це організація і цілеспрямована конструктивна структура.

Далі Ольга Юріївна Криворучко [4] наголошує, що паралельно до тектоніки, часто як його синонім вживають поняття "архітектоніка". Згідно з тлумаченням А. Вєсніна, архітектоніка є закономірністю побудови простору. Термін архітектоніка також вживають на позначення симбіозу тектоніки та композиції. Опираючись на попередньо наведені визначення, питання тектоніки у Матриці тяжіє до співвідношення між поняттями "конструкція" та "композиція" і є сумарним вираженням (відображенням) закономірностей конструкції, властивостей матеріалів, функціонального наповнення об'єкта в побудові його об'єму (в його композиції та пластиці).

Важливим для нашого аналізу та пропозицій є наведений вище розгляд поняття «архітектоніка» щодо надання визначення та толкування терміну "інженерна архітектоніка будівель, споруд та їх комплексів (пропонується у скороченому виді: ІА-БСтаК)", що органічно висвітлить та взаємопов'яже різні поняття: «архітектоніка та інженерія (інженерна)» а також надасть можливість зробити певний крок до введення в наукову термінологію цього поняття.

У загальному (більш широкому) сенсі "Інженерна архітектоніка конструкцій, будівель, споруд та їх комплексів (ІА-КБСтаК)" формується як гармонійне архітектурно-конструктивно-технологічне сполучення виробів і конструкцій у будівлю чи споруду.

Литература:

1. Постернак С.О., Постернак І.М., Уразманова Н.Ф., Постернак О.О. Інженерна архітектоніка будівель, споруд та їх комплексів: просте сучасне визначення. Materiały V Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji "Naukowa przestrzeń Europy - 2009" (07-15.04.2009)Volume 18. Techniczne nauki. Budownictwo i architektura: Przemyśl. Nauka i studia. С.57 – 59.

2. Плужников В.И. Термины российского архитектурного наследия. Словарь – глоссарий. – Москва: «Искусство», 1995 – 160с.

3. Сучасна архітектура. Термінологічний словник. Криворучко О.Ю. Львів: Видавництво «Львівська політехніка», 2008. – 136с.

4. Криворучко О.Ю. Методи дослідження сучасної архітектури: матриця аналізу архітектурних об’єктів деконструктивізму // Вісник НУ «Львівська політехніка». Архітектура №568. – Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2006. С.89 – 97.