Макордей
Ф.В.1, Васильєв О.Д.2, Баклан В.Ю.1, Колесникова І.П.1,
Щадних Н.М.1
1Проблемна науково-дослідна лабораторія паливних елементів
Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, Одеса 65026, вул. Дворянська, 2; 2 інститут
проблем матеріалознавства ім. І. Францевича НАН України, Київ
СКЛАДОВІ
ЦИРКОНІЄВО-КЕРАМІЧНОГО ПАЛИВНОГО ЕЛЕМЕНТУ
Ще в 1953 році в Одеському університеті ім. І.І. Мечникова роботи щодо
паливних елемент (ПЕ) започаткував геніальний Оганес Карапетович Давтян, який
входить до п’ятірки лідерів у світі по ПЕ і який ще в 1946 році видав першу в
світі книгу про явище ПЕ і за свої роботи в галузі ПЕ був представлений
Чехословацькою Академією Наук до Нобелівської премії.
О.К. Давтян
заснував у 1962 році спеціалізовану проблемну науково-дослідну лабораторію паливних
елементів (ПНДЛ ПЕ), яка створювала електрохімічні генератори (ЕХГ) потужністю
200, 500 та 1000 Вт і разом із Черкаським
„Ротором” розпочала працювати над створенням електромобілю на паливних
елементах – саме того, який зараз в Америці став популярним.
В лабораторії
були розроблені і досліджені макети елементів і металоповітряних батарей з
цинковими анодами в лужних електролітах і з магнієвими анодами в нейтральних
електролітах. По результатам досліджень елементів і батарей проведені
техніко-економічні розрахунки батарей для електромобілів: воздушно-цинкова
батарея потужністю 12 кВт з питомою енергією 150 Вт.год/кГ і ємністю
60 кВт.год; воздушно-магниєва батарея потужністю 11 кВт з питомою
енергією 150 Вт.год/кГ і ємністю 60 кВт.год. Обидва типи
батарей розраховані на механічну зміну анодів, розрахунковий пробіг
електромобіля в 30000 км.
ПНДЛ ПЕ була
і є провідною науковою організацією України по вивченню каталізаторів
електрохімічних процесів і розробки новітніх технологій синтезу електродних
матеріалів для хімічних джерел струму (ХДС) і нових конкурентноспроможних
первинних і вторинних ХДС, область використання яких простягається в широкому
інтервалі забезпечення електроживленням
від мініатюрних електронних пристроїв до потужних споживачів енергії [1].
Справа великого електрохіміка О.К. Давтяна набула
свого нового продовження в Україні у 2001 році. 22 січня 2002 року в інституті
проблем матеріалознавства (ІПМ) ім. І.М. Францевича НАН України офіційно був
продемонстрований високотемпературний цирконієво-керамічний паливний елемент
(ЦКПЕ) [2], що й стало початком розгортання досліджень ЦКПЕ в Україні на
сучасному стані розвитку. Започатковано декілька дослідницьких проектів, у тому
числі й міжнародних, які базуються на природних можливостях України та
інтелектуальних перевагах у отриманих результатах. Очолює роботу в ІПМ професор
Васильєв О.Д., з яким в останні роки співробітники ПНДЛ ПЕ (учні професора
Давтяна О.К.) ведуть сумісні інтенсивні дослідження в області високотемпературних
ЦКПЕ [3-6].
ЦКПЕ
працює при температурі 700-800оС та вище і використовує цирконієву
кераміку, яка є високотемпературним киснево-іонним провідником. Кераміка діє як
твердий електроліт між парою електродів в контакті з повітрям і паливом. Кисень
поступає з повітря і іонізується на поверхні розділу кераміка-електрод. Іони
кисню дифундують крізь товщу розігрітої цирконієвої кераміки і реагують з
паливом на електроді зі сторони палива. Електрони генеруються на цьому
електроді і направляються далі крізь зовнішнє навантаження до замикання кола.
Початковими продуктами паливних елементів по визначенню є вода, коли паливом є
водень, та оксид вуглецю при використанні природного газу. Додатково, з-за
того, що робоча температура сучасних керамічних станцій набагато нижча ніж 1000оС,
вони зовсім не здатні утворювати шкідливі оксиди азоту.
Твердооксидний електроліт (ТОЕ) для ЦКПЕ є „серцем” паливних елементів і займає в ньому чинне
місце. Йому на даному етапі розвитку паливно-керамічних технологій і
приділяється основна увага через потребу зниження робочої температури в ЦКПЕ
принаймні до 600о С. Двооксид цирконію, який є похідним матеріалом
для виготовлення ТОЕ, був отриманий із української сировини: збагаченої руди
Вільногірського гірно-металургійного комбінату Дніпропетровської області.
Ураховуючи
природні переваги, саме ЦКПЕ є найбільш перспективна для України, що має
найбільше в Європі родовище цирконію, котрий є сировиною для виготовлення
цирконієвої кераміки. Українське родовище є третім по розмірам у світі і першим
в Європі. Україна також має свої поклади скандію, необхідного для створення
твердого електроліту.
Самим стійким
цирконієвим твердим електролітом є – (ZrO2)0,9-(Y2O3)0,1 –(10YSZ).
Більш високу електропровідність має цирконієвий електроліт з доданням 10 мол. %
S2O3
(10ScSZ), ще більшу - тверді
електроліти на основі трійних оксидів рідкоземельних металів таких як церій,
гадоліній, тантал тощо.
Ми досліджували, крім двох вищеназваних, ще третій трійний електроліт –
(ZrO2)0,89-(Sc2O3)0,1-(CeO2)0,01
– 10Sc1CeSZ.
Для цих електролітів
рекомендуються слідуючі катоди і аноди:
катоди – La-Mn, La0,6Ba0,4Cook3, La-AlO3, CuO-Li2O, La0,6Sr0,2MnO3, SrFeCoO3, La0,5Sr0,5MnO3 [7];
аноди – Li2-ZrO3, Li4ZrO4, Li8ZrO6, ZrO2-SiO2, (SiO2)x(ZrO2)0,9-xAg0,1, NiO-Li2O3, NiO-ZrO2 [8].
Таким чином, ЦКПЕ
формується, як: анод/ТОЕ/катод. Практика показує [8], що для довготривалого
строку служби ЦКПЕ необхідно використовувати аноди, які вміщують оксид нікелю,
щоб в процесі робочого режиму проходило його відновлення в атмосфері водню: з
першого циклу роботи ЦКПЕ або в процесі виходу ЦКПЕ на робочий режим проходить
відновлення анодів, вміщуючих оксид нікелю. Таким анодом став - NiO-ZrO2, який виготовляли трьома способами: Ni2O3 + TOE; Ni(NO3)2
+ TOE; Ni(COOH)2
+ TOE в співвідношенні електроліту із
сполуками нікелю 1:1 з послідуючим спіканням при 1000оС.
Спочатку анод
пресували у виді диску із суміші оксиду нікелю або його солей (62 в. %) і ТОЕ
(38 в. %) за допомогою звязуючого стеарино-бутадієного латексу в етанолі, старанно
перемішували, висушували та термооброблювали перед пресуванням, потім спікали,
але анод не був міцним, тому ми перейшли на співвідношення сполук – 50 в.% на
50 в. %, а в якості звязуючого використовували розчин полівінілового спирту.
Тиск пресування – 5-7 т/см2. Після пресування проводили спікання
зразків при температурі 1000о С на повітрі.
У якості катодних
каталізаторів досліджені срібло, складні оксиди типу перовскитів [9]. Срібло, платина та паладій, які є високоактивними
каталізаторами реакції іонізації кисню, мають недостатню стабільність по причині випаровування цих металів при високих
температурах. Синтез проводиться при високих температурах (800-1000 0С),
що забезпечує достатньо високу активність та стабільність при роботі елементу. У ЦКПЕ широко
використовуються перовскити, методи виготовлення яких розроблені, продовжується їх вдосконалення, одним з напрямків якого є отримання нанорозмірних кристалів каталізаторів. Ми отримували катод на
основі перовскиту La0,5Sr0,5MnO3
Синтез
цього перовскиту проводився з суміші розчинів нітратів лантану, стронцію та
марганцю, взятих у визначеному співвідношенні. В суміш розчинів додавали
яблучну кислоту у молярному співвідношенні 3:2 (для утворення комплексних
сполук у вигляді гомогенної фази). Суміш висушується при перемішуванні та
витримується при 300 оС для
розкладу органічної складової. Отриманий матеріал подрібнюють та витримують при
800 оС (6 годин) та 900 оС (6 годин) для формування
перовскитної фази та для виявлення стабільності фази при 1200 оС (1
годину) [7].
Дослідження по виготовленню ЦКПЕ проводились трьома шляхами:
одночасне
пресування порошку електроліту з двооксиду цирконію, стабілізованого 10 мол. %
двооксиду ітрію (скандію), як електролітної мембрани ЦКПЕ, та катодних і
анодних шарів з послідуючим спіканням;
на
виготовлений анод товщиною в 1-3 мм напресовується і припікається порошок
електроліту або напиляється, а потім на нього наноситься гель катоду методом
трафаретного друку з послідуючим спіканням;
на
електролітну плівку (10 – 20 мк) за допомогою електронно-променевого напилення
осаджуються шари аноду та катоду.
В другому
варіанті анод виконує функцію носія всього керамічного ПЕ.
Мають місце недоліки роботи ЦКПЕ: розігрів до високої
температури, високі швидкості деградаційних процесів, випарювання компонентів,
взаємодія їх з повітрям тощо. В зв’язку з цим, необхідно розробляти
технологічні підходи для зниження температури в ЦКПЕ до 600о С,
одержання нанопорошків диоксиду цирконію, збільшення механічної міцності
пресованого електроліту і прилипання до нього аноду і катоду. Це робить
можливість створення промислових ЦКПЕ дійсним та привабливим, а одержання
цирконієвого електроліту з вітчизняної сировини може стати прообразом
промислової продукції для Українського ринку.
Література
1. V.Yu. Baklan, M.V. Uminsky, I.P. Kolesnikova. Fuel Cells
Technologies: State & Perspective. // NATO Science. Series, 11.
Mathematics, Physics and Chemistry, vol. 22, Springer: Dodrecht, 2005, p.181.
2. O. Vasilyev. Historic. Aspects of Fuel Cell Development in Ukraine. // NATO ARV Fuel Cell Technologies: State and Perspectives. - Kiev, 2004. - P. 19-89.
3. Васильєв О.Д., Верещак В.Г., Смирнова А.Л. Від піску-циркону до
електрики: український шлях. Науковий вісник Чернівецького університету. – Вип.
390-400. Хімія. – Чернівці, 2008, С.189-191.
4. Баклан В.Ю., Васильєв А.Д., Хитрич
В.Ф. Технология изготовления
керамического твердого электролита на основе стабилизированного диоксида
циркония для высокотемпературных топливных элементов. Тезисы доклада XIV Российской конференции по физической химии и
электрохимии расплавленных и твердых электролитов. – Екатеринбург, 2007, С.
13-14.
5. Баклан
В.Ю., Хитрич В.Ф., Васильев А.Д.
Твердооксидный топливный элемент // Сб. научн. тр. VII Международной конференции “Фундаментальные проблемы
электрохимической энергетики” под ред. Проф.
Казаринова И.А. – Саратов: изд-во Сарат. Ун-та,
2008. - С. 28-29.
6. V.Yu. Balkan, V.F. Khytrych, V.E. Polishuk, A.D. Vasilyev. High temperature
zirconia-ceramic fuel cells //Abstract XI Polish-Ukrainian Symposium on Theoretical
and Experimental Studies of Interfacial Phenomena and their Technological
Applications. -
Zamose-Krasnobrod, Poland, - 2007. – p. 2.
7. А.С. Лавриков, В.В. Севастьянов, С.В. Никитин, А.К. Иванов-Шиц. Синтез La0,74Sr0,26MnO3 с повышенной электропроводностью // Неорганические
материалы, 2004, том 40, №5, С.1-5.
8. Wallin S.A. Структура электрода, используемого в твердотельных
электрохимических устройствах. Пат. 5937264 США, МПК В 22F 7104.
Заявлен 29.08.1997, опубликован 10.08.1999 НПК 419/2.
9. Christie G.M., Van Henvelu F.H.,
Van Berkel FPF. Development of cathode materials for low temperature SOFS //Riso Int.
Symp. Mater. Sei. High-Temperature Electrochemistry: Ceramies and Metals
Roskilde.-1996.-T. 17.-P. 205-211.