УДК 619:616‑089.5

Спіцина Т.Л., старший викладач,

Масліков С.М., доцент,

Марухіна Я.Ю. студентка

Дніпропетровський державний аграрний університет

Застосування Домітору для наркозу котів

Встановлено, що застосування Домітор-Антиседанової комбінації проти «хелабрунівської» суміші дозволяє контролювати тривалість анестезії і тим самим зводити до мінімуму негативний вплив анестетика на терморегуляцію, серцево-судинну та дихальну системи.

Інтенсивний розвиток ветеринарної медицини та глобальна гуманізація суспільства ставлять високі вимоги до рівня кваліфікації лікарів ветеринарної медицини. Сьогодні головним є життя хворої тварини, а фінансові питання, пов’ані з лікуванням, відходять на другий план. Як відомо, успіхи і невдачі хірургічного втручання обумовленні численними факторами, серед яких основним є анестезіологічний ризик, що спонукає фахівців до пошуку нових ефективних засобів запобігання й усунення больового синдрому. Створення нових медикаментів і устаткування для ветеринарної медицини дало можливість проводити безпечні та ефективні седацію, аналгезію або анестезію в міру необхідності контролю болю [2,4,6]. Одним із типових прикладів малої хірургії є кастрація самців, яку виконують майже щоденно в кожній лікарні ветеринарної медицини. Ця операція триває в середньому 5-10 хв і проводиться під захистом загальної анестезії, що в свою чергу характеризується тривалою реабілітацією тварини після проведення анестезії в порівнянні з часом самого оперативного втручання. Цей факт надихнув нас до пошуку анестетика, який би характеризувався не тільки високою безпечністю, але й доброю керованістю.

Матеріали і методи дослідження. Дослідження були проведені на базі клініки «Швидка ветеринарна допомога» міста Дніпропетровськ. Матеріалом для дослідження стали клінічно здорові коти різних порід віком 2-4-х років, яким була проведена орхідектомія закритим способом. З метою порівняння дії на організм різних анестезуючих речовин було створено дві дослідні групи по п’ять тварин у кожній. Перед операцією всіх тварин утримували на 12-годинній голодній дієті без обмежень у воді. Котам обох груп за 15 хв до проведення загальної анестезії вводили підшкірно 0,1 %-вий розчин атропіну сульфату в дозі 0,2мл. В подальшому котам першої групи внутрішньом’язово застосовували «хелабрунівську» суміш в дозі 0,1 мл/кг маси тіла, а котам другої групи − Домітор в дозі 0,08 мл/кг, а через 10 хв (після проведення оперативного втручання) в якості антагоніста вводили Антиседан в дозі 0,04 мл/кг. Усім тваринам додатково проводили локальну анестезію 0,5 %-вим розчином новокаїну в ділянку сім’яного канатика по 0,5 мл на один сім’яник.

Стадії загальної анестезії визначали за тривалістю індукції, толерантності та відновлення. Моніторинг кардіоваскулярної, дихальної і центральної нервової систем та температури тіла проводили через кожні 10 хв загальноприйнятими методами [1,3,5]. Для підвищення об’єктивності результатів досліджень у тварин двічі відбирали кров для аналізу.

Результати власних досліджень та їх аналіз. З аналізу результатів біохімічних та гематологічних досліджень з’ясовано, що всі досліджувані показники знаходилися в межах фізіологічної норми. Результати гематологічних досліджень свідчать про адекватний гемопоез, відсутність дегідратації, запального процесу чи алергії.

Під час спостереження за котами протягом анестезії ми отримали наступні результати: у тварин другої групи стадія толерантності наступала в середньому на восьмій хвилині після ін’єкції препарату, що майже вдвічі раніше ніж у тварин першої групи, у яких аналогічна стадія наступила лише на п’ятнадцятій хвилині після введення «хелабрунівської» суміші (таб.). Окрім цього, у двох котів першої групи у фазі індукції спостерігалися слабкі позиви до блювання. Стадія толерантності у котів другої групи тривала 10 хв (в цей момент проводилось оперативне втручання), після чого тваринам вводили Антиседан, і вже через 3 хв наставала стадія відновлення, в той час коли у тварин першої групи стадія толерантності тривала в середньому 34 хв. Відновлення у тварин другої групи тривало в середньому 11 хв, після чого вони були достатньо активними. Тваринам першої групи на відновлення знадобилося в середньому 56 хв, після чого вони ще приблизно 3 години перебували у пригніченому стані. Таким чином, у тварин при застосуванні Домітор-Антиседанової комбінації, загальна анестезія тривала 31 хв, а при застосуванні «хелабрунівської» суміші − 104 хв.

Таблиця Тривалість індукції, толерантності та відновлення

Період	Група тварин
	1	2
Індукція, хв	14±3	7±2
Толерантність, хв	34±6	13±2
Відновлення, хв	56±13	11±4

В результаті проведення термометрії з’ясовано, що в усіх котів першої групи відмічалося тимчасове підвищення загальної температури тіла на 1 %, яке змінювалось її поступовим зниженням на 2,9 % (рис.1). В подальшому у трьох дослідних тварин температура швидко відновлювалась, а у інших двох знижена температура тіла залишалася ще протягом двох годин. У котів другої групи також, на початку реєстрували підвищення температури тіла на 1 %, але після введення Антиседану вона протягом 20 хв повністю відновлювалася.

Аналізуючи отримані дані можна припустити, що підвищення температури тіла на початку анестезії з подальшим її зниженням, у всіх випадках відбувалося через вплив на центр терморегуляції ксилазину і медетомідину (α-2 агоністи). Той факт, що температура тіла у двох котів з першої групи знаходилася тривалий час на мінімальній межі фізіологічної норми ми пояснюємо сильнішою пригнічувальною дією ксилазину на центр терморегуляції.

Рис. 1 Динаміка загальної температури тіла протягом знеболення

Частота серцевих скорочень у котів першої групи в період індукції збільшувалась на 27 %, що пояснюється дією атропіну сульфату на серцево-судинну систему, а також нервовим збудженням тварини. В період толерантності з поглибленням наркозу частота серцевих скорочень поступово знижувалася до початкової (рис.2).

Рис. 2. Динаміка частоти пульсу протягом знеболення

У котів другої групи в період індукції і толерантності відбувалось поступове і незначне зниження частоти серцевих скорочень на 10 %, але вже на перших хвилинах після введення Антиседану спостерігалось прискорення пульсу на 27 % з наступним швидким відновленням.

В результаті досліджень з’ясовано, що у котів обох груп в стадію індукції спостерігалось короткотривале зростання частоти дихальних рухів на 24 % та 26 % відповідно, що, можливо, пов’язано з дією атропіну сульфату (рис.3).

Рис. 3 Динаміка частоти дихання протягом знеболення

З настанням стадії толерантності у тварин першої групи частота дихання знижувалася на 43 %, проте, у фазі відновлення вона доходила початкового показника. У котів другої групи в стадії толерантності ми спостерігали аналогічну тенденцію, проте, на перших хвилинах після введення Антиседану спостерігалось короткотривале (10 хв) підвищення частоти дихання на 37 %.

Аналіз результатів дослідження крові, відібраної у фазі толерантності виявив, що біохімічні (крім глюкози) і гематологічні показники тварин залишилися майже незмінними. В крові котів першої групи в період толерантності вміст глюкози збільшувався на 19 %, а у котів другої групи – на 11 %. Ми припускаємо, що така різниця виникла або через те, що Домітор в меншій мірі пригнічує гормональну секрецію підшлункової залози ніж «хелабрунівська» суміш, або, що на нашу думку більш вірогідніше, через те, що тварини другої групи зазнали меншого стресу (стадія толерантності у них наставала вдвічі раніше) та больових відчуттів (медетомідин володіє сильнішою аналгезуючою дією ніж кетамін і ксилазин).

Висновки

В результаті проведених досліджень встановлено, що застосування Домітор-Антиседанової комбінації, як і «хелабрунівської» суміші забезпечує виразну релаксацію та добру аналгезію, проте Домітор-Антиседанова комбінація дозволяє чітко контролювати тривалість загальної анестезії і тим самим зводить до мінімуму негативний вплив анестетика на серцево-судинну систему, дихання і терморегуляцію.

Список використаної літератури

1.. Власенко В., Рубленко С. Аналіз варіабельності ритму серця – новий напрям у розвитку ветеринарної анестезіології // Ветеринарна медицина України. – 2003. - №7. – С.18 – 20.

2. Власенко В.М. Перспективи розвитку вітчизняної анестезіології // Науковий вісник НАУ. – Вип.. 38. – К., 2001. – С. 23-35.

3. Власенко В.М., Рубленко С.В. Моніторинг анестезованих тварин: Метод. рекомендації. – Біла Церква, 2004. – 32с.

4. Власенко В.М., Тихонюк Л.А. Ветеринарна анестезіологія. – Біла Церква, 2000. – 336 с.

5. Петренко О., Меженський А. Методологічні аспекти моніторингу анестезіологічного забезпечення тварин у ветеринарній хірургії // Ветеринарна медицина України. – 2006. - №6. – С.29 – 32.

6. http://www.zoovet.ru «Домитор для короткой анестезии животных. Некоторые кардиореспираторные показатели». Автор: Туровникова Е.В. Ветеринарная клиника "Белый клык-М"РУДН кафедра ветеринарной патологии. Клиника экспериментальной терапии, ОНЦ РАМН.

Резюме

Установлено, что применение Домитор-Антиседановой комбинации в отличие от «хелабруновской» смеси позволяет четко контролировать продолжительность анестезии и, тем самым сводить к минимуму негативное влияние анестетиков на терморегуляцию, сердечно-сосудистую и дыхательную системы

Resume

Is placed, that the application Domitor-Antisedan combination as against Helabrune of mixture allows to inspect an anaesthesia duration and, thus to reduce to a minimum negative influence of Anesthetic on a thermoregulation, cardiovascular and respiratory systems