Шубна О.В.
Донбаська державна машинобудівна
академія
Вплив
інституційної середи на економічну діяльність домашніх господарств
В рамках інституційної трансформації створюються і
розвиваються суб'єкти ринкової економіки. Одним з основних джерел внутрішньої нестабільності
перехідної інституційної системи є внутрішні суперечності, властиві домашнім господарствам
перехідного типу.
В процесі аналізу особливостей функціонування домашніх господарств
в умовах трансформаційної економіки особливе значення набуває дослідження
впливу неекономічних чинників на економічні процеси. Можливість здійснення
досліджень в такому контексті надає інституційна економічна теорія, яка разом з
економічними методами дослідження застосовує історичний, правовий, політологічний
та біхевіорістській інструментарії.
В умовах переходу від командно-адміністративної системи
господарювання до ринкової особливого значення набувають інституційні зміни,
які пов'язані з формуванням нової інституційної середи. Надаючи дію на
економічну систему, інститут тим самим зумовлює стратегічний напрям її
трансформації. Інституційні зрушення, на фоні яких здійснюється ринкова
трансформація економіки, зрештою приводять до формування економічних суб'єктів
ринкового типу. Йдеться не тільки про формування принципово нових для економіки
суб'єктів, але і про трансформацію домогосподарств планової економіки в домогосподарства
ринкового типу.
На нашу думку для аналізу впливу інституційної середи на
економічну діяльність домашніх господарств слід виділити ознаки інституційної
середи, визначаючі ступінь ризику при здійсненні економічної діяльності, характеристики
інституційної середи, визначаючі рівень економічної культури домашніх
господарств та основні елементи інституційної середи, що визначають стереотипи
і норми економічної поведінки домашніх господарств.
До ознак інституційної середи, визначаючих ступінь ризику
при здійсненні економічної діяльності, ми вилучаємо наступні: ступінь
невизначеності майбутнього, ступінь аномії,
співвідношення формальних і неформальних правил гри, відношення власності,
ступінь інституціоналізації фінансового ринку.
До характеристик інституційної середи, визначаючих рівень
економічної культури домашніх господарств, на наш погляд, слід задати
відношення до дотримання законів, ступінь опортунізму, сприйнятливість до
зарубіжного досвіду, ступінь раціональності поведінки домашніх господарств,
орієнтацію на способи збагачення.
Основними елементами, що визначають стереотипи і норми
економічної поведінки домашніх господарств, на нашу думку, є поведінка, що
максимізує, залежність переваг від фінансових і соціально-класових обмежень, превалюючі в суспільстві стереотипи споживання, діапазон
портфельного вибору домашніх господарств, ступінь стійкості рутини усередині
домашніх господарств.
На підставі розроблених нами класифікацій елементів,
ознак і характеристик інституційної середи здійснено порівняльний аналіз
інституційної середи промислово-розвинених країн і країн з трансформаційною
економікою.
У таблиці 1 представлений порівняльний аналіз ознак інституційної
середи, визначаючих ступінь ризику при здійсненні економічної діяльності в промислово-розвинених
країнах і країнах з трансформаційною економікою.
Таблиця 1 Відмінності в ознаках інституційної середи,
визначаючих ступінь ризику при здійсненні економічної діяльності домашніх
господарств
Ознаки інституційної середи |
Ступінь ризику при здійсненні економічної діяльності
домашніх господарств |
|
Промислово-розвинені країни |
Країни з трансформаційною економікою |
|
1 |
2 |
3 |
Ступінь невизначеності майбутнього |
Низька |
Висока |
Ступінь аномії |
Низька |
Висока |
Співвідношення формальних і неформальних правил гри |
У моделі економічної поведінки превалюють формальні
відносини |
У економічній поведінці більшою мірою переважають
неформальні відносини над формальними |
Продовження таблиці 1
1 |
2 |
3 |
Відносини власності |
Стабільність відносин власності унаслідок високої
правової захищеності |
Високий ризик довільного перерозподілу власності
унаслідок нестабільності правової середи |
Ступінь інституціоналізації фінансового
ринку |
Деталізовані формальні правила гри, розроблені і
упроваджені державою |
Мають місце високі трансакційні
витрати, що виникають через невелику місткість ринку |
Порівняльний аналіз промислово-розвинених країн і країн з
трансформаційною економікою по виділених ознаках інституційної середи дозволив
зробити висновок про вищий ступінь ризику при здійсненні економічної діяльності
домашніх господарств в умовах інституційної середи країн з трансформаційною
економікою в порівнянні з інституційною середою промислово-розвинених країн.
У таблиці 2 представлений порівняльний аналіз
характеристик інституційної середи, визначаючих рівень економічної культури
домашніх господарств країн з трансформаційною економікою і
промислово-розвинених країн.
Таблиця 2 Відмінності в характеристиках елементів
інституційної середи, визначаючих рівень економічної культури домашніх
господарств
Характеристики інституційної середи |
Рівень економічної культури домашніх господарств |
|
Промислово-розвинені країни |
Країни з трансформаційною економікою |
|
Відношення до дотримання законів |
Порушення законів розглядається як відхилення від норми |
Порушення законів розглядається як норма, дотримання
законів - відхилення від норми |
Ступінь опортунізму |
Низька |
Висока |
Сприйнятливість до зарубіжного досвіду |
Творче сприйняття |
Відторгнення або механічне копіювання |
Ступінь раціональності поведінки домашніх господарств |
Висока |
Низька |
Орієнтація на способи збагачення |
Орієнтація на законні способи збагачення |
Орієнтація на незаконні способи збагачення |
Порівняльний аналіз промислово-розвинених країн і країн з
трансформаційною економікою по виділених ознаках інституційної середи дозволив
зробити висновок про нижчий рівень економічної культури домашніх господарств
країн з трансформаційною економікою в порівнянні з рівнем економічної культури
домашніх господарств промислово-розвинених країн.
У таблиці 3 представлений порівняльний аналіз елементів
інституційної середи, визначаючих стереотипи і норми економічної поведінки
домашніх господарств країн з трансформаційною економікою і
промислово-розвинених країн.
Таблиця 3 Характеристика елементів інституційної середи,
визначаючих стереотипи і норми економічної поведінки домашніх господарств
Елементи інституційної середи |
Стереотипи і норми економічної поведінки домашніх господарств |
|
Промислово-розвинені країни |
Країни з трансформаційною економікою |
|
Поведінка, що максимізує |
Забезпечення максимально
можливого доходу |
Скорочення робочого часу, що перевершує законодавчо-встановлені
норми, що припускають вищу інтенсивність праці і забезпечення внаслідок цього
тільки стандартного споживчого доходу |
Залежність переваг від фінансових і соціально-класових
обмежень |
Поведінкова самостійність |
Поведінкова несамостійність |
Превалюючі в
суспільстві стереотипи споживання |
Психологія престижного споживання |
Психологія прожиткового мінімуму |
Діапазон портфельного вибору домашніх господарств |
Широкий діапазон вибору фінансових активів |
Звуження діапазону портфельного вибору виключно
ліквідними засобами |
Ступінь
стійкості рутини усередині домашніх господарств |
Низька |
Висока |
Порівняльний аналіз елементів інституційної середи,
визначаючих стереотипи і норми економічної поведінки домашніх господарств
показав значно велику стійкість елементів інституційної середи домашніх
господарств промислово-розвинених країн в порівнянні з домашніми господарствами
країн з трансформаційною економікою.
У таблиці 4 за наслідками проведеного вище дослідження
сформульовані основні характеристики двох моделей економічної поведінки
домашніх господарств - країн з трансформаційною економікою і
промислово-розвинених країн.
Таблиця 4 Характеристика стереотипів і норм економічної
поведінки домашніх господарств
Стереотипи і норми економічної поведінки домашніх
господарств |
Промислово-розвинені країни |
Країни з трансформаційною економікою |
Напрям господарської орієнтації більшості домашніх
господарств |
На розвиток і накопичення |
На виживання |
Орієнтація на відносини з працедавцем |
Партнерські відносини |
Патерналістські відносини |
Орієнтація на способи забезпечення споживацькими
послугами |
Високий ступінь орієнтації на ринкові способи забезпечення
споживацькими послугами |
Високий ступінь орієнтації на неринкові способи забезпечення
споживацькими послугами (за рахунок споріднених
або дружніх зв'язків) |
Оцінка майбутнього часу при ухваленні інвестиційних
рішень |
Інвестиційна «далекозорість» |
Інвестиційна «короткозорість» |
Ступінь орієнтації на найману працю/самозайнятість |
Висока орієнтація на найману працю |
Досить висока орієнтація на самозайнятість |
За наслідками зробленого порівняльного аналізу була
сформульована модель економічної поведінки домашніх господарств країн з
трансформаційною економікою, основними характеристиками якої є: низький ступінь
раціональності поведінки, орієнтація на незаконні способи збагачення,
патерналістські відносини, інвестиційна «короткозорість», високий ступінь
орієнтації на неринкові способи забезпечення споживчими послугами, досить
висока орієнтація на самозайнятість, поведінкова
несамостійність і напрям господарської орієнтації на виживання.
Зі всього вищесказаного можна зробити висновок, що в
складних економічних умовах трансформаційного періоду, домашні господарства
прагнуть підвищити адаптацію до нових реалій не за рахунок формальних норм
поведінки, а за рахунок неформальних (тіньових), які є неефективними з погляду Парето-ефективності для суспільства. Іншими словами,
унаслідок недосконалості інституційної середи домашні господарства України для
прояву господарської ініціативи, вимушені переходити в своїй більшості в сферу
неформальної економіки. Внаслідок цього ринкова інституціоналізація
на рівні домашніх господарств супроводжується розвитком неефективних
інститутів, які приводять до формування великої кількості інституційних пасток.