Економічні науки/ 3. Фінансові відносини
Болотіна І. Ю., Нітова М. А.
Донецький національний університет економіки та торгівлі
ім. М. Туган - Барановського
Особливості іпотечного кредитування в
Україні
Сучасні тенденції такі, що з кожним роком питання придбання власного житла
стають усе гострішими для населення України. Без задоволення цієї потреби нема
сенсу говорити про соціальні пріоритети суспільства, бо реалізація
конституційних прав громадян на гідне житло є важливим соціально-політичним й
економічним напрямом. Це обумовлює актуальність розкриття специфічних рис
іпотечного кредитування.
Виходячи з цього, метою дослідження
є вивчення особливостей іпотеки в Україні.
Соціальне положення та рівень доходу населення не відповідають росту майна.
Оцінка статистичних даних свідчить про те, що у великих містах зростає потреба
в житлі в наслідок міграції населення із сільської місцевості (табл. 1).
Таблиця 1 – Житловий фонд України [1]
Роки |
Весь житловий фонд, загальної площі, млн. м2 |
У середньому на одного жителя, м2 |
Кількість сімей та одинаків, які перебували на квартирному обліку на кінець року, тис. |
Кількість
сімей та одинаків, які одержали житло протягом року, тис. од. |
|
2002 |
1031,7 |
21,3 |
1533 |
25 |
|
2003 |
1035,7 |
21,6 |
1460 |
25 |
|
2004 |
1040,0 |
21,8 |
1414 |
23 |
|
2005 |
1046,4 |
22,0 |
1323 |
20 |
|
2007 |
1049,2 |
22,2 |
1300 |
20 |
Як бачимо, за приведений період спостерігається позитивна динаміка, а саме
– збільшення площі як загального житлового фонду, так і в середньому на одного
жителя. Бачимо зменшення кількості сімей та одинаків, що перебувають на
квартирному обліку.
В той же час, негативним є зменшення кількості сімей та одинаків, що
одержали житло.
Слід відмітити, що наведені дані не розкривають реальної ситуації потреби
населення у власному житлі, бо не враховуються вікові потреби, рівень доходу родини та розшарування
суспільства за професійними, особистими та соціальними ознаками.
При таких умовах об’єктивно виникає потреба довгострокових іпотечних
кредитів, на які впливає інфляція і які максимально забезпечені своєчасним
поверненням. Довгострокове іпотечне кредитування на покупку житла - діючий
інструмент цього процесу.
Іпотека - вид забезпечення
використання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і
користуванні іпотекодателя, згідно з яким іпотекотримач має право у випадку
невиконання боржником, забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої
вимоги за рахунок предмета іпотеки, переважно перед іншими кредиторами цього
боржника. [2]
Згідно з політичними нормами,
держава повинна створювати умови, при яких кожен громадянин буде мати
можливість побудувати житло, купити або взяти його в аренду. Громадянам, що
вимагають соціального захисту, держава й органи місцевого самоврядування
відповідно з законом надають житло безкоштовно або за доступну для них плату.
Тому цілком природно, що урядом України розробляються законопроекти, що
стосуються рішення житлових проблем. Зокрема:
-
Закон
України «Про іпотеку», в
якому говориться про офоромлення іпотеки, перехід прав за іпотечним договором,
використання заставної для рефінансування, задоволення вимог іпотекодержателя;
-
Закон України «Про іпотечне
кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні
сертифікати» в якому йдеться мова про іпотечний кредит (інфляційні
застереження, встановлення іпотеки, права іпотекодателя та іпотекодержателя,
розподіл виручки від продажу предмета іпотеки), реформування та обслуговування
іпотечних активів, іпотечні сертифікати (вимоги до них та їх різновиди),
процедуру емісії іпотечних сертифікатів, довірчу власність і управління
іпотечними активами, вимоги до емітентів іпотечних сертифікатів, державний
нагляд і регулювання іпотечного кредитування та емісії іпотечних сертифікатів;
-
Закон України «Про житлове кредитування громадян України»;
-
Закон України «Про цільове довгострокове
кредитування будівництва житла»;
-
Закон України «Про фінансово-кредитні
механізми житлового будівництва».
Окремою складовою соціально-економічних аспектів уряду є розробка
соціальних програм для поліпшення житлових умов населення. Серед таких програм
доцільно виділити:
-
соціальну програму «Про стан
забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх
справ та деяких інших осіб»;
-
проект концепції державної програми
«Соціальне житло», яка спрямована на вирішення комплексу проблем,
пов"язаних із забезпеченням реалізації конституційного права на житло
соціально незахищених верств населення України. [3]
Безпосереднім учасником іпотечного кредитування є банківські установи.
Представниками банків-лідерів, що надають іпотечні кредити в Україні є
Перший Міжнародний Українськй Банк, Ощадбанк, ОТР Банк, СЕБ Банк, Універсал
Банк, УкрСіббанк, Райфайзен Банк Аваль, ПриватБанк, Укрпромбанк.
Іпотечне кредитування має багато переваг, але разом з тим існують й певні
недоліки, головним з яких є переплата реальної вартості квартири за період
користування кредитом.
За прогнозами аналітиків, в ІЙ
півріччі 2008 року гривневі кредити навряд чи стануть дешевшими. Надлишок
національної валюти і розвиток програм дешевого кредитування при участі
Державної іпотечної установи в 2007 році досить сильно знизили рівень гривневих
ставок - на 2-4%. У 2008 році, якщо світова фінансова криза підсилиться,
гривневі кредити можуть навіть подорожчати: банкам доведеться активніше
залучати кошти на внутрішньому ринку, підвищуючи ставки по депозитах у
нацвалюті. У такому випадку подорожчають гривневі кредити.
Таким чином, іпотечне кредитування займає одне з лідуючих позицій на ринку.
Воно є однією з небагатьох можливостей отримати житло в умовах постійного росту
цін на ринку нерухомості України. Саме тому іпотека має перспективи існування у
переліку банківських послуг ще довгий час.
Література
2.
Закон України "Про іпотеку"
від 05.06.2003 р. №898- ІV. Зі змінами і доповненнями, внесеними Законом
України від 15.12.2005 р. №3201- ІV, від 22.12.2005 р. №3273- ІV, від
23.02.2006 р. №3480- ІV.
3.
Бодрецкий М. Проблематика довгострокового
кредитування // Вісник НБУ. - 2007. - №5. - С. 32-38.