Політологія/ 9 Проблеми європейської інтеграції...

Д.п.н., професор Бурдяк В.І.

Чернівецький національний університет, Україна

Уроки членства Болгарії в Європейському Союзі

На вересневому 2008 р. самміті в Брюсселі Україна отримала шанс стати асоційованим членом ЄС. Головуючий Президент Франції заявив, що ЄС готовий до діалогу з Україною щодо запровадження безвізового режиму. Про це йдеться у спільній заяві Президентів України, Франції і голови Єврокомісії. Для України це добрий знак, який може наблизити її до членства в ЄС, але водночас вимагає великих зусиль політиків і всього суспільства по подоланню насамперед політичної кризи в державі. Адже ЄС дотримується об’єктивної, жорсткої лінії політики стосовно своїх членів, а тим більше до країн, які його прагнуть набути. Добрим уроком для України, на нашу думку, може бути приклад Республіки Болгарія (РБ), яка вже майже два роки – член ЄС.

Цей період виявився для РБ не менш складним, ніж підготовчий етап до вступу. Найперше тому, що і значна частина болгар, і політична еліта ще не повністю усвідомили реалій членства Болгарії в ЄС. Політолог Г.Карасимеонов вважає, що „це все рівно, що ввійти в будинок і із сусіда стати його мешканцем. Природно, вимоги до нового мешканця з боку тих, хто проживав у цьому будинку десятки років, докорінно змінюються в порівнянні з тими, які пред’являлися до нього як до сусіда. Вимоги дуже зростають, особливо коли ми входимо з величезним дефіцитом, коли ми – найбідніша держава в цьому співтоваристві і коли перед нами стоять важкі задачі по адаптації до принципів і цінностей співтовариства, яке існує понад п’ятдесят років”. З 1 січня 2007 р. кожна дія чи позиція РБ вже розглядається як позиція ЄС. „Інші члени співтовариства, – пише вчений, – придивляються винятково уважно до всього, чим займається Болгарія в даний момент, і, безперечно, вони винятково вимогливі до всього, що може зашкодити репутації ЄС, ускладнити взаємини всередині ЄС і перешкодити утвердженню нового вигляду ЄС, причому в досить складному, глобальному конкурентному середовищі” [2].

Наступні події підтвердили ці слова вченого: ЄС зупинив основну грошову допомогу болгарській економіці, і те, про що впродовж шести місяців РБ попереджали чиновники з Брюсселю – відбулось. Причина таких дій полягає в недостатніх зусиллях РБ по виконанню умов, за яких її прийняли до ЄС: порушення були виявлені в процесі реалізації всіх трьох програм, які слід було виконати для вступу в ЄС – реформувати держуправління, аграрний сектор і інфраструктуру; на виконання першої з них у 2004-2007 рр. РБ виділили 650 млн. євро, але в лютому 2008 р. Єврокомісія розкрила зловживання щодо цих коштів і фінансування зупинили до прийняття заходів; те ж склалось з коштами по аграрній програмі, на яку РБ отримала 445 млн. євро. Під тиском ЄС, проти керівників аграрних програм завели кримінальні справи; у зловживаннях був звинувачений і керівник фонду шляхів, а двох співробітників заарештували [1].

На думку Г.Карасимеонова, у зв’язку з приєднанням країни до ЄС три соціальних сектори переживають шок: це публічна адміністрація всіх рівнів, що діє за методиками і способами управління, які вже застаріли і не придатні, а працювати по-новому, створювати проекти для освоєння коштів виділених з єврофондів для РБ, вона не в змозі; інтеграція РБ в ЄС досить сильно зачепила суб’єкти, задіяні в тіньовій економіці. „Це ті суб’єкти економічної системи, які вважали, що й в умовах інтеграції в ЄС можна буде продовжувати працювати за старою клієнтелістською моделлю протекції з боку державних інститутів, що хитрістю й ухиляннями від норм законів вони зможуть проковтнути, образно кажучи, велику частку коштів з єврофондів – вважає він. – Існує гостра боротьба між бізнесом, що дійсно хоче дотримуватись законів, бути прозорим у межах ЄС, і темними силами економічної сфери, які бажають за допомогою корупційних моделей і ухиляння від законів продовжувати накопичувати прибутки. Я навіть стурбований тим, що частина цього сектора, інтереси якого все більше будуть обмежуватися новими європейськими правилами, зробить усе можливе, щоб саботувати процес інтеграції” [2].

Зазвичай, тривогу від членства Болгарії в ЄС переживають і пересічні громадяни – вони поступово усвідомлюють, що інтеграція в ЄС означає зміну менталітету, навиків до праці. Їм слід докорінно змінити трудову етику і продуктивність праці. На думку політолога П.-Е.Мітєва, перше, що РБ одержує від членства в ЄС, це „повага до правил, введення і дотримання правил. Це, може бути, перше і найважливіше, що ми одержуємо від ЄС. З цього погляду, навіть заморожування коштів з єврофондів теж має позитиви. Вони повинні бути частиною національного усвідомлення необхідності дисципліни, порядку” [2]. У Болгарії формується нове покоління, що дивиться з оптимізмом у своє майбутнє в рамках ЄС.

Ще однією проблемою, як вважає політолог О.Мінчев, для таких країн, як Болгарія і Румунія, тепер є модернізація політичної еліти і суспільства. Адже в РБ, крім проблем політичної еліти, „існують і проблеми автономної, організованої злочинності, що виникла з певних маргінальних верств, які почали діяти при плутанині перехідного періоду початку 90-х рр. Вони зайняли ключові позиції і еволюціонували до олігархії, яка все жорсткіше контролює прийняття політичних рішень і підриває можливості розвитку політичного класу” [2].

На наш погляд, це дуже слушне зауваження, адже, крім зазначених вище застережень, в останній час Брюссель попередив РБ і про те, що після вступу в ЄС країна не зуміла знизити високий рівень корупції і не справилась зі злочинністю. Мережа нелегітимних залежностей, як спрут охоплює щоденне життя болгар і фактично блокує нормальну діяльність суспільства. Ці зауваги актуальні й для України, яка, на жаль, теж стикається з подібними проблемами.

Література:

1. Асанов В. Болгария после доклада Еврокомиссии // Русская газета (София). – 2008. – 2 августа.

2. Димитрова М. Болгария в ЕС – шок от присоединения //http://www.bnr.bg/RadioBulgaria/Emission_Russian/Theme_Monitor/Material/shock_260608.htm