Секція „Сільське господарство”
Підсекція 4 „Технологія зберігання
і переробки сільськогосподарської
продукції”
Гордієнко Г.С., к.т.н., доцент
Донецький національний
університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
ОЦІНКА ЯКОСТІ МАКАРОННИХ
ВИРОБІВ З ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ
Макаронні
вироби в раціоні харчування населення України посідають помітне місце. На кожну
людину припадає до 7 кг/рік, тому дуже важливо, щоб вони мали високу харчову і
біологічну цінність. Макаронні вироби містять (у %) 7- 9 білків, до 70 –
вуглеводів, 1-1,5 жиру, 0,7-1,0 мінеральних речовин, 11-13 води. В цілому вони мають
високу харчову, біологічну й енергетичну цінність, однак їх хімічний склад не відповідає оптимальній формулі співвідношення
основних живильних речовин. В них забагато
вуглеводів і не дістає білків, кальцію і вітамінів. Крім того, білки мають
дефіцит лізину, метіоніну й сірковмісних амінокислот. Для усунення цього недоліку
пропонується введення різних харчових добавок, тим більше, що у відповідності до
результатів опитування, населення
України давно готово до вживання їжі із різними біологічно активними добавками, спроможними надати їм функціональних
властивостей. Найбільш поширеними є молочні, яєчні, фруктові, вітамінні,
мінеральні добавки, пластівці із зародку зернових культур, дріжджова біомаса,
соєве борошно тощо. Добавки є природними і не потребують додаткового дозволу
для використання в харчовій промисловості. Але вже доведено, що до макаронного тіста можна додавати збагачувачі, які не пошкоджують його клейковинного каркасу і не знижують міцність готових виробів. Встановлено, що овочеві
добавки не слід вносити
більше 10%
до маси борошна, інакше тісто стає м'яким, що не притаманно макаронному тісту. Що до
внесення яєчного
меланжу, то його добавка теж не може перевищувати 10 %, тому що в ньому присутній
жир, не бажаний в макаронних виробах.
Соєве борошно не вноситься в тісто більше 5%, тому що руйнує клейковину. Тому у макаронному виробництві використовуються різні добавки, але в дуже обмеженій
кількості. Другим важливим фактором є вплив добавок на смак і запах макаронних
виробів. Нові смак і запах повинні бути природними, гармонійними.
Підвищення
харчової і біологічної цінності продуктів харчування не може проходити зі
зниженням їх інших властивостей. Мета даної роботи складалася з оцінки якості
тих видів макаронних виробів, які
містять біологічно активні добавки і присутні у продажу. Зразками для досліджень були ріжки яєчні, шпинатні, томатні, із кропивною і буряковою пастою. Оцінка якості готових ріжків показала, що всі вони були рівномірними за кольором, гладенькими і міцними. Показники оцінки за фізико-хімічними показниками не виходили за межі норм
стандарту. Особливості проявлялися при
варенні зразків. Краще за всіх збагачувачі утримували
яєчні, шпинатні
й кропивні ріжки. Їх колір зберігався повністю і вода після варення була ледь каламутною. Зберігались специфічними смак і запах. Інші зразки - томатні, бурякові,
при варенні світлішали, колір
ставав нерівномірним, а
смак і запах утрачали індивідуальність. У
воду переходило до 23 % сухих речовин
і стан її був дуже каламутним.
Таким чином, додання томатної і бурякової пасти потребує додаткових досліджень с точки зору розробки таких технологічних прийомів їх введення у макаронне тісто, які б гарантували
їх міцне утримування виготовленими виробами.
Для споживачів важливо, щоб макаронні вироби довго зберігались без
суттевого зниження якості.
Наші дослідження вказують
на те, що вони здатні залишатись доброякісними
до 3-х місяців. Це значно менше, ніж ріжків без добавок, для яких
стандартом встановлений гарантійний термін зберігання
12 міс. В процесі зберігання збагачені вироби поступово втрачають специфічні смак і запах,
їх міцність знижується і при
варенні вироби розтріскуються.