Биологические науки / 6 Микробиология

Дрегваль О.А., Черевач Н.В., Вінніков А.І.

Дніпропетровський національний університет

Визначення біологічної ефективності біопрепарату “Бактофунгін” проти шкідників рослин в теплицях

Рослинам захищеного грунту великої шкоди найчастіше завдають теплична білокрилка, тютюновий трипс, попелиця, павутинний кліщ, несправжня щитівка тощо. Оскільки застосування хімічних пестицидів у тепличних господарствах обмежено діючим законодавством, перевага надається біологічним методам захисту рослин. При цьому найбільш ефективним виявилося комплексне застосування декількох біопрепаратів одночасно, наприклад, бітоксибациліну та біколу з сумішшю Beauveria bassianа і Verticillium becanii проти павутинного кліща та тепличної білокрилки [1], ентомоцидної суміші на основі боверину, ентомофторину та бітоксибациліну проти попелиць [3].

Враховуючи вищесказане, метою даної роботи було визначення біологічної ефективності біопрепарату “Бактофунгін”, розробленого на кафедрі мікробіології та вірусології ДНУ, проти шкідників рослин в теплицях.

“Бактофунгін” є комплексним біоінсектицидним препаратом, виготовленим на основі ентомопатогенних бактерій Bacillus thuringiensis і грибів Beauveria bassiana. До його складу входять ендоспори, кристали ендотоксину, екзотоксин та комплекс ферментів B. thuringiensis, а також бластоспори та ферменти B. bassiana.

Була проведена серія випробувань в тепличних господарствах м. Дніпропетровська. Об’єктами досліджень слугували трипси та павутинний кліщ на огірках, м’яка несправжня щитівка на калах та попелиці на хризантемах. Перевірку інсектицидної активності по відношенню до трипсів було проведено також в лабораторних умовах.

Огірки, уражені трипсами, обробляли зрошенням 1% водною емульсією біопрепарату. Чисельність шкідника підраховували через 5 діб. Біологічну ефективність препарату, обчислювали за формулою Франца, яка враховує зміну кількості особин в контролі та їх міграцію:

С=100×(1-В₂Г₁/В₁Г₂), де

В₁, Г₁ – кількість живих особин в досліді та контролі, відповідно, до зрошення; В₂, Г₂ – кількість живих особин в досліді та контролі після зрошення [2].

Рослини на контрольній ділянці обробляли водою.

Результати дослідження інсектицидної дії Бактофунгіну проти трипсів на огірках в теплицях наведені на рис. 1. Підрахунок біологічної ефективності показав, що вона складала 87,3%.

Рис. 1. Кількість трипсів на огірках до та після обробки біопрепаратом

Одночасно з мікровегетаційними дослідами в теплиці була здійснена перевірка ефективності дії Бактофунгіну в лабораторних умовах. Результати цього досліду повністю співпали з даними, одержаними в теплицях. Біологічна ефективність препарату становила 79,8 %.

Такий високий рівень смертності трипсів як в лабораторних, так і в мікровегетаційних дослідах вказує на те, що «Бактофунгін» є високоефективним засобом боротьби з цими шкідниками і може бути рекомендований для використання в умовах закритого грунту.

Великої шкоди квітництву завдає попелиця. Нами було проведено визначення інсектицидної активності Бактофунгіну проти цього шкідника на хризантемах (рис. 2).

Як видно з наведених даних, Бактофунгін показав високу активність і проти попелиць: біологічна ефективність складала 93,1%.

Рис. 2. Кількість попелиць на хризантемах до та після обробки біопрепаратом

Відомо, що з м’якою несправжньою щитівкою вести боротьбу важко. Причиною цього є недоступність для інсектицидів усіх стадій її розвитку, за виключенням стадії «бродяжки». Враховуючи це було здійснено 2 обробки рослин Бактофунгіном з інтервалом 6 діб. Обробку проводили на ділянці засадженій калами. Було встановлено, що на 6-й день після першої обробки чисельність шкідника знизилась на 50,7 %. Через 6 діб після повторної обробки чисельність шкідника знизилась на 95,2 % (рис. 3).

Таким чином, при боротьбі з несправжньою щитівкою не можна обмежуватись однією обробкою, а доцільно проводити не менше двох.

Рис. 3. Кількість несправжньої щитівки на калах до та після обробки

В попередніх дослідженнях нами була показана висока біологічна ефективність Бактофунгіну проти павутинного кліща на баклажанах в зимових теплицях. Результати перевірки ефективності цього препарату проти павутинного кліща на ділянках, засаджених огірками, представлені на рис. 4.

Рис. 4. Кількість павутинного кліща на огірках до та після обробки

Біологічна ефективність Бактофунгіну проти павутинного кліща через 6 діб після обробки складала 88,5%.

Аналіз сучасного стану використання мікробних біопрепаратів в інтегрованій системі захисту рослин показує, що більшість з них мають великий недолік – вузький спектр інсектицидної дії. Наприклад, Дипел, Форей, Бактоспеїн, Флорбак, Турицид активні проти комах ряду Лускокрилих, Новодор та Трідент – ряду Жорсткокрилих, Бактокуліцид ‑ Двокрилих. Це обмежує застосування названих препаратів, коли рослини уражені декількома шкідниками одночасно, що дуже часто трапляється в теплицях [1].

Розроблений на кафедрі мікробіології та вірусології ДНУ комплексний бактеріально-грибний препарат «Бактофунгін» завдяки наявності у своєму складі багатьох факторів патогенності для комах виявився високоефективним при застосуванні його проти великої кількості різноманітних шкідників рослин в умовах теплиць, що дозволяє передбачити перспективність його застосування в інтегрованому захисті рослин.

Література.

1. Огарков Б. Н., Огаркова Г. Р. Комплексное применение микробиологических препаратов // Защита и карантин растений. – 1999. – № 7. – С. 15-16.

2. Практикум по биологической защите растений / Н.В. Бондаренко и др. / Под ред. Н. В. Бондаренко. – М.: Колос, 1984. – 287 с.

3. Ярошенко В. А., Титаренко Л. Н. Биометод в Краснодарском крае // Защита и карантин растений. – 1999. – № 10. – С. 9-11.