“Економічні науки”

1.Банки і банківська система.

Спірідонова І. Л., Ільков Д. І.

Національний авіаційний університет м. Київ.

Кредитний ризик-менеджмент для економіки, що розвивається у Центральній та Східній Європі

Цікавість населення до кредитування у країнах Центральної та Східної Європи в останні роки постійно зростає у зв’язку з підвищенням життєвого рівня і зниженням відсоткових ставок місцевих банків. З одного боку, збільшення об’ємів споживчого кредитування – це хороша ознака для країн з ринковою економікою, що розвивається, вона свідчить про сприятливий вплив вступу в Євросоюз, але, з іншого боку, з ростом кредитної активності підвищується і небезпека ризику як для фінансових інститутів, так і економіки в цілому. Керівництво країн регіону повинно бути готовим втрутитись до того, як надмірний кредитний бум понесе за собою незворотні наслідки, як це вже бувало, наприклад, в Туреччині та Північній Кореї.

Загальна ситуація

Середній показник росту споживчого кредитного ринку у Євросоюзі досягає майже 5%, тоді як в Центральній та Східній Європі в 2005 році він був на рівні 15 %. „На протязі наступних десяти років Центральна і Східна Європа буде значно випереджати інших членів ЄС за кредитним ростом”. – говорить Маріанна Кагер, старший аналітик із австрійського банку Austria Creditanstalt, котрий нещодавно провів усестороннє дослідження кредитного росту в країнах Центральної та Східної Європи. Austria Creditanstalt позитивно оцінює таку тенденцію, так як вона буде сприяти економічному розвитку, створить стійкий банківський сектор і підвищить попит на фінансові послуги. Цей фінансовий інститут передбачає на наступні десять років, в середньому, 250%-ний кредитний і 170%-ний депозитний ріст в регіоні.

Скоріше за все, мешканці регіону все частіше звертаються за кредитами в очікування більш високого прибутку і рівня життя, що пов’язано з інтеграцією цих країн в ЄС. Приватні особи забезпечують кредитами частіше всього західні фінансові інститути, що виходять на ринки Центральної та Східної Європи, з тим щоб вже сьогодні завоювати тут долю. Звичайно, для таких установ прибуток від їх дочірніх компаній в цих країнах не значний у порівнянні з їх досягненнями в себе на вітчизні та в інших, більш розвинутих країнах, але тут, в регіоні, вони відіграють серйозну роль серед місцевих банків. Звичайно ж, швидка кредитна експансія в цих країнах не без ризику, надання кредитних послуг в країнах з ринковою економікою, що розвивається, небезпечне через нестійку політичну ситуацію та можливих економічних та фінансових криз. Тому ймовірність непередбачуваних витків в економічному розвитку країн Центральної і Східної Європи дуже висока. Про це свідчать як макро-, так і мікроекономічні показники цих країн.

Хоча аналітики не знаходять ознак серйозної вразливості банківських систем країн Центральної та Східної Європи, поки не ясно, чи зможуть системи ризик-менеджменту місцевих банків впоратися з такою великою кількістю звернень. Адже за багатьма показниками тутешні банки, все ж, відстають. Крім того, у деяких з них є проблеми із зниженням рівня достатності капіталу та збільшенням ризику неповернення виданих позик. Позики, в основному, фінансуються не депозитами, а пасивами, так як розширення кредитування банків іде за рахунок зміни структури їхніх активів і збільшення зовнішніх позичань. Більш вагоме, ніж можна було очікувати, зниження процентної маржі, яке зв’язане зі зростаючою конкуренцією, може негативно відобразитися на прибутковості банків і нанести удар по всій фінансовій системі.

Типи ризиків

Експерти МВФ радять політикам з країн Центральної та Східної Європи направити всі зусилля на визначення різних типів ризиків, пов’язаних з розширенням обсягів кредитування. Слід розпочати з проведення обширного дослідження і аналізу всієї інформації про позичальників: мета кредиту, його терміни, встановлені відсоткові ставки, назва валюти кредиту, а також інші дані, наприклад, майнова застава і джерело фінансування клієнта. Без такої усесторонньої оцінки важко визначити, чи стало зростання кредитів причиною для хвилювання, а якщо так, то як на це реагувати. В дослідження повинні бути включені оцінки макроекономічної ситуації, зовнішньоекономічної системи, фінансової структури і матеріального становища позичальників. Для цього, перш за все, необхідно зібрати інформацію про баланс банківських рахунків як фізичних, так і юридичних осіб, котрі звертаються за кредитами.

Таким чином, володіючи всіма даними, можна ідентифікувати ключові ризики, пов’язані з ростом кредитних портфелів банків і прийняти необхідні міри для вчасного порятунку економічного становища в цілому і фінансової системи загалом. На мікрорівні з швидким ростом кредитного портфелю пов’язаний, перш за все, типовий кредитний ризик через неспроможність банківського персоналу швидко зібрати інформацію про клієнта і призначити правильні для конкретної ситуації умови кредиту. Нерозвинена культура кредитних історій в цих країнах сприяє збільшенню можливості такого виду ризику. Жорстока конкуренція місцевих банків з закордонними, а також залежна позиція багатьох фінансових інститутів регіону від головних постачальників фінансування, в основному – іноземних інвесторів, можуть загрожувати виникненням ще одного типу ризику, пов’язаного з надмірно агресивною позицією на ринку з наслідками у вигляді м’яких кредитних умов, які понесуть за собою падіння процентних ставок по всьому ринку.

Крім того, існує серйозна небезпека ризику, пов’язаного з корпоративним кредитом. Наприклад, ринок може надто залежати від виплат крупних корпоративних позик, що відобразиться на країні в цілому – аж до зниження економічної активності і підвищення цін, а також серйозного впливу на обсяг грошової маси.

Не можна забувати і про проблеми з кредитами, які видають в іноземній валюті, внаслідок чого банки можуть постраждати від коливань курсів валют. Також може виникнути ризик ліквідності для банку, особливо в тому випадку, якщо для фінансування довгострокових кредитів ним був взятий короткострокова позика в іншої фінансової установи, або навпаки, коли активи можуть виявитися більш довгостроковими, ніж пасиви.

Можливості керівництв

В державах, де керівництво регулює обмінний курс валют, рух капіталу, по суті, обмежений. Тому будь-яке підвищення курсу притягує потоки капіталу, який потім нарощують кількість грошей в країні і загальний портфель кредитів.

Іноді занадто швидкий ріст кредитування стимулюється неузгодженою макроекономічною або структурною політикою, такою, наприклад, як встановлення штучного обмінного курсу, що поглиблює небезпеку ризику, пов’язаного з занадто низьким курсом місцевої валюти. Це, в свою чергу, провокує позичання в іноземній валюті або ж підсилено фінансово стимулює ріст пропозицій по іпотеці. В такому випадку перше, що повинно зробити керівництво, на думку МВФ, – це усунути неузгодженість і знизити стимули для позичальників. Зусилля керівництва також повинні бути направлені на розвиток ефективних грошово-кредитних інструменті і усунення перешкод для їх використання. Засоби контролю слід застосовувати в тому випадку, якщо є загроза для фінансової стабільності або якщо керівництво країни з розвиненою ринковою економікою бажає привести свою фінансову систему у відповідність до міжнародних стандартів. До контрольних механізмів, які можуть використовуватись в зв’язку з кредитним зростанням належить: періодичні аудити, правильна класифікація кредитів, підсилення ризик-менеджменту, правильна оцінка кредитів, контроль взаємодії місцевих та іноземних банків. Всі ці зачоди необхідно розробити та впровадити заздалегідь до того, як розпочнеться фінансова криза. Ефективне виконання комплексу таких засобів потребує міжнародного співробітництва та взаємного обміну інформацією, а також узгодженої координації між органами банківського спостереження та небанківськими фінансовими установами.

Такі країни як Болгарія, Хорватія, Румунія застосовували адміністративні заходи, для того щоб запобігти зайвому ризику, пов’язаному зі зростанням інтересу до кредитування. До адміністративних заходів відносяться встановлення штучної планки для об’єму споживчих кредитів чи позик у іноземних банків, вище якої підніматися не можна, вимога купити державні облігації з низькими відсотковими ставками, неформальні домовленості. Звичайно ж, адміністративні заходи – це серйозний крок, який може нашкодити фінансовій системі країни, яку вони зобов’язані захищати, тому їх слід запускати в останню чергу. Там, де учасники ринку не можуть адекватно оцінити ризик, що випливає від росту кредитування, необхідно всіляко досягати розуміння особливостей ризику, надмірного позичання і надто великого портфелю споживчих кредитів, як це було зроблено в Польщі за рахунок суспільних компаній. В Болгарії і Румунії нещодавно створені кредитні бюро повинні допомогти фінансовим інститутам отримувати правдиву інформацію про позичальників. Кредитне зростання, яке ми спостерігаємо в Центральній і Східній Європі, характеризує, перш за все, вихід на більш високий рівень кредитної культури, такої, яка існує в іншій частині Європи.

Пожинаючи плоди росту кредитування, керівництва країн регіону повинні розробити ряд попереджувальних заходів для уникнення підвищення вразливості фінансової системи та економіки країни в цілому. Один з ключових моментів – створення всебічних інформаційних систем, що гарантують постійний контроль і аналіз подій на кредитному ринку. Ці заходи, однак, будуть ефективними тільки при підтримці грамотної макроекономічної політики і розумінні небезпеки ризику самими банками.