Кугаткіна Ольга Юріївна Аспірантка кафедри міжнародного менеджменту

Київський Національний Економічний Університет ім. Вадима Гетьмана

Галузеві пріоритети прямого іноземного інвестування в економіку України

Проведене дослідження сучасних процесів, тенденцій та закономірностей прямого іноземного інвестування в економіку України дозволило виділити кілька суттєвих недоліків у забезпеченні фінансування економічного розвитку України, а саме:

- по-перше – цілком очевидним є факт недостатності інвестицій для забезпечення динамічного зростання економіки України та виходу нашої країни на рівень економічного розвитку країн Європи;

- по-друге – визначені диспропорції у галузевій структурі здійснених інвестицій, які виявляються у розбіжності фактичної структури здійснених в українську економіку інвестицій із цільовими параметрами забезпечення економічного розвитку передусім високотехнологічних галузей промисловості, що є стратегічно важливими в контексті довгострокового розвитку України та її входження в глобальне конкурентне середовище;

- по-третє – має місце невідповідність інвестиційних цілей та мотивів інвестування іноземних інвесторів при здійсненні прямих іноземних інвестицій до України з одного боку; завдань економічного розвитку та структурної перебудови економіки України із іншого боку.

Таким чином, цілком очевидним є факт суттєвих диспропорцій між цільовими показниками і стратегічними задачами економічного розвитку України та фактичним складом і галузевою структурою прямих іноземних інвестицій. Відповідно до цього виникає необхідність визначення та обґрунтування галузевих пріоритетів прямого іноземного інвестування в економіку України, за умови дотримання стратегічних інтересів України в контексті сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності країни в умовах глобальної конкуренції.

Тому слід сказати, що на державному рівні необхідно визначити пріоритетні галузі, що визначатимуть подальший розвиток національної економіки. Саме ці галузі повинні мати відповідні заохочення в плані стимулювання залучення капіталів та інвестицій в реальний сектор. В першу чергу, треба закріпити та розвивати виробництво конкурентоспроможної продукції, що існує в державі зараз. Зокрема, Україна є досить конкурентною в сферах транспортного літакобудування, енергетичного машинобудування, ракетобудування, окремих видів продукції військово-промислового комплексу..

З нашої точки зору процедура формування галузевих пріоритетів прямого іноземного інвестування в Україну може бути представлена таким чином (рис 1). Опрацювання фахової економічної літератури та власні дослідження у даній галузі дозволили нам дійти висновку, що в цілому слід виділити 3 ключових, інтегруючих показники, які в кінцевому рахунку визначають ступінь важливості окремих галузей для країни із точки зору дотримання її стратегічних інтересів:

Рис 1. Процедура формування галузевих пріоритетів прямого іноземного інвестування в Україні

1) по-перше – це рівень технологічного укладу галузі, ступінь застосування передових досягнень науки і техніки, ступінь участі галузі у поширенні інноваційних технологій серед суміжних та взаємопов’язаних галузей. Визначення нами у якості домінантного саме даного фактору обумовлено тим, що в сучасних умовах глобальної економіки та міжнародної конкуренції їх особливістю є активне використання продуцентами світового ринку технологічних досягнень у формуванні їх порівняльних переваг. За оцінкою фахівців вплив технологічних перетворень в структурі факторіальних джерел конкурентоспроможності підприємств в розвинених країнах досягає 80–85%. Новітні технології стають тією матеріальною основою, яка визначає технічний рівень сучасного виробництва, форми його організації і управління, рівень конкурентоспроможності підприємства за його головними критеріями – вартості, якості і швидкості генерації нововведень – і їх ринкової комерціалізації. Сучасне економічне зростання характеризується провідним значенням науково-технічного прогресу й інтелектуалізацією основних факторів виробництва.

2) по-друге – це рівень важливості галузі для забезпечення економічної стабільності та економічної безпеки України в цілому. Якщо попередній критерій – це перспективні позиції України на світовому ринку, то даний критерій – це забезпечення відповідного рівня надійності та стабільності розвитку економіки у даний час. Цілком очевидно, що навіть у разі досить низького рівня технологічності галузі, якщо вона на поточний момент забезпечує значну частку створення валового внутрішнього продукту країни (або ж значна частка населення зайнята у даній галузі; або ж галузь забезпечує значний обсяг експортних надходжень) і т.п., то дана галузь є стратегічно важливою для країни і повинна розглядатись як галузь із високим рівнем пріоритету, а тому потребує особливої уваги з боку держави, у т.ч. і розробки відповідної інвестиційної стратегії.

3) третім фактором, що визначає рівень важливості інвестування галузі для держави є фактор наявності конкурентних переваг та відповідно – конкурентоспроможності галузі на світовому ринку. Вважаємо, що для галузеві пріоритети інвестування в Україні повинні бути зміщені у бік тих галузей, які володіють відповідними конкурентними перевагами та можуть бути конкурентоспроможними на світовому ринку.

Користуючись представленими даними Державного комітету статистики України визначимо внесок кожної із галузей промисловості у формування сукупного обсягу випуску.

Таблиця 1

Внесок галузей у формування сукупного обсягу випуску продукції

№ п/п	Галузі промисловості	Частка у ВВП, %
1	Авіаційні та аерокосмічні технології	0,3
2	Харчова промисловість	4,7
3	Транспортне та енергетичне машинобудування	3,3
4	Фармацевтика	1,1
5	Чорна та кольорова металургія	11,2
6	Машино– та приладобудування	2,9
7	Мікро та радіоелектроніка	0,8
8	Комунікації	6,8
9	Хімічна промисловість	3,2
10	Виробництво надміцних матеріалів	0,6
11	Легка промисловість	2,1
12	Будівництво	5,2
13	Нафтохімічна промисловість	4,0

Здійснене групування галузей за показником їх ролі у забезпеченні поточного економічного розвитку дозволяє дійти висновків, що на даний момент основна роль у забезпеченні поточного економічного зростання України належить низько технологічним галузям – чорній та кольоровій металургії, будівельній галузі, нафтохімічній промисловості, харчовій промисловості. Серед першої групи галузей можемо виділити лише одну високотехнологічну галузь – галузь телекомунікцаій та зв’язку, яка вже зараз забезпечує значний внесок у формування ВВП країни. У той же час більшість високотехнологічних галузей промисловості, такі зокрема як авіаційні та аерокосмічні технології, фармацевтика, мікро- та радіоелектроніка не займають значної частки у структурі виробництва товарів та послуг в Україні, а тому їх поточна роль у забезпеченні економічного розвитку країни є вкрай низькою і вони не володіють високим рівнем пріоритетів для інвестування із точки зору короткострокових та середньострокових перспектив. Тому цілком очевидно, що на даний момент існує потреба у розробці для кожної із груп галузей диференційованих інвестиційних стратегій, в яких повинні бути відображені збалансовані поточні та стратегічні цілі України. Так, на рисунку 2 представлено побудовану нами двокритеріальну матрицю галузей української промисловості в залежності від таких параметрів як рівень технологічності галузі та рівень участі галузі у забезпеченні поточного економічного зростання в країні.

На підставі сформованої галузевої матриці можемо визначити наступні інвестиційні пріоритети відносно розвитку окремих секторі української економіки:

Рівень технологічності галузі (стратегічна перспектива)	Висока	Фармацевтика, мікро та радіоелектроніка, галузь авіаційних та аерокосмічних технологій	Транспортне та енергетичне машинобудування	Галузь телекомунікацій та зв’язку
	Середня		Хімічна промисловість, машино та приладобудування	Будівельна галузь
	Низька		Нафтохімічна промисловість, легка промисловість	Чорна та кольорова металургія, харчова промисловість
		Низький	Середній	Високий
	Внесок у забезпечення економічного розвитку (поточне значення галузі)

Рис 2. Двокритеріальна галузева матриця «технологічність галузі – внесок у поточний економічний розвиток»

Отже, для подолання технологічного відставання значної частини української промисловості Україна, насамперед, повинна стимулювати інвестиції в перспективні сектори, у яких є передумови для створення глобальних конкурентних переваг, які в свою чергу сприятимуть досягненню необхідного технологічного рівня тю створенню механізмів інноваційного впровадження науки, технології і техніки.

Література:

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 p. № 1560-XII.

2. Бабій Л. Міжнародна конкурентоспроможність національної економіки України // Україна у світовому економічному просторі. — [К.], 2004 — С.39–62.

3. Дайкер Д. Прямі іноземні інвестиції в країнах з перехідною економікою: глобальний контекст // books.dovidka.com.ua/images/f52.pdf

4. Економіка України в після виборчий період та порядок денний для уряду/ Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін. – К.: НІСД, 2006.- С.3. – 114с.

5. Інвестиційна привабливість галузей народного господарства України //Урядовий портал - www.kmu.gov.ua

6. Федулова Л.І. Технологічний розвиток економіки України. – К.: Ін-т економіки та прогнозування, 2006. – 627с.