Кощій О.В. (Луцький державний технічний
університет, кафедра менеджменту та маркетингу)
Історичний досвід дослідження економічної кон’юнктури
Необхідність проведення кон’юнктурних досліджень з’явилась з моменту зародження ринку та виявлення його складових елементів, механізмів, законів. Початок систематичним дослідженням економічної кон’юнктури був покладений в перші десятиліття ХХ ст., коли в умовах інтенсифікації економічного росту в передових країнах став з’являтися попит на прогнози розвитку ринку.
Проблемі дослідження економічної кон’юнктури присвячені праці Гейця В.,
Карпова В., Клінова В, Крючкової І., Кучеренко В., Лукінова І., Піскоппеля Ф.,
Рождєственської Л. та інших вчених. Проте питання вивчення досвіду досліджень
економічної кон’юнктури потребуює подальших досліджень. Особливо це актуально для України, в якій тільки
починає формуватися система кон’юнктурних
досліджень ринку.
В нашій роботі ми ставимо за мету ознайомитись з досвідом дослідження економічної кон’юнктури.
Дослідження економічної кон’юнктури розвивались на емпіричній основі і мали прикладний характер, так як були покликані сприяти вирішенню практичних завдань, які виникали в наслідок зміни темпів і пропорцій зростання ринку разом з еволюцією економічної системи в міру розвитку виробничих сил. У джерел практичних кон’юнктурних досліджень стояли видатні економісти. Основи сучасної методології економічних досліджень заклали: 1)професор Гарвардського університету, розробник еталонного економічного барометра М.Персонс; 2)професор Колумбійського університету, засновник Національного бюро економічних досліджень У.Мітчелл; 3)лауреат Нобелівської премії 1971 р. С.Кузнец; 4)професор Римського університету, голова Центрального інституту статистики в 1926-1932 рр. Коррадо Джині; 5)голова Інституту кон’юнктурних досліджень в Берліні Ернст Вагеман; 6)засновник Австрійського інституту кон’юнктурних досліджень, лауреат Нобелівської премії 1974 р. Фрідріх А. фон Хайек.
Взаємодія прикладних і теоретичних досліджень макроекономічних процесів стала особливо продуктивною після того, як провідними службами спостереження за економічною кон’юнктурою стали центри економічної науки і статистики. Виникнення перших спеціалізованих організацій, що займаються дослідженням в цій області, фахівці відносять до початку ХХ ст., коли в США та країнах Західної Європи почали з’являтися приватні і державні установи з дослідження ринкової кон’юнктури. Згідно оцінок американського журналу “Бізнес уік”, в 1959р. більш ніж 100 різних бюро-консультантів в США мали біля 300000 підписників, які користувалися порадами спеціалістів з кон’юнктури [1].
Після другої світової війни майже у всіх капіталістичних країнах виникли кон’юнктурні інститути. Значну увагу дослідженню кон’юнктури стали приділяти крупні компанії. Згідно даних Американської асоціації з проблем управління, спеціальні відділи з дослідження кон’юнктури були створені в крупних компаніях в основному після 1955 р., і до середини 1960-х р. більше 60% крупних компаній мали свої кон’юнктурні служби [2].
В Україні одним з перших дослідженням кон’юнктури займався відомий вчений М.Туган-Барановський. Саме за участю М.Туган-Барановського, під час створення Української Академії наук у 1918р., була укладена програма діяльності соціально-економічного відділу, що передбачала створення ряду нових інститутів, серед яких уперше у світовій академічній структурі було організовано Інститут для вивчення економічної кон’юнктури. Проте розгорнути наукові дослідження не вдалося: у січні 1919р. помер М.Туган-Барановський, а зміна властей у Києві змусила співробітників емігрувати [3].
Протягом деякого часу осередком кон’юнктурних досліджень в СРСР був Кон’юнктурний інститут, створений М. Кондратьєвим в 1920 р. в м. Москва. Під час існування Кон’юнктурного інституту, починаючи з середини 1922 р., видавався щомісячний “Економічний бюлетень Кон’юнктурного інституту” і періодично, як додаток теоретичного характеру до нього, - “Питання кон’юнктури”, а також готувалися до видання праці Кон’юнктурного інституту.
Організація дослідження і прогнозування кон’юнктури ринку в останнє десятиріччя стали характерними для діяльності багатьох компаній і фірм практично у всіх розвинутих країнах світу. Дослідження кон’юнктури стало невід’ємним атрибутом управління економічними процесами. В США, наприклад, цим питанням займаються в NBER, багатьох університетах і фірмах. Серед основних європейських організацій, які досліджують кон’юнктуру виділяються: Інститут прикладних системних досліджень в Люксембурзі; Асоціація Європейських Кон’юнктурних Інститутів в Брюсселі (АІЕСЕ) в структуру якої входить понад 20 національних кон’юнктурних інститутів Європи. В Україні також складується система спостереження за економічною кон’юнктурою. Однак досліджувати кон’юнктуру вітчизняного ринку сьогодні надзвичайно важко. По-перше, український ринок сильно відрізняється від ринку інших країн, що вимагає особливого підходу до його дослідження. По-друге, українські спеціалісти ще не мають достатнього досвіду в проведенні таких досліджень.
Таким чином, для вітчизняних дослідників дуже важливо ознайомитися із передовим зарубіжним досвідом і на цій основі розробити власну систему спостереження за економічною кон’юнктурою.
Література
1. Пископпель Ф.Г. Основы изучения конъюнктуры капиталистического хозяйства. – М.: ИМО, 1960. – С. 70; 2. International Encyclopedia of the Social Sciences. – N.Y.: The McMillan and Free Press, 1968. – V. 9. – P. 575; 3. Злупко С. Українська наукова школа економічної кон’юнктури та її вплив на світову економічну думку // Економіка України. – 1997. - №3. – С. 75-82.