СОВРЕМЕННЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ/ 3.Программное обеспечение

Гончаренко В.В., магістр

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

Інформаційно-організаційні передумови ефективної екологічної експертизи

Швидкий розвиток світової економічної системи в останні десятиріччя та зростання обсягів залучення природних ресурсів у виробництво товарів і послуг обумовлюють загострення проблем екологічної безпеки діючих виробництв і тих, що створюються. Проблема екологічного управління потребує нових підходів до оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища (НПС), визначення ступеню небезпеки НПС насамперед за критерієм ризику погіршення стану здоров‘я населення, прогнозування наслідків екологічної небезпеки в політичному, економічному, соціальному і інших аспектах.

Головною метою ЕЕ є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан НПС та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах. Відповідно до зазначеної мети основними завданнями ЕЕ є:

1) організація науково обґрунтованої, комплексної оцінки об’єктів екологічної експертизи;

2) визначення ступеня екологічної безпеки, рівня екологічності запланованої чи здійснюваної діяльності, проведення комплексної еколого-економічної оцінки взаємодії екосистем з деструктивними антропогенними факторами;

3) досягнення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;

4) оцінка ефективності екологічної політики, повноти, обґрунтованості і достатності заходів щодо охорони НПС, забезпечення раціонального використання та відтворення якості природних ресурсів;

5) підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків і рекомендацій екологічної експертизи.

Виконання завдань ЕЕ пов'язано з використанням значних обсягів різнобічної інформації, яка характеризується постійною зміною параметрів і показників, що відображають зовнішнє і внутрішнє середовище об'єкта. Обсяг цієї інформації досить великий, і при проведенні експертизи виникає потреба у виконанні досить трудомістких і складних розрахунків, що не можна здійснити практично без залучення можливостей сучасних спеціалізованих інформаційних систем та продуктивної обчислювальної техніки.

Виходячи з вищевикладеного, метою даної роботи є розробка концептуальних основ побудови автоматизованої системи екологічної експертизи.

Комплексну автоматизацію аналітичних розрахунків необхідних при проведенні ЕЕ доцільно вести за такими основними напрямами:

– об'єднання процесів формування і обробки тематичних напрямків екологічної інформації, під якою розуміється будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи будь-якій іншій матеріальній формі про:

а) стан складових НПС ( повітря й атмосфери, води, ґрунтів, землі, ландшафту і природних об’єктів, біологічного різноманіття та його компонентів, включаючи генетично змінені організми) та взаємодію між цими складовими;

б) фактори (речовини, енергію, шуми і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні заходи, угоди в галузі НПС, політику, законодавство, плани і програми, що впливають або можуть впливати на складові навколишнього середовища, зазначені вище в п. а), аналіз витрат і результатів, інший економічний аналіз та припущення, використані в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються екологічного управління;

в) стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан НПС або через ці складові чинники, діяльність або заходи;

– організація і використання автоматизованого банку даних для вирішення аналітичних задач ЕЕ;

– створення і застосування пакетів прикладних програм щодо аналізу екологічної ситуації;

– децентралізоване розв’язання задач аналізу на персональних комп’ютерах.

Вирішення аналітичних задач ЕЕ із застосуванням персональних комп’ютерів потребує спеціальної методики, яка включає такі основні етапи:

– вивчення літературних джерел, діючих нормативних і методичних матеріалів у конкретній сфері екологічного регулювання;

– аналіз існуючих джерел інформації для проведення ЕЕ;

– розробка економіко-математичних моделей досліджуваних процесів, об'єктів;

– розробка системи алгоритмів для розрахунку показників;

– побудова інформаційної моделі для вирішення задач;

– розробка програмного забезпечення, адаптованого до конкретних задач ЕЕ.

Кожна система екологічної експертизи повинна видозмінюватися при адаптації до конкретного підприємства, території чи галузі. Доцільно використовувати метод побудови «дерева цілей» із деталізацією загальної мети до такого ступеня, щоб встановити повний набір аналітичних задач з повним комплектом інтегральних показників природоохоронної діяльності.