Секція «Педагогічні науки»

«Проблеми підготовки спеціалістів»

Радченко А.Є.,

методист Горлівського методичного кабінету управління освіти.

Формування іміджу педагога – вимога сучасності.

У суспільстві часто розмовляють про імідж політиків, імідж артистів, імідж бізнесменів. Кожна професія має свою специфіку, але створення іміджу необхідно працівникам усіх галузей, які у своєї професійної діяльності зв’язані з людьми. Про імідж вчителя як у нашому суспільстві, так і окремо у освітньому середовищі, раніше не прийнято було говорити. «А педагогам, им вроде не пристало о нем думать, им следовало лишь волноваться по поводу успеваемости и воспитанности, а вовсе не по поводу собственного образа в глазах ребенка. Достаточно было выглядеть скромно, аккуратно, в общем – прилично»[1]. Демократизація суспільства та динамізм розвитку системи освіти вимагають формування іміджу педагога в освітньому середовищі, що є, на даний час, нововведенням.

Поняття „імідж” почали використовувати ще у часи Аристотеля. Аналіз літературних джерел показав, що в Україні термін „імідж” з’явився на при кінці ХХ сторіччя. Воно походить від латинського „imago”, тобто „імітувати”, у перекладі з англійської мови означає „образ”. «Имидж –образ, слепок, умственное представление конкретного лица, содержательная сторона его характера. В практическом употреблении это слово близко к известному греческому слову «харизма», в которое древние греки вкладывали значение одаренности, авторитетности, мудрости и святости. Люди, обладающие совокупностью таких качеств, всегда обладали силой влияния на окружающих »[6]. Це слово не використовувалось раніше, але імідж особистості формувався ще в далекому минулому, утворюючи різні прізвиська, які формували уяву про особистість. Наприклад: Іван Грозний мав імідж власного та суворого царю, Ярослав Мудрий мав імідж прозорого та мудрішого правителя. Часто імідж асоціюється тільки з зовнішнім виглядом, але це не правильний підхід. Колись, російський письменник А.П. Чехов висловив думку: ”У человека должно быть прекрасно: и лицо, и одежда, и душа, и мысли”, Дейл Карнегі писав: ”Люди судят о нас на основании того, как мы выглядим, что мы делаем, что и как мы говорим”, А.С. Пушкін пише: „Быть можно умным человеком и думать о красе ногтей”. Таким чином, імідж людини складається на підставі сукупності іміджоутворюючих факторів.

“Можна зробити припущення, що поняття “імідж” в системі освіти набуло актуальності в період становлення незалежності України та переосмислення підходів до навчально-виховного процесу“[8]. Це ми бачимо під час багатьох випадків. В першу чергу це вплив іміджу вчителя при виборі навчального закладу для навчання. Батьки дітей, яких вони відправляють у школу до першого класу, обов’язково цікавляться: “Хто буде першою вчителькою у їх дитини?”, ”Чи можна віддати на навчання дитину саме цієї вчительці?”, “Чи треба шукати школу, де працюють більш досвідчені вчителі?”. Така ж проблема у батьків виникає і при переході до середньої та старшої ланки, а саме: “Хто буде класним керівником їх дитини?”, “Зможе чи вчителька знайти підхід до їх дитини, правильно навчити та виховати?” Тому на теперішньому етапі розвитку освіти, позитивний імідж у освітньому середовищі, вчителю, просто необхідний.

Д.Журавльов вважає, що «большая часть педагогической общественности еще очень далека от того, что собственный имидж необходимо формировать. Отношение у педагогов к имиджу самое разное. Отрицательно относится к нему старшее поколение учителей: его понимают как «маску», убеждены в приоритете внутреннего содержания над внешним и считают, что главное быть, а не казаться». Всякие разговоры про имидж учителя, воспринимаются насторожено, как призыв быть неискренним»[3]. Сучасні вчителі підтримують ідею формування іміджу учителя, але більшість з них, не розуміє складових компонентів іміджу.

Формування іміджу, вчителю необхідно значно більше, ніж спеціалістам інших професій тому, що саме вчителі формують імідж своїх учнів. Вчитель для них – еталонна модель. Н.А.Добролюбов писав: «Учителями должны быть лучшие люди общества»[2]. Кожен вчитель повинен бути яскравою особистістю, тому що завдяки своєї особистості, він зацікавлює учнів, розвиває інтерес до свого предмету. Прикладом є учитель географії у творі письменника А.Маркуші Л.А.Фридман: „Как он учил, теперь, спустя пол века, судить не берусь, а вот его появление в классе –самое первое – помню отлично: распахиваются двери и к нам вступает моряк – китель, украшенный сверкающими, оякоренными пуговицами, расклешенные брюки, выправка… Отчетливо сохранилось ощущение – моряк одним только видом своим призывает нас ринуться в мир штормов, бурь, в настоящую жизнь. Привлекательная внешность плюс легкий налет таинственности, понятно, вдобавок к умению учить, как я убедился на школьном опыте, очень повышают шансы всякого учителя на успех”[4].

Педагог навчає учнів і тоді, коли мовчить, навчає своїм обліком, своєю поведінкою, своїм відношенням до учнів. О.Булатова пише: „Если образ учителя приятен, воспринимается как «манок», то в нем заключена первоначальная сила духовного воздействия, такого учителя хочется слушать и следовать за ним ”[1]. Облік вчителя - це не тільки візуальний облік, але і жести, і манери, і комунікабельність, і педагогічний такт, і мовна культура, і любов до дітей, і педагогічна прозорливість, і багато інших якостей, які є складовими професійного педагогічного іміджу. М. Рудакевич влучно говорить про імідж, що „це не просто зовнішня оболонка людини, хоча остання, безумовно, теж багато важить. Достатньо згадати стару казку про кота в чоботях, який біг попереду господаря і розповідав усім, який той багатий і могутній. Відомий бізнесмен і політик наголошує, що без реального наповнення, яке стоїть за зовнішньою оболонкою, вплив такого „іміджу” на оточуюче середовище рано чи пізно буде зведений нанівець”[7].

Поняття „імідж” інтерпретується по різному. На наш погляд, „професійний педагогічний імідж вчителя” – це форма самовиявлення індивідуального цілісного образу особистості учителя, як реалізатора потреб мікро- і макросоціуму в освітніх послугах, при якій виявляються найбільш виразні ділові та особистісні якості відповідно до статусу учителя та соціальної ролі у освітньому оточенні.

„Психологічні механізми формування іміджу – це, по суті, механізми сприймання людини людиною… Механізмами сприймання людей, з якими ми вже знайомі, є ідентифікація, рефлексія й емпатія [7]. “Якщо ми запримітили в людині хоча б одну негативну рисочку, то наше ставлення до неї може швидко змінитися. Тривожні „червоні лампочки” на внутрішньому пульсі сигналізації примушують нас змінити своє ставлення, очікуючи на небезпеку. Ми відчуваємо смутну тривогу або роздратування і кажемо собі: „Я знаю таких людей, їм не варто довіряти”. Тобто в першу чергу важливо знати, якою є для нас та чи інша людина – „своєю” або „чужою”, і тільки після цього ми звертаємо увагу на її дії та оцінюємо їх” [4].

Педагогічний імідж починається формуватися при навчанні студентів у педагогічних Вузах, де закладаються перші паростки майбутнього вчителя, але формування вчителя майстра та його іміджу в більшому ступені відбувається у системі післядипломної педагогічної освіти, де вчитель розкриває усі свої здібності шляхом постійного удосконалення свого педагогічного досвіду. Таким чином, актуальним та доцільним є необхідність перетворення існуючої системи розвитку педагогічної майстерності на більш досконалий рівень по створенню механізму форматирування стійкого цілісного образу педагога (педагогічного іміджу), який забезпечить оптимальні умови для навчання та виховання учнів.

Література.

1. Булатова О. Имидж педагога – мода или необходимость?// Директор школи. Україна// – 2003.- № 2.

2. Добролюбов Н.А.. Чтобы в воспитании господствовала разумность.//Избранные педагогические высказывания, М.,1936

3. Журавльов Д. Имидж учителя –необходимость или дань моде?//Народное образование ХХI век.-2003.- № 7(№1330)

4. Маркуша А.М. Если вы учитель. М., 1989.

5. Нуреєва О.С., О.В.Скворчевська // Вдалий імідж як запорука професійного успіху// Географія// №7 (83)2007

6. Поваляева М.А.. Психология и этика делового общения/Серия «Высшее образование».-Ростов н/Д:Феникс,2004.-352 с.

7. Рудакевич М Імідж державного службовця// Управління Освітою. – 2001. - № 13

8. Черновол – Ткаченко Р.І. Імідж сучасної освітньої установи//Управління школою – 2006. - № 19-21