Костенко С., Коломієць Ю.
Секція: педагогічні науки, підсекція № 5
ДВНЗ
«Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Г.Сковороди, ПІФ
Аналіз змісту форм і
методів позаурочної трудової підготовки в школі
Позакласна і позашкільна робота – це робота в вільний від навчальних занять
час, направлена на задоволення різних потреб і інтересів, як шкільного
колективу в цілому, так і окремих школярів. Під позакласними заняттями
розуміють той захід, який здійснюється в школі, однак поза рамками уроків, поза
навчальними планами і програмами занять, які тісно зв’язані з цілями і
завданнями виховання. Назву поза навчальної, одержала різноманітна
навчально-виховна робота з учнями, яка проводиться самою школою поза основних
навчальних занять. У першу чергу, це діяльність педагогів, батьків і учнів, яку
організовує школа в вільний від основних занять час.
Нашому розумінню близьке визначення діяльності учнів у школі у вільний від
навчання час, як позаурочна. Місцем проведення такої діяльності може бути і
клас, і шкільне подвір'я, і ліс, і
квітник.
Таким чином, позаурочною ми називаємо таку діяльність школярів, яка
організована під керівництвом учителів-вихователів у вільний від навчальних
занять час, спрямовані на здійснення мети і завдань виховання і яка входить у
рамки діяльності сучасної загальноосвітньої школи.
Позаурочна робота містить різні заняття виховного характеру і заходи, не
передбачені обов’язковою програмою. Вона займає значне місце в загальній
системі виховання і включає різноманітність занять навчально-виховного характеру,
передбачаючи оволодіння знаннями, технікою, мистецтвом, фізичною культурою,
суспільно-корисною працею.
Позаурочна робота розпочинається з уроку, тому вона є його логічним
продовженням. Результати позаурочної і позашкільної роботи визначаються тим, у
якій мірі виростає в дітей бажання знань і прагнення до суспільно-корисної
праці.
Позакласна робота, як і позашкільна є значним засобом всебічного розвитку
учнів. У її завдання входить закріплення одержаних у школі знань, їх
поглиблення і застосування на практиці, розширення політехнічного і
загальнонавчального горизонту, розвиток суспільно-корисної активності і
самодіяльності учнів, виявлення і формування їх індивідуальних відносин,
виховання високоморальних якостей особистості.
Зміст позакласної і позашкільної роботи повинен підпорядковуватись
навчально-виховним завданням школи. Організовані навчальні заняття сприяють
проведенню позаурочних занять.
Як бачимо, особливості позаурочної роботи визначаються змістом навчання і
служать завданням виховання і розвитку підростаючого покоління. У визначенні
позаурочної роботи, сформульованими різними авторами розходження визначаються
лише в одному напрямку. Вони вважають, що позаурочна робота є продовженням
уроку, так як її завдання виникають на під час навчальних занять.
Мета, завдання і зміст позаурочної роботи дослідники розглядають у зв’язку
з метою, завданнями і змістом навчальної роботи, показуючи тим самим їх
загальну основу і специфічні риси кожної з них.
Основою цілісності урочної, позаурочної, позашкільної роботи є в першу
чергу єдність мети і завдань освіти. Основна мета школи – виховати підростаюче
покоління в дусі національного та наукового світогляду. Вона сприяє оволодінню
учнями основами наукових знань. Єдність мети і завдань в одній педагогічній
системі припускає цілісність окремих компонентів позаурочної і урочної роботи,
їх взаємозв’язок і удосконалення.
Між навчально-виховною роботою, яка проводиться на уроках і позаурочною
роботою є тісний взаємозв’язок, навчальні заняття розвивають в учнів інтерес до
знань, сприяють удосконалення відомих форм і методів позаурочної роботи.
Основною ланкою шкільної роботи є навчання, яке організовується за планом,
змістом навчання, навчальною програмою, які є документами державного значення,
неухильне здійснення яких – обов’язок школи. Позаурочна робота є напрямом дещо
іншого характеру. Однак вона рекомендується не як самостійний педагогічний
напрямок, а як система, що вдосконалює та розвиває навчально-виховний процес в
школі.
Основною умовою, якій служить позаурочна робота є розвиток інтересів учнів,
спрямований відповідно змісту навчання, що сприяє засвоєнню учнями знань,
поглибленню вивченого матеріалу, подальшому розвитку інтересу до навчання.
Такий зміст позаурочної роботи здійснюється в діяльності предметних
гуртків, плани і тематика яких визначаються програмами по даних дисциплінах. Із
програм для роботи в гуртках підібрані основні вузлові питання, які викликають
в учнів особливий інтерес. З цих питань та проблем учні проводять дослідну
роботу, готують навчальні макети, моделі, готують доповіді та повідомлення. Таким
чином, в педагогічній літературі у визначенні спеціальних завдань позаурочної
роботи спостерігається деяка різноманітність, але не протилежність поглядів.
Усі автори виходять із загальної мети і завдань школи, враховують специфіку
позаурочної роботи, конкретизують і доповнюють напрямки, характер і завдання
цієї праці. До них можна віднести:
1. Організація вільного часу учнів.
2. Поглиблення знань по вузлових і особливо цікавих питаннях навчальної
програми, реалізація тих інтересів, що виникли безпосередньо на році.
3. Розвиток багатосторонніх пізнавальних інтересів до тих галузей науки,
техніки, мистецтва, спорту, які не враховуються навчальним планом і
програмою.
4. Розвиток художньої діяльності і самодіяльності, вироблення навичок
самостійної роботи, розвиток умінь застосовувати знання на практиці, оволодіння
уміннями планомірної роботи і доведення проекту до логічного завершення,
розвиток ініціативи, підготовка учнів до життя.
Дані про авторів
Костенко Сергій, магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені
Григорія Сковороди»
Коломієць Юрій, старший викладач кафедри ЗТДМВТНК педагогічно-індустріального
факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький
ДПУ імені Григорія Сковороди»
Адреса
м. Переяслав-Хмельницький
вул. Сухомлинського 30 ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія
Сковороди», декану педагогічно-індустріального факультету Гончаренку Олексію
Миколайовичу