Буткевич Марина (студентка групи ТІ-6 ПІФ ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ»)

Олександр Ісак (викладач кафедри ТММІТ педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ»

Секція «Педагогічні науки», підсекція «Сучасні методи викладання»

Використання елементів інформатики в трудовому навчанні учнів ЗОШ І-ІІІ ст.

ХХІ століття ставить перед людством вимогу інтенсифікації інформаційного прогресу, який впливає на всі сфери життєдіяльності людини і суспільства. Зокрема, відбувається перехід від індустріальних до науково-інформаційних технологій, що значною мірою базуються, не на матеріальній, а на інтелектуальній власності, на знаннях субстанцій виробництва і визначаються рівнем розвитку освіти в країні, станом наукового потенціалу нації. На сьогодні, назріла переорієнтація підготовки школярів до трудової діяльності від уніфікованого, усередненого підходу до індивідуалізованої організації усієї системи освіти, перш за все, освітньої галузі «Технологія» і шкільного предмету «Трудове навчання».

Жодний із засобів навчання не є універсальним і має ряд позитивних, так і негативних рис. Це підкреслює роль вчителя в освітньому процесі. Засоби навчання лише допомагають йому урізноманітнити викладання, по різному організувати самостійну роботу учнів на уроках, зробити урок цікавим і пізнавальним. Не є виключенням і сучасна комп’ютерна техніка.

Вчитель трудового навчання планує застосування засобів і прийомів вивчення певної інформації. Він контролює правильність виконання учнями трудових прийомів, застосовує різноманітні методи оцінювання навчальних досягнень школярів. Перед учителем виникає проблема організації учнів, стимулювання їх до навчальної роботи з урахуванням індивідуальних особливостей. Ефективність запропонованих засобів навчання значною мірою залежить від майстерності учителя і його бажання працювати творчо, нестандартно, дієво, враховувати індивідуальні здібності школярів.

Запровадження інформаційних технологій навчання школярів у процесі підготовки спирається на реалізацію принципів використання міжпредметних зв’язків. Використання комп’ютерних технологій вимагає обов’язкового узгодження міжпредметних зв’язків трудового навчання та інформатики.

Учні, які розпочали вивчення інформатики у 7 класі, цілком підготовлені до роботи з нескладними комп’ютерними програмами з трудового навчання. Вони вміють завантажувати комп’ютер, виконувати основні операції з використанням текстового та графічного редакторів, проводити обчислення, пошук даних у мережі Інтернет тощо. Важливо, що програма з інформатики передбачає вивчення учнями 7 класу програмних засобів навчального призначення. За наявності у школі відповідних програм з трудового навчання їх вивчення можна розпочати на уроках інформатики. Аналіз матеріалів, що містяться в сучасних публікацій з названої проблематики дає підстави зробити висновок про достатній рівень комп’ютерної грамотності учнів 9 класів загальноосвітніх шкіл, який дозволяє більшості з них виконувати прості операції на комп’ютері та користуватися навчальними програмами.

Сільські школярі мають значно нижчу підготовку і досить невеликий досвід роботи на ПК. Звичайно, цей висновок не можна розповсюджувати на всі загальноосвітні школи України. Опитування вчителів, вивчення матеріально-технічного оснащення шкіл показали, що ряд сільських навчальних закладів мають добре оснащені кабінети інформатики, у яких на належному рівні здійснюється підготовка молоді. Враховуючи той факт, що грамі комп’ютеризації сільських шкіл сьогодні приділяється значна увага, можна стверджувати, що найближчим часом таке відставання буде ліквідоване.

Проблемі підготовки вчителів до використання комп’ютерної техніки сьогодні приділяється багато уваги. У вищих навчальних закладах педагогічної освіти для усіх майбутніх учителів читаються обов’язкові курси інформатики, використання комп’ютерних технологій при вивченні фахових дисциплін та ін. Удосконалення комп’ютерної грамотності вчителів є одним із обов’язкових напрямків курсової підготовки в інститутах післядипломної освіти тощо.

Усе це свідчить, що питання підготовки вчителів до роботи на комп’ютері буде найближчим часом вирішене на рівні, достатньому для виконання необхідного мінімуму робіт. З іншого боку, використання комп’ютерної техніки приведе до самовдосконалення підготовки вчителя.

Вказуючи, яким чином можна використати комп’ютер на уроці трудового навчання, вчителі наводять такі пріоритети застосування: подача теоретичного матеріалу, проведення тестування, ознайомлення з основами виробництва мультимедійними засобами тощо. Майже усі вчителі технічної та обслуговуючої праці вказують на відсутність необхідних комп’ютерних програм для використання на уроках трудового навчання, які хоча б частково відповідали навчальним програмам з даного предмету.

Серйозною проблемою у запровадженні комп’ютерних технологій у навчальний процес загальноосвітніх шкіл є відсутність відповідного програмного забезпечення з окремих предметів, у тому числі, з трудового навчання. Ці зауваження в черговий раз підтверджують попередній висновок про те, що єдиної точки зору на проблему використання комп’ютерної техніки в навчальному процесі загальноосвітніх шкіл немає. Тим більше, практично не існує потрібних програмних комп’ютерних продуктів для безпосереднього використання на уроках трудового навчання, які враховували б індивідуальні особливості учнів. Одержані нами дані вказують на необхідність розробки спеціальних комп’ютерних програм, і подальшої перевірки робочої гіпотези щодо ефективності реалізації виявлених дидактичних умов індивідуалізації навчального процесу на основі використання комп’ютерів у процесі трудового навчання. Поряд з цим потрібно пам’ятати і про те, що використання комп’ютерної техніки на уроках трудового навчання повинно бути лише своєрідним доповненням, і не повинно домінувати. Основний обсяг занять повинен відводитися на виконання практичних робіт з проектування виробів і обробки матеріалів, засвоєння азбуки домашнього господарювання, на реалізацію інших завдань згідно чинної програми трудового навчання школярів.