Филологические науки/6. Актуальные проблемы перевода

Іванова Г.С., Кибкало С.В., Палій Н.М.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Черкаси

Прагматичні аспекти перекладу реалій

Переклад як особливий вид мовної діяльності являє собою складне і багатогранне явище, різні сторони якого привертають увагу літературознавців, психологів і лінгвістів. Предметом цієї статі є мовні закономірності перекладу як двомовної комунікації.

Сучасна лінгвістична теорія перекладу трактує переклад як особливу форму міжмовної комунікації в усій сукупності власне мовних та екстралінгвістичних факторів. При цьому в перекладознавстві науково обґрунтовано і доведено, що переклад як особливий тип комунікації не може не зазнавати впливу прагматичних категорій мови.

Більшість теоретиків перекладу вважають, що „врахування прагматичного фактору є необхідною умовою досягнення повної перекладацької адекватності” [1]. Стосовно перекладу важливість прагматичних аспектів обумовлена, в значній мірі, відмінностями в сприйнятті мовних одиниць і мовленнєвих породжень носіїв різних мов і культур, асиметрій їх фонових знань. Основу фонових знань складають реалії. Саме вони як національно-специфічні елементи міжмовної і міжкультурної комунікації викликають найбільші труднощі в процесі перекладу. Питання про реалії, які є складовою частиною тексту художнього твору, викликають особливий інтерес. На протязі більш ніж півстоліття реалії були предметом ретельного дослідження. Проблеми визначення поняття „реалія” та загальної класифікації способів їх перекладу порушувались в роботах вітчизняних і зарубіжних перекладознавців [1, 3, 4, 5, 7]. В роботах з теорії перекладу здійснювались спроби класифікації реалій за тими чи іншими ознаками [3, 4, 5].

Предметом розгляду було питання про способи передачі реалій в межах більш глобальної прагматичної проблеми, а саме проблеми збереження національного і історичного колориту художнього твору, який перекладається.

Слід особливо підкреслити, що більшість перекладознавців, які займаються вивченням реалій, наголошують на необхідності врахування прагматичних факторів при перекладі цих лексичних одиниць. При цьому до прагматичних факторів відносяться: 1) національна специфіка і фонові знання реципієнта перекладу; 2) функціональна роль реалії в тому чи іншому повідомленні; 3) жанрово-стилістичні особливості матеріалу. Врахування прагматичних факторів необхідне тому, що вони, на думку А.Д. Швейцера, можуть розглядатись як „найбільш важливі фільтри, які визначають не тільки спосіб реалізації процесу перекладу, але і сам об’єм інформації, що передається”. Всебічне врахування прагматичних факторів при перекладі дає можливість не тільки встановити певні закономірності, які обумовлюють вибір того чи іншого способу перекладу, але і значно глибше вивчити діапазон перекладацьких способів прагматичної адаптації, які використовуються для передачі значень безеквівалентних лексичних одиниць.

Реалії, як одиниці безеквівалентної лексики, становлять найбільші труднощі при перекладі. Складність полягає в тому, що для перекладу їх не існує відповідників, які б разом з передачею специфічної інформації відображали національний колорит, мали б ті ж конотації емоційного, смислового та стилістичного характеру, що супроводять реалії в оригінальному тексті. Отже, при перекладі важливо враховувати прагматичне значення, тобто ту функціональну роль, яку реалія відіграє у конкретному повідомленні [7].

На основі численних досліджень у перекладознавстві виділяють: а) побутові реалії; б) етнографічні та міфологічні реалії; в) реалії світу природи; г) реалії державно-адміністративного укладу та суспільного життя; д) ономастичні реалії; е) асоціативні реалії тощо [5]. З історико-семантичного погляду виділяють:

1. Власне реалії: нім. die Drogerie, Fasching; укр. коливо, постоли.

2. Історичні реалії – семантичні архаїзми, які внаслідок зникнення референтів переходять до історично дистантної лексики, втративши життєдіяльність. Вони містять фонові знання культурної спадщини. Крім національного колориту вони мають і хронологічний. Наприклад: нім. Pappenheimer; укр. підбрехач («другий сват у давніх українських весільних обрядах»).

У структурному плані виділяють:

1. Реалії – одночлени: нім. der Eintopf; укр. вечорниці. 2. Реалії – полічлени номінативного характеру: нім. Kölner Dom; укр. троїста музика. 3. Реалії – фразеологізми: нім. sich beim Salzamt klagen; da will ich Veithl heißen; wie ein Piefke reden; укр. стати під вінок.

З погляду перекладацької практики можна виділити явні та приховані реалії. Прихованими реаліями є слова типу укр. піч, сорочка («вишиванка»), скриня в українсько-німецькому бінарному зіставленні. Вони, на перший погляд, мають відповідники у мові перекладу, але співвідносні денотати в позамовній дійсності дуже різняться між собою.

Отже, особливістю реалій є те, що у носіїв певної культури і певної мови з ними пов‘язуються такі фонові знання та асоціації, які на певному етапі міжнаціональних та міжмовних контактів можуть бути відсутніми у носіїв інших культур і мов. При перекладі реалій виникає, з одного боку, необхідність підкреслити їх особливий колорит, іноді унікальність, а з іншого боку – певним чином передати їх значення і типові для носіїв мови джерела асоціації, уникаючи, настільки це можливо, багатослів‘я.

Основними способами передачі значень реалій при перекладі є:

а) транслітерація; б) калькування; в) трансформаційний переклад; г) дослівний переклад; д) описовий переклад.

Транслітеруються слова, які вже давно запозичені та зафіксовані у словниках, наприклад: бюргер, канцлер, курфюрст. У цих випадках для передачі реалій використовувалася повна транслітерація, тобто слово німецької мови без жодних змін переноситься в український текст.

Калькування – переклад елементів, які складають назву реалії, на основі регулярних відповідностей. Цей спосіб застосовується, коли реалія не підлягає обов‘язковій транслітерації і коли переклад досить повно передає зміст реалії: Bundespräsident - федеральний президент.

Трансформаційний переклад – переклад із застосуванням різного роду інформацій: додавання та опускання слів, тлумачення понять у тексті та в зносках, використання приблизної відповідності тощо. Наприклад: Gastarbeiter - іноземний робітник.

При передачі слів-реалій перекладач може також застосовувати описовий переклад. Так, наприклад: Polterabend- вечірка напередодні весілля.

Все вище зазначене є спробою показати складність і багатогранність процесу перекладу а також різноманітність факторів, внутрішньо лінгвістичних і екстралінгвістичних, які визначають перекладацькі рішення.

Література

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М., 1975.

2. Виноградов В.С. Лексические вопросы перевода художественной прозы. – М., 1978.

3. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М., 1980.

4. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. – Л., 1989.

5. Кияк Т.Р., Науменко А.М. Огуй О.Д. Теорія та практика перекладу (німецька мова). – Вінниця, 2006.

6. Латышев Л.К. Курс перевода (эквивалентность перевода и способы ее достижения). – М., 1981.

7. Швейцер А.Д. Семантико-стилистический и прагматические аспекты перевода // Иностранные языки в школе. – 1971. – №3.

8. Neubert А. Pragmatische Aspekte der Übersetzung / Grundfragen der Übersetzungswissenschaft. – Leipzig, 1968.