Воліваха П. О.

Мотивація студентів до занять фізичною культурою та спортом та відношення до свого здоров’я шляхом анкетування

Останнім часом у різних сферах нашого життя стає дуже популярним анкетування з різних питань і у різних напрямках та галузях. Вирішили не відставати і ми. Разом із спеціалістами із інституту психології України ім. Костюка була розроблена анкета та проведено анкетування студентів І курсу різних спеціальностей університету харчових технологій.

Анкета включає в себе 23 питання, в яких ми з’ясовували відношення молоді до занять фізичною культурою та спортом, відношення до свого здоров’я, відношення до фізичного виховання та спорту у сім’ї та у суспільстві. Велика увага у цій анкеті була приділена відношенню до шкідливих звичок та як ці звички можуть поєднуватись із заняттями фізичним вихованням і спортом.

Анкетування проводилось анонімно, що збільшує вірогідність правдивих відповідей.

Відповіді на поставлені запитання давали 1177 студентів. Із них 492 чоловіки та 685 жінок.

Із відповідей на поставлені запитання зрозуміло, що більша половина респондентів (725 чол.) вважає необхідним займатися фізичним вихованням і спортом більше часу, ніж відведені у програмі 2 години на тиждень.

Завдяки соціальній рекламі, що пропагує здоровий спосіб життя, збільшенню кількості пізнавальних та спортивних програм, росте популярність деяких видів спорту серед студентів. Це дуже добре видно із опитування. 452 студенти віддають перевагу прикладним видам спорту, 305 – спортивним іграм, 106 – циклічним, 17 – єдиноборствам.

Одним із важливих питань анкети є ставлення студентської молоді до занять ФКіС. Більша частина (774 чол.) відноситься скептично або байдуже і лише 403 чол. – позитивно. А от у сім’ї та близькому оточенні відношення до ФКіС інше. 671 чол. – позитивно, 305 – байдуже і 201 – скептично.

Оцінюючи своє здоров’я респонденти зазначили, що у них: погане здоров’я – 5 чол., гірше середнього – 23 чол., 823 чол. – нормальне, 326 чол. – відмінне. Лише 15 опитуваних вважають, що заняття ФКіС не мають значення для здоров’я. Всі інші впевнені, що їх заняття покращують здоров’я та самопочуття.

Свою працездатність вважають високою 89 чол., вище середньої – 601 чол., середньою – 468 чол., нижче середньої та низькою -19 чол. Це свідчить про те, що працездатність студентської молоді висока.

Про це свідчить і те, як оцінюють респонденти своє учбове та позаучбове навантаження. Більша частина опитуваних (956 чол.) вважають учбове навантаження нормальним. А 854 чол. вважають, що позаучбове навантаження у них середнє.

Переважна більшість студентської молоді вважають свій матеріальний статок нормальним. Це 693 чол. І тільки 14 чол. відмічають своє матеріальне становище, як погане, а 43 чол. – нижче середнього.

Відповідно і соціальний статус батьків студентів має приблизно ті ж показники. 16 чол. – невисокий соціальний статус, 543 чол. – середній, 452 чол. – вище середнього, 166 чол. –високий.

Дане анкетування показало, що дещо змінився і склад студентів. Якщо раніше студентами вузу були переважно не кияни, то тепер тих, хто до вступу у вуз жив в Києві більше половини (599 чол.)

Отже ми вважаємо, що проводити таке або аналогічне анкетування дуже цікаво та доцільно. Плануємо провести такі анкетування на всіх курсах та спеціальностях університету та за результатами провести порівняння даних. На основі цих даних розробити подальшу систему роботи зі студентською молоддю в університеті. Вважаю, що нас чекає дуже цікава робота і дуже багато відкриттів.