Кулініч О.М.

К.е.н., заступник директора з наукової роботи

ІСЕМВ НАН України

Ціноутворення в умовах конкуренції на світовому ринку урану

Анотація. Розглянуто особливості світового ринку урану. Наголошено, що дефіцитність урану створює ситуацію непрозорості ціноутворення та обмеження експорту даного природного ресурсу.

Summary. The features of world uranium market has been examined. It is emphasized that deficit of uranium forms situation of pricing non-transparency and limitation of export of given natural resource.

Ключові слова. Світовий ринок урану, дефіцит урану, ядерна енергетика

The global configuration of world uranium market

Key words. World uranium market, deficit of uranium, nuclear energetic

Вступ та постановка проблеми.

Уран є четвертим з визначальних енергоресурсів, які є основою світової енергетики. Хоча останні події в Японії стали своєрідною осторогою для людства щодо подальшого розвитку ядерної енергетики, проте, ймовірно, вона буде займати все більшу частку у світовому енерговиробництві.

Особливістю світового ринку зазначеного природного ресурсу є дефіцит його видобування, який тривалий час створює своєрідну напругу на світовому ринку. Дефіцит компенсувався за рахунок вторинних джерел, головним чином складських запасів і конверсії збройових ядерних матеріалів. Однак, як вважають фахівці, ці резерви буде вичерпано до 2015 року [2]. Тому на даному світовому ринку слід очікувати суттєвого посилення конкуренції.

Метою роботи є окреслення основних контурів та специфіки світового ринку природного урану, який використовується для мирних цілей.

Виклад основного матеріалу. Особливістю урану є зосередженість основної маси його запасів у досить локальних геологічних регіонах – уранових провінціях, розташованих на теренах невеликого числа країн. Ресурси урану в світі заведено поділяти на групи з вірогідною собівартістю отримання урану в триоксиді: < 40 $/кг; < 80 $/кг і < 130 $/кг. При цьому, вірогідність надійності оцінки запасів визначається категорією достовірності ресурсів: встановлені (reasonable – RAR), додаткові (inferred – IFR) або невідкриті (undiscovered – UDR) [2]. Слід відзначити, що 1 % світових доведених запасів цього природного ресурсу зосереджено в 10 країнах, а на 15 країн припадає 97 % всіх його світових запасів. Таким чином, якщо враховувати, що більшість існуючих на Землі запасів урану, розроблення яких є доцільним з економічної точки зору вже розвідано, то лише незначна кількість країн володіє власними запасами зазначеного природного ресурсу. Решта країн має подбати про забезпечення доступу до нього на міжнародному рівні. Через високу концентрацію запасів урану в кількох країнах світу, число країн – продуцентів урану невелике (див. таблицю).

Таблиця

Розподіл видобутку урану по країнах світу

Країна	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	Темпи приросту, 2010/2009, %
Казахстан	3300	3719	4357	5279	6637	8521	14020	17803	26,98
Канада	10457	11597	11628	9862	9476	9000	10173	9783	-3,83
Австралія	7572	8982	9516	7593	8611	8430	7982	5900	-26,08
Намібія	2036	3038	3147	3067	2879	4366	4626	4496	-2,81
Нігер	3143	3282	3093	3434	3153	3032	3243	4198	29,45
Росія	3150	3200	3431	3262	3413	3521	3564	3562	-0,06
Узбекистан	1598	2016	2300	2260	2320	2338	2429	2400	-1,19
США	779	878	1039	1672	1654	1430	1453	1660	14,25
Україна	800	800	800	800	846	800	840	850	1,19
Китай	750	750	750	750	712	769	750	827	10,27
Малаві							104	670	544,23
ПАР	758	755	674	534	539	655	563	583	3,55
Індія	230	230	230	177	270	271	290	400	37,93
Чехія	452	412	408	359	306	263	258	254	-1,55
Бразилія	310	300	110	190	299	330	345	148	-57,10
Румунія	90	90	90	90	77	77	75	77	2,67
Пакистан	45	45	45	45	45	45	50	45	-10,00
Франція	0	7	7	5	4	5	8	7	-12,50
Німеччина	104	77	94	65	41	0	0	0	0,00
Всього	35574	40178	41719	39444	41282	43853	50772	53663	5,69

Джерело: розраховано та складено автором згідно з даними [3]

Як бачимо з таблиці, найбільшим продуцентом урану є Казахстан, який продукує понад 33 % світового видобутку урану і за 2010 рік збільшив видобуток майже на 27 %. Канада, яка займає другий пункт у світовому рейтингу продуцентів урану, видобуває 18 % світового обсягу, Австралія – 11 %. Помітною в світовому обсязі видобутку урану є роль Намібії, Нігеру, Росії, Узбекистану, США. Слід зауважити, що низка європейських країн – Франція, Чехія, Румунія – зменшують видобуток урану через вичерпаність родовищ. Це стосується ПАР і Бразилії [2], де собівартість виробництва урану стає дедалі вищою. Німеччина припинила розроблення уранових родовищ у 2008 році. Тому число країн – продуцентів урану в майбутньому з високою ймовірністю зменшуватиметься.

З іншого боку, переважна більшість країн, які використовують уран для виробництва електроенергії, повністю залежні від його імпорту. В низці країн – Бельгії, Франції, Угорщині, Словакії, Україні – питома вага ядерної енергетики в загальному електрозабезпеченні країн перевищує 40 %. Тому доступ до урану для цих країн є важливим з позиції загальної енергобезпеки.

З числа країн, що посідають помітне місце в загальносвітовому видобутку урану, лише Канада та Росія мають у своєму розпорядженні атомну енергетику і покривають її потреби за рахунок власних ресурсів (Росія, крім видобутку, використовує ядерне паливо, отримане під час демілітаризації). Провідні ядерно-енергетичні держави – споживачі урану або зовсім його не видобувають (країни Західної Європи), або виробляють в обсягах, значно менших споживання (США, Франція).

Логічно вважати, що в перспективі зростання споживання урану за рахунок збільшення потужності АЕС забезпечуватиметься здебільшого за рахунок країн, що розвиваються. Проте з них істотні ресурси урану має в своєму розпорядженні тільки Бразилія. Тому існуючий розподіл країн на експортерів та імпортерів урану, ймовірно, збережеться. При цьому група країн – імпортерів урану з великою ймовірністю розшириться, а склад групи експортерів з високою ймовірністю збережеться. З країн-імпортерів Україна за певних умов зможе збільшити видобуток урану до рівня, що дозволить їй також увійти до групи експортерів. Обмеженість кола країн-експортерів, ймовірно, зумовить посилення політики утримання на певному рівні видобутку урану з метою утримання високих цін. Цієї політики чітко дотримується Австралія [2]. Слід зауважити, що дефіцит урану зумовлює закритість процедур ціноутворення на світовому ринку. Переважна більшість урану реалізується за довгостроковими контрактами, частка спотових ринків надто невелика. Фахівці навіть схильні до думки, що в майбутньому саме прямі зв’язки визначатимуть можливість доступу до цього виду природних ресурсів, оскільки в умовах обмеженості його видобутку всі поставки можуть виявитися «розписаними» на роки вперед і уран не можна буде вільно придбати за жодними цінами [1]. Загострює ситуацію і те, що велику кількість джерел урану не орієнтовано на ринок. Так, у ПАР і частково в Австралії уран добувається як супутній продукт під час видобування золота й міді та його обсяги не залежать від потреб ринку. Складські запаси та уран, який отримують унаслідок перероблення ядерної зброї, також належать споживачам (за оцінками їх у світі 170 тис. т) [1] і відіграють своєрідну антиринкову роль. Якщо ціни на уран зростають, то більшість компаній не зменшує закупівлі та не заміщує у такій ситуації їх запасами, а переносять це на майбутнє, щоб не купувати уран за більш високими цінами.

Висновки. Таким чином, ринок ядерного палива (урану) характеризується відсутністю надлишків на ньому, і така ситуація зберігатиметься в майбутньому. Ринок характеризується досить високою конкуренцією за доступ до цього виду природних ресурсів, що сприяє його еволюції в бік ще більшого розвитку прямих зв'язків постачальників і споживачів та інтеграції компаній-власників виробництв з випуску палива і АЕС з компаніями-власниками уранодобувних підприємств.

Список використаних джерел

1. Джакишев М. (Казатомпром). Обеспечение мирового рынка ураном [електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.kazatomprom.kz/ru/news/3/Obespechenie_mirovogo_rynka_uranom

2. Шумилин М.В. Проблемы мирового рынка природного урана в обозримой перспективе / М. В. Шумилин [електронний ресурс] // Минеральные ресурсы России. Экономика и управление. – 2007. – № 5. – режим доступу: http://www.vipstd.ru/gim/content/view/506/197/

3. World Uranium Mining [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.world-nuclear.org/info/inf23.html