Економічні науки / Макроекономіка
Бакун О. Г.
Науковий керівник: Ховрак
І. В.
КрНУ імені Михайла
Остроградського, Україна
ВПЛИВ
ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
В умовах розбудови економіки України, створення нових соціальних та
економічних відносин у суспільстві, важлива роль має відводитись питанням
організації оплати праці. Оскільки заробітна плата є основним джерелом доходів
працівників і сильним мотиватором розвитку людського потенціалу. Проте Україна
займає найнижче місце в Європі за рівнем заробітної плати, що безпосередньо
впливає на купівельну спроможність та добробут працюючого населення.
Відповідно, заробітна плата не забезпечує у повному обсязі соціальний захист
працівників. Тому, метою дослідження є аналіз функцій оплати праці та державного
регулювання заробітної плати в Україні, а також розкриття основних показників,
які характеризують стан заробітної плати.
Заробітна плата залежить від
ефективності виробництва, продуктивності праці, конкурентоспроможності
продукції, а також стає дедалі вагомішим чинником відтворення суспільного
виробництва. Як важлива соціально-економічна категорія, заробітна плата в
ринковій економіці має виконувати низку функції (табл.1). Зміни
середньомісячної номінальної та реальної заробітної плати в Україні за 2010-2011
рр. наведені в таблиці 2.
Таблиця
1
Функції заробітної плати
Назва
функції |
Сутність
функції |
Відтворювальна |
забезпечення
працівників та членів їх сімей необхідними життєвими благами для відтворення
робочої сили, відтворення поколінь |
Стимулююча |
встановлення
залежності розміру заробітної плати від кількості й якості праці конкретного
працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства |
Оптимізаційна |
забезпечення
ресурсозбереження,
підвищення ефективності виробництва |
Регулююча |
оптимізація
розміщення робочої сили по регіонам, галузям господарства, підприємствами з
урахуванням ринкової кон’юнктури |
Соціальна |
відображає
міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманим працівником і
власником засобів виробництва |
* побудовано автором на основі джерел [1, с.
410]
Таблиця
2
Зміни середньомісячної номінальної та
реальної заробітної плати (станом на 1 число місяця)
Місяць |
Номінальна заробітна плата, грн. |
Реальна заробітна плата, % |
||
2010 р. |
2011 р. |
2010 р. (до грудня 2009 р.) |
2011 р. (до грудня 2010
р.) |
|
Січень |
1916 |
2297 |
86,7 |
86,8 |
Лютий |
1955 |
2338 |
86,8 |
87,6 |
Березень |
2109 |
2531 |
92,7 |
93,4 |
Квітень |
2107 |
2533 |
92,9 |
92,2 |
Травень |
2201 |
2573 |
97,6 |
93,0 |
Червень |
2373 |
2708 |
105,5 |
97,3 |
Липень |
2367 |
2749 |
105,5 |
100,2 |
Серпень |
2280 |
2694 |
100,5 |
98,6 |
Вересень |
2349 |
2737 |
100,6 |
100,0 |
Жовтень |
2322 |
2729 |
98,9 |
99,7 |
Листопад |
2353 |
2727 |
99,9 |
99,5 |
Грудень |
2629 |
3054 |
110,5 |
111,0 |
* побудовано автором на основі джерел [2]
Також варто відмітити
наступний розподіл працівників за рівнем заробітної плати у 2011 р.: 28,5 %
працівників отримували заробітну плату в межах 1500-2500 грн., 26,7 % -
960-1500 грн., 22,0 % - понад 3500 грн., 16,9 % - 2500-3500 грн. та 5,9 % - до
960 грн. Найвищий рівень заробітної плати в Україні отримують працівники
фінансової діяльності (5898 грн.) та державного управління (4022 грн.), а
найнижчий – сільського господарства, мисливства та пов’язаних з ними послугами
(1960 грн.). В цілому, в Україні спостерігається найнижчий розмір
середньомісячної оплати праці, на відміну від інших країн СНД – Росія (6800
грн.), Казахстан (4776 грн.), Азербайджан (3574 грн.).
До
найважливіших показників, що характеризують стан заробітної плати, можна
віднести: прожитковий мінімум; мінімальна та середня заробітна плата; їх співвідношення
між собою. Особливе місце в системі оплати праці посідає мінімальна заробітна
плата, що являє собою законодавчо встановлений розмір заробітної плати за
просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за
виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт) [3, c. 503]. У
міру стабілізації економіки мінімальний розмір заробітної плати повинен
наближуватися до рівня прожиткового мінімуму (вартісної величини достатнього
для мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг,
необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості,
а також для забезпечення нормального функціонування організму людини та збереження
його здоров’я). Обсяг прожиткового мінімуму містить два елементи: фізіологічний
(вартісне вираження матеріальних цінностей, необхідних для існування – в
світовій практиці він становить 85-87 % загального прожиткового мінімуму) та
соціальний (набір духовних цінностей мінімально прийнятого рівня життя) [4, с.
268]. Порівняння прожиткового мінімуму, середньої та мінімальної заробітної
плати зображено на рис. 1.
Рис. 1 Прожитковий мінімум, середньомісячна
та мінімальна заробітна плата в Україні на 01 січня кожного року
Одним з найважливіших факторів, який має негативний вплив на життєвий
рівень населення, є затримка виплати заробітної плати (заборгованість із
виплати заробітної плати у 2011 р. наведена в таблиці 3). Сума невиплаченої заробітної плати протягом грудня 2011
р. зменшилася на 11,6 %, або 128,1 млн. грн., що відбулося в основному за
рахунок підприємств з виробництва машин та устаткування (на 46,3
млн. грн.), транспортних засобів та устаткування (на 30,9
млн. грн.), а також діяльності транспорту та зв’язку (на 25,1 млн. грн.).
Отже, посилення впливу заробітної плати на людський капітал можливе за таких
умов: відповідність заробітної плати ціні робочої сили; залежність заробітної
плати від кількості і якості праці та від кінцевих результатів роботи
підприємства; забезпечення переваг в оплаті праці тим працівникам, які роблять
найбільший трудовий внесок у виробничі результати підприємства;
відповідальність за порушення законодавства про оплату праці.
Таблиця 3
Заборгованість із виплати заробітної плати за
регіонами України на 01.01.2011 р., млн. грн *
Регіон |
Сума |
Регіон |
Сума |
Вінницька |
18,5 |
Полтавська |
26,3 |
Волинська |
13,7 |
Рівненська |
8,3 |
Дніпропетровська |
23,2 |
Сумська |
45 |
Донецька |
233,5 |
Тернопільська |
8,3 |
Житомирська |
25,3 |
Харківська |
127,9 |
Закарпатська |
13 |
Херсонська |
17,2 |
Запорізька |
52,2 |
Хмельницька |
18,7 |
Івано-Франківська |
8 |
Черкаська |
19,2 |
Київська |
24,4 |
Чернівецька |
3,1 |
Кіровоградська |
59,8 |
Чернігівська |
21,4 |
Луганська |
110,1 |
м. Київ |
114,4 |
Львівська |
64,1 |
м. Севастополь |
8,3 |
Миколаївська |
56,7 |
АР Крим |
70,8 |
Одеська |
26,7 |
Україна |
1218,1 |
* побудовано автором на основі джерел [2]
Отже,
заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним
джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою
характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна
організація мотивує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак
безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку
країни. Однак аналізу і оцінці впливу зарплат на людський капітал в Україні не
приділяється належна увага, що призводить до негативних наслідків –
прискореного зростання безробіття, руйнування мотивів і стимулів до праці
зубожіння більшості населення.
Література:
1. Малицька
І. Д. Функції заробітної плати та стан їх виконання в Україні // Держава і
право. – 2011. – № 51. – С. 410-413.
2. Державна
служба статистики України. [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: http://ukrstat.gov.ua/
3. Тацишин І.
Б. Адміністративно-правове забезпечення мінімальної заробітної плати як
державної соціальної гарантії // Форум права. – 2010. – № 2. – С.502–507.
4. Попівняк Р. Б. Аналіз
співвідношення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму //
Інноваційна економіка. – 2011. – № 3. – С. 266–269.