Економічні науки / 2. Зовнішньоекономічна діяльність

Бабінська О. В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Глобальна екологічна безпека та Україна

Останнім часом, безперечно, ключовим питанням для подальшого розвитку світової економіки є припинення екологічної деградації, усунення наслідків дії негативних факторів антропогенного впливу на довкілля. Якщо наші вимоги до планети зростатимуть, то нам скоро знадобиться еквівалент декількох планет для підтримки сучасного стилю життя, але планета у нас одна і про це ми повинні завжди пам’ятати. Зважаючи, що одним з найгостріших завдань, що стоять перед світовою цивілізацією, є проблема екологічної безпеки на планеті, набуває особливо важливого значення концепція “зеленої економіки”, яка пропонує владі, бізнесу та суспільству перейти до розробки збалансованих шляхів розвитку, гармонійно поєднуючи економічні потреби людства та відновлення і збереження довкілля. Сьогодні з цих позицій проблематика переходу до “зеленої економіки” та забезпечення сталого розвитку є об’єктом серйозних досліджень у науковій літературі.

Україна посідає одне з перших місць у світі за рівнем споживання природних благ на одиницю ВВП (на одиницю ВВП витрачається майже 1 т природних ресурсів, тоді як у США – 3 кг; за останні 20 років енергоємність одиниці ВВП України збільшилась майже вдвічі). Попри скорочення виробництва за останні 10 років, відбулося збільшення частки викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище на одиницю виробленої продукції [1]. Основними виробниками електроенергії є атомні та теплові електростанції, що працюють на застарілому обладнанні і викидають в атмосферу шкідливі речовини, кількість яких у 10-30 разів перевищує стандарти Євросоюзу. За оцінками фахівців, Україні потрібно близько $17 млрд. для модернізації застарілих енергоблоків і приведення існуючих ТЕС відповідно до екологічних нормативів [4].

Зокрема, у доповіді ЮНЕП (2011) наголошується, що перехід до “зеленої” економіки може бути забезпечений щорічним вкладом у 2012-2050 рр. 2% світового ВВП у такі ключові сектори як сільське господарство, ЖКГ, енергетика, рибальство, лісове господарство, промисловість, туризм, транспорт, утилізація і переробка відходів та управління водними ресурсами. Проведене моделювання показало, що сценарій “зелених” інвестицій забезпечить протягом 5-10 років більш високі щорічні темпи зростання, ніж інвестиції в звичайний розвиток [3]. Нагадаємо, що “зелені” інвестиції – це форма міжнародної торгівлі викидами, при якій виручені від реалізації квот кошти спрямовують на подальше скорочення викидів на інших об’єктах екологічної небезпеки [4].

Покращення екологічної ситуації в Україні можливе за рахунок залучення “зелених” інвестицій. Так, ще до початку 1-го періоду зобов’язань Кіотського протоколу, в 2007 р., Україна розраховувала залучити від продажу одиниць встановленої кількості (квот на викиди парникових газів) від $1,5 до $10 млрд. Україна, станом на 01.02.2012 р., за даними UNEP Risoe Centre, знаходиться на 3-му місці серед продавців квот на викиди парникових газів, пропустивши вперед Чехію та Естонію (рис.) [2].

Рис. Частка країн у міжурядовій торгівлі викидами за кількістю проданих квот на викиди парникових газів [2]

За 2008-2011 рр. Україні вдалося продати лише 47 млн. одиниць встановленої кількості. Україна залучила за цей період близько 470 млн. євро. Отже, Україна менш, ніж на 5% виконала свої початкові оптимістичні плани щодо залучення екологічних інвестицій, і направила на фінансування протягом 2010-2011 рр. близько 165 млн. грн. (16 млн. євро) або менше 4% від залучених коштів [2]. Усього станом на 01.01.2012 р. Держекоінвестагентством схвалено 987 проектів цільових “зелених” інвестицій у 23 регіонах України. Загальна сума 987 схвалених проектів складає 3,7 млрд. грн., а очікувані щорічні скорочення викидів парникових газів – 247 тис. т. СО₂-екв. [5].

Для порівняння, за приблизно рівних стартових умов Чехія залучила на 2/3 більше коштів, ніж Україна, а використала станом на кінець 2011 p. у 25 разів більше коштів. Україна ж через скандали щодо нецільового використання коштів, затримок із погодженням проектів і напрямків фінансування та повільну реалізацію проектів не змогла стати ключовим постачальником вуглецевих одиниць у світі та не використала повною мірою можливості щодо залучення екологічних інвестицій [2]. Для виходу із екокризи Україні треба перейти на модель “зеленої економіки”. Таким чином, можна констатувати, що сучасна екологічна ситуація однозначно змусить як світову спільноту, так й окремі країни підвищити увагу до запровадження моделі “зеленої економіки”, нададуть нового імпульсу розвитку та активізують партнерство між країнами у плані розробки і послідовної реалізації комплексу заходів щодо забезпечення глобальної екологічної безпеки, що має критично важливе значення для функціонування світової економіки та збереження життя на планеті взагалі.

Література:

1. Зелена економіка [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : — http://www.dae.org.ua/ua/our-topics/green-economy.html. ― Назва з екрану.

2. Зелені інвестиції прокотилися повз України до Чехії [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : — http://ecoclubua.com/2012/02/zeleni-investytsiji-prokotylysya-povz-ukrajiny-do-chehiji/. ― Назва з екрану.

3. Есенеева А. Навстречу «зеленой» экономике [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : — http://www.climate-action.kz/news/node/70. ― Назва з екрану.

4. Бутенко О. Зелені інвестиції [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : — http://www.epravda.com.ua/columns/2011/09/22/298638/. ― Назва з екрану.

5. В 2011 році завершено 37 проектів в рамках схеми зелених інвестицій [Електронний ресурс]. ― Режим доступу : — http://ecoclubua.com/2012/01/v-2011-rotsi-zaversheno-37-proektiv-szi/. ― Назва з екрану.