к.е.н. Шкодін Я.В.
Харківська спілка
споживчих товариств, Україна
СУЧАСНИЙ СТАН
КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ
Сучасна світова фінансова
криза стала випробуванням для корпоративного сектора.. Одним з факторів пристосування
до кризових явищ та їх подолання стала наявність ефективної системи
корпоративного управління. В тих компаніях, які відповідали міжнародним
стандартам корпоративного управління негативні наслідки кризи менш загрозливі.
У зв'язку з цим особливо пильної уваги потребує удосконалення механізму
корпоративного управління, вироблення нових стратегій розвитку корпорації, що
дозволить акціонерам і менеджерам гідно
вирішувати внутрішні протиріччя, розв’язувати проблеми, що виникають під
впливом глобалізації та адекватно відповідати викликам світових криз.
Інституціональне середовище корпоративного сектора
України формувалося в специфічній ситуації, коли інституціональні реформи не
були адекватні змінам економічного середовища. Ще й досі не сформовані економічні
й правові інститути, що забезпечують реалізацію прав власності, можливість
використання стандартних процедур офіційного інфорсмента обмежені широким
поширенням тіньових операцій, що неминуче підсилює нестійкість господарських
відносин. Не зважаючи на те, що сьогодні механізм корпоративного управління
виявляється найбільш пристосованим тільки для того, щоб здійснювати
короткострокову ірраціональну стратегію й не може забезпечити помітного
підвищення ефективності підприємств, вкрай необхідним є підвищення рівня
корпоративного управління українських підприємств.
Цілями корпоративного управління є підвищення
ефективності функціонування корпорації і створення балансу інтересів
зацікавлених сторін. Дотримання вимог міжнародних стандартів гарантує
відповідність інтересів корпорацій, інвесторів і суспільства, обмежує
зловживання владою, перекачування активів, фінансові й моральні ризики,
розтрату корпоративно керованих ресурсів, що можуть бути викликані корисливою
поведінкою корпоративних інсайдерів на шкоду інвесторам і суспільству. В
остаточному підсумку проблема ефективності зводиться до корпоративної
відповідальності й ефективного захисту інтересів інвесторів і суспільства.
Фундаментальною задачею для збільшення
ефективності корпоративного управління є розгляд корпоративного управління в
контексті захисту та гарантій прав власності і забезпечення балансу інтересів
всіх учасників корпоративних відносин. Саме в даному контексті корпоративне
управління повинно розглядатися як найважливіша інституціональна умова економічного
зростання.
В
Україні саме захист права власності є одним з найбільш проблемних факторів
корпоративного управління. Згідно Індексу фінансового розвитку –
Financial Development Index (цей індекс розробляє Світовий економічний форум) Україна знаходиться на 54 місце серед 60 країн, що
досліджувалися в 2011 р. (табл. 1) [1]. Найбільш слабкими місцями є рівень розвитку інституцій,
які безпосередньо впливають на захист прав власності – корупція, судова
система, професіоналізм та чесність менеджерів.
Таблиця 1. Індикатори
корпоративного управління в Україні, 2011 р.
Індикатор |
Місце серед 60 країн |
Захист
прав власності |
59 |
Захист
прав міноритарїв |
60 |
Ефективність
ради |
51 |
Упевненість
в професіоналізмі менеджерів |
60 |
Готовність
делегувати повноваження органам управління |
57 |
Ефективність
аудита |
60 |
Етичні
норми фірми |
59 |
Корупція |
54 |
Судова
незалежність |
59 |
Плата за
судові рішення |
59 |
Складено за даними Всесвітнього
економічного форуму
Така ситуації
призводить до того, що єдиним способом захисту прав власності є її
концентрація та зменшення прозорості бізнесу (звітність до НКЦПФР надає лише близька 6 тис. АТ) [2]. Згідно
дослідженням ряду авторів, чим менш ефективна система захисту прав акціонерів,
тим вища концентрація прав власності та контролю, тому що тільки в такий спосіб
можна зберегти її (в Україні одна з найвищих в світі концентрація власності).
Акціонерні товариства, що зуміли досягти навіть
невеликих поліпшень корпоративного управління, одержують істотні переваги у
інвесторів порівняно з іншими АТ, що діють в тих самих країнах і галузях. Як
відомо, в Україні вартість позичкового капіталу досить висока, а залучення
зовнішніх ресурсів за допомогою випуску акцій практично відсутні. Така ситуація
склалася в силу багатьох причин, в першу чергу, через дуже сильну структурну
деформацію економіки, що породжує серйозні проблеми з розвитком компаній як
надійних позичальників і об'єктів для інвестування коштів акціонерів. У той же
час, чималу роль відіграють корупція, недостатня розробленість законодавства й
вади судового правозастосування і, звичайно, вади самого корпоративного
управлінні. Тому підвищення рівня корпоративного управління може дати дуже
швидкий й помітний ефект, забезпечивши зменшення вартості капіталу компанії і
зростання її капіталізації.
Література
1.
The Financial Development Report 2011/ World Economic Forum USA Inc. New
York, USA
2.
www.ssmsc.gov.ua - сайт НКЦПФР.