Экономические науки/3.Финансовые отношения

Тищук Є.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Шляхи удосконалення податкового стимулювання інноваційної діяльності підприємтв

Ключовими проблемами української податкової системи є велика кількість податкових платежів, значні часові та фінансові затрати на сплату податків та високе податкове навантаження на фонд оплати праці. Надмірна фіскальна орієнтація податкової політики є одним із чинників охолодження ділової активності в Україні, що здійснює додатковий негативний тиск на динаміку ВВП, промислового виробництва та інвестицій.

Консервація в посткризовий період фіскальної функції податкової політики в статусі пріоритетної є одним з гальмівних чинників на шляху швидкого економічного відновлення, через це реформування податкової політики має стати одним з головних пріоритетів економічної політики уряду.

Стратегічною метою реформи має стати перехід від домінування принципу фіскалізму податкової політики, коли вона розглядається виключно як інструмент мобілізації доходів до бюджету, до більш активної реалізації її регулятивного потенціалу в напрямі стимулювання економічного зростання на інноваційній основі.

В умовах критичного розбалансування сектору публічних фінансів оперативно реалізувати весь комплекс необхідних заходів податкової реформи не видається можливим. Єдино можливим варіантом проведення ефективної податкової реформи в даній ситуації є реалізація її в декілька етапів. Зниження фіскального тиску на економіку та децентралізація податкових надходжень повинні відбуватися після подолання дисбалансів сектору публічних фінансів та підвищення фіскальної ефективності податкової системи.

Реалізація податкового стимулювання інноваційної діяльності підприємств повинна здійснюватися через оптимальне поєднання таких інструментів:

– зниження ставки податку на прибуток;

– запровадження прискореної амортизації;

– зниження податкового навантаження на фонд оплати праці;

– надання територіальних податкових пільг;

– спрощення процедури та прискорення відшкодування ПДВ (25,6% обсягу потенційно можливих надходжень від ПДВ втрачається через мінімізацію оподаткування).

В рамках реформування ПДВ держава має проводити політику симетрично жорстких заходів: мають бути встановлені жорсткі обмеження, які, з одного боку, дозволять перекрити схеми мінімізації податку, а з іншого – зобов’яжуть уряд безумовно та оперативно відшкодовувати підтверджений обсяг сплаченого ПДВ.

Посилення фіскального навантаження на господарську діяльність, пов’язану з експлуатацією природних ресурсів, дозволить збільшити доходи бюджету, не посилюючи тиск на перспективні високотехнологічні галузі економіки, а також зменшити рівень податкового навантаження на інші фактори виробництва. Регулятивна функція цієї групи податків сьогодні практично не реалізована. Натомість саме податкові платежі ресурсно-екологічної групи мали б виступити в ролі потужних стимулів раціоналізації використання природних ресурсів, зменшення негативного екологічного впливу, що сприяло б зростанню інвестицій у промисловість.

На нашу думку, для реального покращення ситуації у системі оподаткування юридичних осіб необхідним є:

- забезпечення стабільності та досконалості податкового законодавства;

- зменшення кількості непродуктивних податків, витрати на адміністрування яких перевищують їх надходження;

- забезпечення прозорості та зрозумілості причинно-наслідкових механізмів оподаткування;

- збалансування податкового тиску на різні категорії платників податків;

- реального зниження податкового навантаження;

- перегляд податкових пільг та привілеїв з метою недопущення їх безсистемного та невиправданого надання;

- стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів і підтримки технологічного оновлення підприємтсв.

Відповідно до зазначених завдань необхідно реалізовувати такі позитивні зміни для платників податків:

- зниження ставки оподаткування податком на прибуток за умови реінвестування прибутку;

- запровадження прискореної амортизації для виробників високотехнологічної продукції та інноваційних проектів;

- поетапне зниження загальної ставки податку на додану вартість;

- запровадження пільг з податку на прибуток для підприємств від здійснення діяльності з енергозбереження;

- установлення скороченого терміну відшкодування ПДВ (за результатами двох звітних періодів) для платників, що мають значні інвестиційні та інноваційні витрати;

- установлення порядку сплати ПДВ при переміщенні через межі СЕЗ передбачених інвестиційними проектами товарів;

- стимулювання інвестиційної діяльності шляхом запровадження інвестиційно-інноваційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють кваліфіковане інвестування інноваційного спрямування.