Вінницький національний
аграрний університет
Науковий керівник :
к.е.н.,доц.Фаюра Н.Д.
Оподаткування лізингових операцій та їх відображення
у фінансовій звітності
Лізингова
діяльність в останні роки набула широкого
розповсюдження на підприємствах України, адже це є вигідним способом
оновлення матеріально-технічної бази.
Важливою умовою для ефективної діяльності та аналізу використання
лізингового майна та його впливу на подальший розвиток є складання фінансової
звітності підприємства.
Поточний бухгалтерський облік
містить розрізнену інформацію про використання лізингового майна. Для одержання
інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно
узагальнити в певній системі показників. Це досягається складанням звітності,
яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку. Метою ведення бухгалтерського
обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття
обґрунтованих рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про
фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. По
закінченню звітного періоду керівники
повинні наочно побачити чи доцільно було взяття об’єкту лізингу, а також
результати розрахунків по даному
об’єктові.
Регістром аналітичного
обліку активів, отриманих у операційну оренду, є копія інвентарної картки, яку
орендодавець додає до акта приймання-передачі орендованих об’єктів. При
поверненні об’єкта оренди орендодавцю, орендар списує об’єкт з позабалансового
рахунку і вилучає з картотеки відповідну інвентарну картку (витяг) і зберігає
її разом з актом приймання передачі.
Облік заборгованості
розрахунків за орендними операціями здійснюється у Журналі 3 та Відомостях
аналітичного обліку 3.2, 3.3.
У першому розділі Журналу
3 відображаються обороти за кредитом рахунків 181 “Заборгованість за майно, що
передано у фінансову оренду”, 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”, 63
“Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.
У другому розділі Журналу
3 відображаються обороти за кредитом 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди”,
61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”. Відомості
аналітичного обліку 3.2( рах.37) та 3.3 ( рах. 63) підприємства можуть вести
для окремих субрахунків, з наступним включенням підсумків таких відомостей до
Журналу 3.
Що стосується
відображення лізингових операцій в звітності, то в примітках до річної
фінансової звітності на підставі даних
позабалансового рахунку «Орендовані необоротні активи» відображається вартість основних засобів
взятих в оренду, а також суми зносу основних засобів, щодо яких існують
обмеження права власності. Але, на нашу думку, такий підхід дає досить обмежені
можливості проаналізувати склад, структуру та ефективність використання
об’єктів лізингу. Тому, ми пропонуємо внести до Приміток до річної фінансової звітності додаткову таблицю, яка б надавала більш детальну інформацію про об’єкти лізингу, оскільки
вони є важливою складовою матеріально-технічної бази підприємства. Орендні
платежі та платежі з суборенди за звітний період з виділенням сум мінімальних
орендних платежів і непередбаченої орендної плати за угодами невідмовної оренди
та суборенди. Стислі дані про чинні орендні угоди, а саме: показники, які
застосовуються для розрахунку непередбачених орендних платежів; наявність та
умови вибору між поновленням або придбанням активу і застереження щодо зміни
цін; обмеження, передбачені орендними угодами.
Отже в умовах ринкової
економіки та у зв'язку із стрімким розвитком лізингової діяльності виникла необхідність в науково
обґрунтованому, комплексному підході до організації та ведення обліку
лізингових операцій. Раціональна і ефективна організація бухгалтерського обліку
лізингових операцій залежить від правильно визначених класифікаційних ознак
лізингу для цілей обліку: кількість учасників, тип майна, право власності,
сектор ринку. Це дає змогу організувати аналітичний облік контрагентів,
встановити належність об'єкта лізингу до рухомого чи нерухомого майна, порядок
обліку майна на балансі підприємства чи поза ним.
Що стосується оподаткування лізингових операцій то згідно ст. 137
Податкового кодексу України
оподаткування операцій лізингу здійснюється в такому порядку: передача
майна в оперативний лізинг не змінює податкових зобов’язань орендодавця та
орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму
витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового
періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та
жилих приміщень; передача майна у фінансовий лізинг для цілей оподаткування
прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець
збільшує доходи, а в разі передачі у фінансовий лізинг майна, що на момент
такої передачі перебувало у складі основних засобів орендодавця, – прирівнює до
нуля балансову вартість відповідного об’єкта основних засобів, а орендар
включає вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування процентів,
нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) до складу
основних засобів з метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в
якому відбувається така передача.
При нарахуванні лізингового
платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку
частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій,
нарахованих на вартість об’єкта фінансового лізингу (без урахування частини
лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості
об’єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, у якому
здійснюється таке нарахування.
У разі якщо в майбутніх
податкових періодах орендар повертає об’єкт фінансового лізингу орендодавцю без
придбання такого об’єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей
оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об’єкта орендодавцю за
ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації
вартості об’єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об’єкт лізингу
на дату такого повернення.
У разі якщо вартість об’єкта
фінансового лізингу, що вперше або повторно вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою від вартості витрат на його
придбання або спорудження, орган державної податкової служби має право провести
позапланову перевірку для визначення рівня звичайної ціни; перехід права
власності на об’єкт лізингу від орендодавця (власника майна) до іншої особи
(нового власника майна) із збереженням відповідних прав та обов’язків
лізингодавця за договором фінансового лізингу не змінює податкових зобов’язань
лізингодавця, лізингоодержувача та нового власника майна, сформованих до
моменту передачі у власність такого майна (об’єкту лізингу) іншій особі (новому
власнику майна).
У повній мірі звільненні від оподаткування ПДВ проценти
та комісійну складі орендного платежу у межах договору фінансового лізингу .
Зменшено базу оподаткуванням ПДВ при постачанні товарів за договорами
фінансового лізингу яки раніше були поверненні лізингоотримувачем не
зареєстрованим як платник податку. Базою буде являться позитивна різниця між
ціною продажу та цінною повернутого раніше товару.
Датою
виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту
для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об’єкта
фінансового лізингу таким орендарем.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Кравзюк А. Оперативний та фінансовий лізинг: відмінності
в оподаткуванні ПДВ / А. Кравзюк// Вісник
податкової служби України. - 2010. - №1-2. - С 30-31.
2.
Міронова О. І. Відоб раження окремих операцій оренди
основних засобів в обліку підприємства: наслідки зміни законодавчої бази в 2011
році/ О.І. Міронова// Вісник ЖДТУ. Економічні науки. - 2011.- №2. С 131-133.
3.
Приймак Н.В. Фінансовий лізинг в Україні: загальна
характеристика та сучасні тенденції розвитку. - Фінанси АПК. - №5. - 2011. - С.
44-49.