Басалюк Н.М.

аспірант Кам`янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Україна

Формування творчої особистості вчителя-дефектолога

Успіх розвитку спеціальних освітніх закладів значною мірою визначається знаннями, творчим потенціалом, професійною майстерністю і загальною педагогічною культурою їх працівників.

У «Новому тлумачному словнику української мови» дається таке визначення: «творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості)» [4, C.513].

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що проблема розвитку педагогічного професіоналізму розкривається у працях Ю.К.Бабанського, Н.М.Ващенко, Н.В. Гузія, М.М.Дарманського, І.П.Жерносєка, В.І.Пунцева, В.В.Сгадової та ін.; у спеціальній педагогіці зазначену проблему розглядали І.Г.Єременко, В.О.Липа, С.П.Миронова, В.Ф.Мачихіна, М.Н.Хоружа, В.М.Синьов.

Діалектичний характер педагогічного процесу, постійний розвиток учнів, їх індивідуальні відмінності потребують від педагога творчості, врахування умов, які складаються щомиті у процесі праці.

Н.В.Гузій у своїх працях вказує, що вчитель повинен володіти педагогічною майстерністю, якої набуває у процесі практичної діяльності, успіх в оволодінні педагогічною майстерністю залежить від наявності у нього педагогічних здібностей.

В.М.Синьов зазначає, що ріст педагогічної майстерності вчителя-дефектолога – необхідний показник якості його роботи. Корекційний педагог має знати навчальний матеріал, володіти передовими педагогічними технологіями, він постійно має оновлювати свої знання.

С.П.Миронова вважає, що творчо працюючий вчитель-дефектолог перевіряє та аналізує власний досвід, вивчає і використовує все краще з чужого, шукає і знаходить нові, раціональні навчально-виховні технології.

В.О.Липа зазначає, що корекційний педагог, який працює творчо спроможний повною мірою виявити і розвинути здібності й задатки учнів, побачити в їх поведінці неординарність своїх дій.

З огляду на важливість проблеми ми вивчали педагогічну майстерність вчителів і вихователів допоміжних шкіл. З метою дослідження було розроблено спеціальні анкети і проведено опитування вчителів-дефектологів Хмельницької області.

Ми запропонували педагогам відповісти на запитання: «Чи кожен учитель може працювати творчо? Чи можна цьому навчитися? Якщо можна, то як?»

62% респондентів відповіли, що кожен вчитель-дефектолог може працювати творчо, якщо є бажання. А щоб навчитись, потрібно переймати досвід досвідчених колег, використовувати у своїй роботі нову методичну літературу, комп’ютерні технології, потрібно любити свою професію, дітей, з якими працюєш. 26% - вважають, що вчитель-дефектолог зобов’язаний працювати творчо, постійно вдосконалюватись, відвідуючи методичні об’єднання, семінари, відкриті уроки, опрацьовувати новітню літературу. 8% опитаних відповіли, що не кожен вчитель може працювати творчо, а тільки педагог обдарований. Навчитись цьому можна шляхом неймовірних зусиль і бажань, коли любиш свою професію і дітей яких навчаєш. На думку 6% респондентів не кожен вчитель може працювати творчо, а навчитись можна лише окремим видам роботи.

Проведене анкетування свідчить, що переважна більшість респондентів вважають, що кожен вчитель може працювати творчо, аби було бажання; вчитель має постійно вдосконалюватись, відвідуючи методичні об’єднання, семінари, відкриті заходи своїх колег, цікавитись науково-методичною літературою.

Результати опитування дають нам змогу дійти висновку, що вчитель має працювати творчо. Успіх вчителя-дефектолога в оволодінні педагогічною майстерністю залежить від наявності у нього педагогічних здібностей, володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання, основами педагогічної майстерності, чіткої спрямованості дій. Вміло організовувати навчально-виховний процес, маючи на меті розвиток особистості школяра, ініціативний та творчий підхід до організацій професійної діяльності. Як зазначають респонденти, щоб творчо працювати необхідно володіти загальними та фаховими знаннями, уміннями, любити свою професію, поважати своїх вихованців. Творча праця вчителя характеризується й інтуїцією. Вона виявляється в особливому відчутті правильного напрямку діяльності, бажаних її результатів, неусвідомленому переконанні, що саме так, а не інакше потрібно робити.

Отже, ріст педагогічної майстерності вчителя-дефектолога – необхідний показник якості його роботи. Кожний вчитель може навчитись працювати творчо, вдосконалювати свої знання та вміння.

Література:

1. Гузій Н.В. Основи педагогічного професіоналізму: Навч.посіб. – К., НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. – 155 с.

2. Миронова С.П. Підготовка вчителів до корекційної роботи в системі освіти дітей з вадами інтелекту: Монографія. – Кам`янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2007. – 304 с.

3. Фіцула М.М. Вступ до педагогічної професії: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – 2-е видання. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 136 с.

4. Яременко В.В., Сліпушко О.М.Новий тлумачний словник української мови в 3-х т. – К.: «Аконіт», 2007. – Т.3. - С.513.