Педагогічні науки

кандидат педагогічних наук, доцент Чайковський Михайло Євгенович

Хмельницький інститут соціальних технологій Університету «Україна»

Соціально-педагогічні умови трансформації інтегрованого навчання в інклюзиві

Концепції соціально-педагогічної діяльності в інклюзивних закладах освіти України поки що находяться в стадії розробки.. Лише останнім часом в нашій країні почали зароджуватись ідеї спрямування соціально-педагогічної роботи на забезпечення учнівській і студентській молоді з особливими потребами повноцінного, незалежного, соціально активного життя у відкритому освітньому просторі. При цьому автори виходять з розуміння, що входження у відкрите освітнє середовище для учнів і студентів з особливими потребами є дуже нелегким, оскільки в процесі навчання вони тільки починають вчитися відповідати за свої власні дії та захищати себе. Труднощі цих людей часто пов’язані з соціальним становищем та фізичними бар’єрами, а не з самою інвалідністю, тому кожний навчальний заклад покликаний максимально використовувати власні умови і ресурси для організації раціональної соціально-педагогічної роботи. [1; 2, с. 18; 3; 4, с.433 ]

Розробка передбачених в дослідженні інноваційних напрямів соціально-педагогічної роботи у ВНЗ інклюзивної орієнтації вимагала врахування існуючого позитивного досвіду і недоліків навчання дітей і молоді з особливими потребами для пошуків оптимальних шляхів трансформації інтегрованого навчання в інклюзивне. Ситуація ускладнювалась тим, що інтегроване навчання у вітчизняних закладах освіти вже стало звичним явищем і нерідко ототожнюється з інклюзивним навчанням. Тому першочергове завдання полягає у виділенні ключових характеристик інтегрованого та інклюзивного навчання і усвідомленні учасниками навчально-виховного процесу спільних рис і принципових відмінностей цих форм навчання.

Проведений аналіз показав, що різниця передусім полягає у державній освітній політиці і відношенні суспільства щодо людей з особливими потребами. При інтегрованому навчанні переважає медична модель за якої інвалідів розглядають, як людей, які потребують в основному лікування та соціальної допомоги і державна освітня політика орієнтована на відбір учнів/студентів з особливими потребами у масові заклади освіти за принципом здатності засвоїти стандартні навчальні програми. Для осіб з особливими потребами при інтегрованій формі створюють необхідні умови та надають допомогу в подоланні труднощів у засвоєнні навчальних програм. При інклюзивному навчанні реалізують соціальну модель відношення до інвалідів, здатних навчатись, з суттєвими змінами освітньої політики на всіх рівнях освіти і забезпеченням включення в освітній процес, незалежно від фізичних вад, соціальних, емоційних, мовних та інших особливостей. Адаптують навчальні плани, технології та методи навчання до індивідуальних потреб всіх учнів/студентів. Фактично інтегроване навчання забезпечує переважно фізичну складову входження молоді з особливими потребами в загальноосвітній простір і майже не вирішує соціальної складової. Інклюзивне навчання, крім фізичної складової, вирішує питання соціального розвитку молоді з особливими потребами шляхом активного і рівноправного їх включення в академічне і суспільне життя. Тому ми, як і більшість фахівців, вважаємо, що інклюзивне навчання є обов’язковим і закономірним етапом реформування освіти людей з особливими потребами, оскільки вирішує їх основні соціальні і навчально-виховні проблеми в умовах масових закладів освіти.

Як показав проведений аналіз організації інклюзивного навчання, однією із головних умов досягнення успіху є не лише інформованість учасників навчально-виховного процесу про сутність інклюзії, але й активна участь всього колективу закладу освіти в здійсненні необхідних перетворень. Ми вважаємо цю позицію принципово важливою, тому обов’язковою умовою успішного функціонування закладу освіти інклюзивної орієнтації ставимо усвідомлення педагогічним колективом принципових відмінностей інклюзивного навчання від інтегрованого, та засвоєння нових ролей і функцій в процесі виконання професійних обов’язків.

Відомо, що перехід до інклюзивної освіти не відбувається раптово. Це тривалий процес, що потребує подолання перешкод, що постають на шляху впровадження цієї форми навчання. Але в Україні поки що відсутні чіткі узагальнені орієнтири здійснення необхідних практичних заходів в інтегрованих закладах освіти для прискорення процесу інклюзії. Виходячи з цього, однією із провідних концептуальних засад розробленої теоретичної конструкції інноваційного розвитку освіти студентської молоді визначено діяльність, спрямовану на подолання перешкод на шляху трансформації інтегрованого навчання в інклюзивне.

До таких перешкод віднесено: відбір абітурієнтів за станом здоров’я, непристосованість навчальної бази до індивідуальних потреб студентів, орієнтація на медичну модель відношення до людей з особливими потребами та відсутність практики модифікації навчальних планів і методики навчання з урахуванням навчальних можливостей і труднощів у навчанні студентів Один із ключових напрямів реалізації висунутої концепції полягає в забезпеченні молоді з особливими потребами доступності навчання у ВНЗ незалежно від їх фізичного стану; відношенні колективу до студентів з особливими потребами не, як до хворих, що потребують постійної допомоги і лікування, а як до повноцінних членів суспільства, здатних розвиватись, досягати поставлених цілей і приймати рівноправну участь у всіх сферах діяльності закладу освіти. Наступний напрям реалізації ідеї полягає у пристосуванні освітнього середовища закладу освіти до індивідуальних потреб студентів з особливими потребами (забезпечення технічними засобами навчання, пристосування навчальних аудиторій і робочих місць, модифікація навчальних планів і методів навчання з урахуванням індивідуальних навчальних можливостями і потреб) .

Література:

1. Ворон М. Моделі інноваційного розвитку шкіл України [Електронний ресурс] / М. Ворон, Ю. Найда. – Режим доступу :

http://www.innovation. ftl.kherson.ua /?q=node/6

2. Лорман Т Інклюзивна освіта. Підтрика розмаїття у класі : практ. посіб. / Т. Лорман, Дж. Деппелер, Д. Харві. – К. : СПД,2010. – 296 с.

3. Кольченко К.О. Супровід навчання студентів з особливими потребами в інтегрованому освітньому середовищі : навч.-метод. посіб. / К. О.Кольченко, Г. Ф.  Нікуліна. – К. : Соцінформ, 2004. – 128 с.

4. Таланчук П. М. Нова модель сучасного закладу вищої освіти / П. М. Таланчук, Г. В. Онкович // Філософія освіти ХХІ століття: проблеми і перспективи : зб. наук. праць. – К., 2000. – С. 433–438.