Хомишин Н.І.
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
Тенденції в структурі попиту та імпорту
в Україні
Україна у своєму
економічному розвитку значно відрізняється не тільки від країн Європи, а й
цілого світу. Середні темпи зростання приватного споживання за 2000-2008 р.р.
були найвищими в світі. Інші компоненти ВВП, як видно з таблиці 1, порівняно з
90-и р.р теж зростають досить високими темпами. Тому можна стверджувати, що
таке високе зростання приватного споживання в основному спричинене імпортом
товарів та послуг з-за кордону. Відповідно, така ситуація певним чином
вплинула як на структуру споживання, так і на структуру імпорту.
Таблиця
1. Темп
зростання компонентів ВВП в Україні, %
|
Приватне споживання |
Державне споживання |
Інвестиції |
Експорт |
Імпорт |
|
1990-2000 |
|
-4,1 |
-18,5 |
-3,6 |
-6,6 |
|
2000-2008 |
13,8 |
2,9 |
9,6 |
3,2 |
8 |
В структурі споживання українців частка витрат на продукти харчування є досить великою
– приблизно 60%. На купівлю непродовольчих товарів
домогосподарства направляли приблизно 20% усіх сукупних витрат; а витрати на
послуги складають
десяту частину бюджету домогосподарств.
Хоча ситуація є досить негативною,
проте я б взяла до уваги, хоч незначне, але все таки зменшення з року в рік
витрат на продукти харчування та безалкогольні напоїв, при цьому споживання
непродовольчих товарів та послуг збільшується, що свідчить про досить хорошу
тенденцію, яка пояснюється збільшенням доходів споживачі, і покращенням їхнього
рівня добробуту. Наприклад, продукти харчування та безалкогольні напої у
1999р. складали 65,2% від загальної структури сукупних витрат, тоді як у 2008
році – лише 48,9%. Як не прикро, але споживання «шкідливих» товарів за 9 років
майже не скоротилося.
Краще динаміку споживання між продовольчими та
непродовольчими товарами можна побачити
на рисунку 1.
Видно, що з 1997 року питома вага продовольчих товарів почала зменшуватися, а
непродовольчих – збільшуватися, тримаючи домінуючу позицію з 2002 року. Тоді як
між 1992 і 2002 р.р. спостерігалася протилежна ситуація.
Рисунок 1. Питома вага продовольчих і непродовольчих товарів, %
За даними опитування домогосподарства надають
більшу перевагу імпортним товарам. Це стосується не тільки товарів
культурно-побутового призначення, а й продуктів харчування, одягу тощо.
Наприклад, у 2008 році всі наявні в домогосподарствах мобільні телефони, майже
всі швейні машини, відеомагнітофони та фотоапарати, дев’ять з десяти кольорових
телевізорів, кожні чотири з п’яти магнітофонів та пилососів, кожні сім з десяти
автомобілів та пральних машин, а також кожні три з п’яти холодильників –
імпортного виробництва.
Частка продажу товарів, вироблених підприємствами
на території України постійно зменшується, тобто, існує тенденція до зниження
споживання як продовольчих, так і не продовольчих товарів національного
виробництва. При цьому, постійно відбувається скорочення об’єктів роздрібної
торгівлі: якщо ще на початку 90-их років кількість магазинів коливалась біля
120 тис., то сьогодні їх трохи більше 50 тис. Теж саме стосується кіосків і
палаток, чисельність яких порівняно з 1990 р. впала майже в півтори рази, а от
кількість ринків з продажу споживчих товарів значно зросла – майже в два рази.
Деякі експерти наводять
еластичності експорту та імпорту щодо певних галузей, отриманих на основі
квартальних даних за 2001-2008 років. Особливістю моделі
імпорту є передусім те, що імпорт енергоносіїв, який становить значну вартісну
частку всього обсягу імпорту є слабко еластичним по ціні, а сам імпорт має
високу кореляцію з експортом (відповідно до сировинно-енергетичних потреб
експортно-орієнтованих галузей). Також, згідно результатів, підвищення РЕОК
гривні в поточному кварталі на 1% порівняно з базовим періодом призводить до
збільшення обсягів імпорту на 0,51%. Еластичність імпорту за обсягом наявних
грошових доходів населення (яка є фактично середньою граничною схильністю
населення України до споживання імпортних товарів за даний період) становить
0,22.
Висловлюють і інші переконання щодо низької
еластичності показників українського експорту щодо обмінного курсу національної
валюти. Обґрунтовуючи
це тим,
що попит на сировинні і напівсировинні товари, які становлять переважну частину
українського експорту за обсягами, відзначається низькою ціновою еластичністю,
а отже обсяги експорту мало залежать від обмінного курсу національної валюти.
Наступним наслідком того, що в українському
експорті переважають в основному інвестиційні товари, є те, що збільшення
обсягів експорту призводить до зменшення споживання, що й показало оцінене нами
рівняння регресії: С=-1,35-0,29*Х+1,08*M,
де С – приватне споживання, Х – експорт, М – імпорт. Для аналізу взято річні
дані за 1991-2008р.р.,
виражені у відсотковій зміні до попереднього року. Отже, дійсно, зростання
експорту на 1% призводить до зниження споживання на 0,29%, а зростання імпорт
має досить сильний позитивний вплив на споживання (1,08).
Отже, частка
продажу товарів, вироблених підприємствами на території України постійно
зменшується, тобто, існує тенденція до зниження споживання як продовольчих, так
і не продовольчих товарів національного виробництва, і збільшення цих товарів в
статтях імпорту. При цьому, постійно відбувається скорочення об’єктів
роздрібної торгівлі, що говорить про відсутність реформ для покращення рівня
життя Українців.