ПЛАТІЖНІ ІНСТРУМЕНТИ В ПРОЦЕСІ ЗДІЙСНЕННЯ ОКРЕМИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

Ключові слова: платіжна система, платіжний інструмент, платіжна картка, дебетова платіжна схема, кредитна платіжна схема.

Функціонування національної грошової системи вимагає вдосконалення організації готівкового обігу як складової частини загальної платіжної системи країни, з приведенням його у відповідність до потреб ринкової економіки.

Вступ. Необхідність раціоналізації платіжної системи в країні вимагає з одного боку повної лібералізації операцій з готівкою, а з іншого, – суттєвого їх скорочення на користь безготівкових форм розрахунків. Вирішити поставлені задачі можуть системи безготівкових платежів, якими є платіжні системи на основі карткових платіжних інструментів.

У фінансовій системі України операції з використанням платіжних карток набувають все більшого поширення. Впровадження системи розрахунків на основі карткових платіжних інструментів є особливо необхідним в умовах постійного зростання частки тіньового сектора економіки, широко розповсюдженого небажання населення тримати заощадження на рахунках у банківських установах, тотального ухилення від сплати податків.

Посилений розвиток пластикових карток як сучасних платіжних інструментів торговельних підприємств, вимагає аналізу й управління. Тому тема статті є актуальною.

Глобальне впровадження системи розрахунків на основі карткових платіжних інструментів є особливо необхідним в умовах постійного зростання частки тіньового сектора економіки, широко розповсюдженого небажання населення тримати заощадження на рахунках у банківських установах, повального ухилення підприємств від сплати податків. Але всупереч цій необхідності діє цілий комплекс проблем як економічного, так і неекономічного характеру, пов’язаних зі здійсненням операцій з платіжними картками, що виникають у населення, суб’єктів господарювання і безпосередньо банків. Саме ці проблеми і виступають гальмуючим елементом у механізмі реалізації карткового бізнесу.

Аналіз літературних джерел. Теоретичні, методичні, економіко-організаційні питання формування ринку сучасних карткових платіжних інструментів стали провідними темами дослідження відомих зарубіжних економістів. Ці проблеми відображено і у вітчизняній науковій літературі, зокрема, у дослідженнях В.В. Вітлинського, А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, В.М. Кравця, А.І. Кредісова, В.І. Міщенка, О.М. Мозгового, А.М. Мороза, С.В. Науменкової, Ю.М. Пахомова, А.С. Савченка, І.В. Сало, В.С. Стельмаха, А.С. Філіпенка, В.Ю. Ющенка та інших.

Виклад основного матеріалу. Платіжна система становить основну інфраструктуру сучасної ринкової економіки. Саме її ефективність і стабільність є інструментами безперебійного функціонування економічної системи країни, у тому числі грошових та фінансових ринків.

Платіжна система є важелем ефективного управління економікою, зокрема щодо втілення монетарної політики. У разі порушення функціонування платіжних систем найвірогіднішим є настання тяжких наслідків на фінансових ринках, які обслуговуються такими системами, оскільки нині практично всі економічні операції відбуваються саме через платіжні системи.

На платіжну систему покладається завдання здійснювати грошовий обіг між операторами. Фактично будь-яка платіжна система складається з посередників, інструментів, процедур та мереж, метою яких є переказування грошей від одного оператора економіки до іншого.

Платіжна система - набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказування коштів, поєднання яких, разом з інституційними та організаційними правилами та процедурами, що регламентують використання цих інструментів та механізмів, забезпечує грошовий обіг.

Основна мета платіжної системи - забезпечення розвитку виробництва товарів і послуг. Згідно з чинним законодавством платіжна система є платіжною організацією членів платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при переказуванні грошей.

Проведемо обґрунтування вибору платіжних карт, як одного з видів платіжних інструментів в процесі здійснення операцій торгового підприємства.

Ринок платіжних карток в Україні почав формуватися у 1996 р., коли вітчизняними банками було емітовано перші картки міжнародних платіжних систем MasterCard International і Visa International. Поряд з цим найбільші українські банки розпочали емісію локальних платіжних карток внутрішньобанківських (одноемітентних) платіжних систем.

Незважаючи на стрімке зростання ринку протягом тринадцяти років, популярність та рівень використання платіжних карток в Україні залишається на невисокому рівні. Сьогодні вітчизняний картковий бізнес переживає етап "завоювання довіри ", що в умовах глобальної фінансової кризи, яка відчутно торкнулася і України, створює додаткові проблеми та перешкоди для банківських установ.

Однією з вад розвитку системи карткових платіжних інструментів в нашій державі є недостатній рівень поінформованості суспільства про різновиди платіжних карток, їх характеристики та сфери використання. Крім того, нормативно-правова база, що визначає порядок емісії та операції із застосуванням платіжних карток в Україні не приділяє належної уваги питанням їх класифікації.

Відповідно до закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжна картка - це спеціальний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів із своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором [3].

Важливе значення для потенційних держателів платіжних карток має інформація про різновиди карткових платіжних інструментів, які пропонує банківська система держави. Адже обізнаність споживачів цього виду банківських послуг у цій сфері дає змогу обрати оптимальний продукт відповідно до їхніх потреб, рівня доходів та стилю життя.

На сьогодні не існує єдиної системи класифікації пластикових карток. У працях вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів та практиків поділ карткових продуктів здійснюється з використанням різноманітних підходів. Це можна пояснити тим, що з розвитком та удосконаленням карткових платіжних систем з'явилися різні види пластикових карток, які відрізняються за призначенням, функціональними, технічними та іншими характеристиками.

На нашу думку, для детального аналізу особливостей та специфіки використання карткових платіжних інструментів оптимальним є такий перелік критеріїв класифікації пластикових карток: залежно від емітента, за платоспроможністю, за платіжною схемою, за функціональним призначенням, за типами держателів і напрямом використання, за категоріями клієнтів банку, за ознакою наявності особового банківського рахунку, залежно від типу карткового рахунку та режиму його обслуговування, за типами фінансових операцій, за типами об'єднань банків з їх небанківськими партнерами, за видами носіїв інформації, за способом внесення, збереження та зчитування інформації.

За емітентською належністю пластикові картки можна поділити на банківські, тобто ті, що емітуються банками, і картки, випущені в обіг небанківськими установами. Серед останніх поширеними є картки подорожей і розваг, що випускаються компаніями, які обслуговують дану сферу.

За критерієм платоспроможності картки функціонують як платіжні і неплатіжні. Неплатіжні картки використовуються виключно як обліковий інструмент. Для здійснення розрахунків у безготівковій формі, отримання готівки через банкомат або касу банку придатними є лише платіжні картки.

Залежно від умов, за якими здійснюються розрахунки за операціями з використанням платіжних карток, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми.

Дебетова схема передбачає здійснення клієнтом операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, або за рахунок коштів клієнта за наперед оплаченою платіжною карткою, які обліковуються на консолідованому рахунку банку.

Під час застосування дебетово-кредитної схеми клієнт може здійснювати операції з використанням платіжної картки в межах залишку коштів на його картрахунку, а в разі їх недостатності (відсутності) - за рахунок наданого банком кредиту.

Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит (в межах кредитної лінії).

Кредитна лінія під операції з платіжними картками відкривається банком на визначений термін та в межах установленого договором ліміту кредитування [2].

Останніми роками у зв'язку з розвитком мережі Інтернет і електронної комерції з'являються картки, призначені для оплати товарів та послуг у віртуальних магазинах. Для оплати обраного товару необхідно, відвідавши сайт торговця, вказати необхідні реквізити для проведення оплати: код, термін дії картки та спосіб ідентифікації, як правило, це прізвище та ім'я, контактний телефон і е-маіl.

Вартою уваги є також класифікація карток за ознакою наявності особового банківського рахунку, відповідно до якої, на нашу думку, можна виділити картки з особовим рахунком та без нього. До цієї категорії належать картки, кошти за операціями з якими обліковуються на певному особовому рахунку, на якому відображаються всі платежі, та наперед оплачені неіменні картки, які дають право держателю виконувати операції в межах попередньо внесених коштів, що обліковуються на консолідованому рахунку банку [4].

У свою чергу залежно від типу карткового рахунку та режиму його обслуговування виділяють

■ дебетні картки, для користування якими держателю відкривають розрахунковий рахунок, а платежі за карткою здійснюються в межах вільного залишку на рахунку;

■ розрахункові (charge) кредитні картки, за якими держателю відкривається розрахунковий рахунок, а баланс доступних коштів встановлюється як сума їх залишку на рахунку клієнта банку
плюс сума дозволеного овердрафту, яка повинна щомісячно погашатися в повному обсязі;

■ револьверні кредитні картки передбачають відкриття клієнту позичкового рахунку, режим ведення якого не встановлює жорсткої вимоги щомісячного погашення заборгованості в повному обсязі, при цьому, на відміну від розрахункових, такими картками можна продовжувати
користуватися, а в міру погашення заборгованості баланс доступних коштів збільшується на суму сплаченого кредиту;

■ револьверні овердрафтні картки, в процесі емісії яких держателям відкривається розрахунковий рахунок, режим ведення якого не встановлює жорсткої вимоги щомісячного погашення заборгованості в повному обсязі, а доступний баланс встановлюється на суму залишку коштів на рахунку і суму кредитного ліміту [2].

Висновки. Підсумовуючи викладене вище, можемо зробити такі висновки.

1. Впровадження пластикових карток в розрахунково-платіжну практику значно розширило сферу функціонування безготівкових розрахунків, включило в неї масові платежі населення, прискорило обіг грошей, створило додаткові зручності для платників, зменшило витрати обігу.

2. Розвиток та удосконалення карткових платіжних систем зумовили появу великої кількості карткових платіжних продуктів, розрахованих на різні категорії клієнтів банків. Проте вітчизняна нормативно-правова база не повною мірою розкриває характеристики, особливості функціонування та сфери застосування існуючих карткових платіжних продуктів, не приділяючи належної уваги питанням їх систематизації.

3. Серед різноманіття карткових інструментів, які пропонують наявним та потенційним клієнтам вітчизняні емітенти можна виділити такі основні категорії карток:

залежно від емітента - банківські та небанківські;

за платоспроможністю - платіжні й неплатіжні;

за платіжною схемою - дебетні, кредитні й дебетово-кредитні;

за функціональним призначенням - розрахункові, дисконтні, ідентифікаційні, аутентифікаційні;

за типами держателів і напрямом використання - особисті, корпоративні, зарплатні;

за категоріями клієнтів банку - картки, призначені для масових клієнтів, для заможних та елітних клієнтів, бізнес картки й картки для платежів у мережі Інтернет;

за ознакою наявності особового банківського рахунку - картки з особовим рахунком і наперед оплачені неіменні картки;

залежно від типу карткового рахунку та режиму його обслуговування - дебетні, розрахункові кредитні, револьверні кредитні, револьверні овердрафтні та електронні гаманці;

за типами фінансових операцій - картки з функцією видачі готівки, з функцією платежів та видачі готівки, з функцією платежів без видачі готівки;

за типами об'єднань банків з їх небанківськими партнерами - спільні й афініті картки;

за видами носіїв інформації - картки з магнітною смугою, картки з чіпом, картки з магнітною смугою та чіпом;

за способом внесення, збереження та зчитування інформації - електронні та ембосовані.

4. Вибір потенційним клієнтом карткового платіжного інструменту залежить передусім від рівня його доходів, стилю життя, системи цінностей, фінансового стану та репутації банку-емітента й платіжної системи.

5. Для практичної реалізації установами-емітентами карток так званих "пластикових проектів" важливе значення має не лише кількісний рівень емісії, а передусім удосконалення і розвиток уже існуючих та пропозиція новітніх технологій обслуговування клієнтів.

6. Впровадження нових банківських технологій і розвиток банківського бізнесу із застосуванням платіжних карток потребує виваженого системного підходу до удосконалення законодавчого забезпечення їх емісії та еквайрингу, договірних відносин між членами та учасниками платіжних систем, забезпечення ефективного функціонування та розширення існуючої інфраструктури приймання карток, створення сприятливих умов для розширення сфери використання карткових платіжних інструментів, сприяння випереджаючому зростанню безготівкових операцій з картками порівняно з готівковими.

Література

1. Банківські операції; за ред. А. М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2002. - 424 c.

2. Єрохіна Н. А. Електронні гроші в платіжній системі держави / Н. А. Єрохіна, О. Г. Микитина// Фінанси України. - 2002. - № 3. - С. 134-139.

3. Макарова М.В. Електронна комерція: посіб. / Макарова М. В. - К.: Академія, 2002. - 272 с.

4. Пластиковые карты: 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательская группа "БДЦ-пресс", 2005. - 624 с.

5. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. закладів освіти / В.А.Ющенко, А.С.Савченко, С.Л.Цокол, І.М.Новак, В.П.Страхарчук. -К.: Либідь, 1998.-416 с.