Карамушка О.М.

Аспірант, Дніпропетровський державний аграрний університет

Посівні якості насіння зернових культур та засоби їх досягненню.

19 жовтня 2009 року на засіданні комітету всі 57 країн-членів ОЕСР проголосували за приєднання України до Схем сортової сертифікації ОЕСР за умови виконання нею всіх необхідних технічних вимог по зернових культурах, кукурудзі та сорго. Це дасть можливість ввести в нашій країні сортову сертифікацію відповідно до міжнародних нормативно-правових і методичних вимог.

Членство в ОЕСР має впливати на підвищення сортової чистоти вітчизняного насіннєвого матеріалу, зростання врожайності основних сільськогосподарських культур (в межах 30%), а головне – відкриє шлях насінню сортів української селекції на світовий ринок. Насіння, вироблене та оброблене згідно зі схемами, супроводжується етикетками і міжнародними сертифікатами. Сертифікація ОЕСР використовується для сортів, що відповідають вимогам DUS (відмінність, однорідність та стійкість), для забезпечення збереження чистоти та оригінальності сорту. Однак країна – член ОЕСР має право використовувати визначені вимоги лише для експортованого насіння, а на внутрішньому ринку застосувавати власні нормативні акти. Проте єдина сертифікація може значно допомогти національному ринку насіння в його конкурентоздатності.

Членство в ОЕСР вимагає від держави передусім привести у відповідність з міжнародними вимогами польову оцінку посівного матеріалу (згідно з насіннєвими схемами ОЕСР) та лабораторну оцінку посівного матеріалу (відповідно до вимог ISTA – Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння). Слід зазначити, що перші кроки в цьому напрямі вже зроблено за розробки в 2009 році "Методики проведення апробації сортових посівів зернових культур" і "Методики проведення інспектування насінницьких посівів кукурудзи та сорго". Дані методики вводяться у дію на перехідний період, до запровадження нових національних стандартів, що регламентують здійснення польового інспектування насінницьких посівів зернових та круп'яних культур, кукурудзи і сорго. Також у відповідності до методик, рекомендованих ОЕСР, Державна служба з охорони прав на сорти рослин здійснює проведення ґрунтового та лабораторного сортового контролю насіння і садивного матеріалу сортів рослин, занесених до Державного реєстру сортів рослин України з метою визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу. Якість зерна (для товаровиробників) основних зернових колосових культур (пшениці, жита, ячменю,) нормується Державними стандартами України (ДСТУ 3768:2010). Її визначають за показниками придатності зерна для цільового використання (запах, смак, колір, вміст і якість сирої клійковини у зерні пшениці, натура зерна; вирівняність зерна круп’яних культур тощо) та зберігання (вологість, засміченість, зараженість комірними шкідниками, механічна ушкодженість та ін.).

На відміну від товарного виробництва зерна, в насінництві є свої критерії якості і визначаються вони Державним стандартом України 2240-93. Зокрема, вирізняють наступні критерії посівної якості насіння зернових колосових культур: сортова чистота, схожість, вологість, здоров’я насіння (наявність захворювань та шкідників).

Сортова чистота – один з головних показників якості посівного матеріалу, що складає 99,9 % для базового насіння. Вона забезпечується за допомогою правильного вибору попередника, проведення своєчасної хімічної і сортової прополки, дотримання встановленої методики при збиранні, очищенні та доведенні до кондиції насіння.

Схожість насіння – основний показник його якості. Адже насіння зернових колосових, що має схожість нижче 92 %, різко знижує врожайні властивості.

Вологість спільний критерій якості для товарного і насіннєвого зерна. Його граничний поріг встановлено на рівні 14 %. В насінні яке має вологість вищу за граничний поріг починаються незворотні біологічні процеси котрі призводять до зігріву зерна, розвитку у ньому хвороб та грибків, що в свою чергу має наслідок зниження схожості насіння.

Показник здоров’я насіння говорить про те, що насіннєвий матеріал повинен бути чистий від наявності шкідників та хвороб.

Для забезпечення даних показників посівних якостей насіння необхідно визначити оптимальну кількість земельних, матеріально-технічних та обмежених фінансових ресурсів в розрізі попередник, добрива, засоби захисту рослин, технологія та строки жнив. В умовах системної кризи, в якій знаходиться сільське господарство в цілому і насіннєві господарства зокрема, оптимальний розподіл обмежених ресурсів, доцільно обґрунтовувати методами економіко-математичного моделювання.

Недотримання агротехнологічних вимог веде до вибракування посівів та насіння, що в свою чергу призводить до переведення його у товарне зерно із втратою насіннєвої надбавки в розмірі 120 % (від біржової ціни пшениці 3 класу).

Залежно від різних прийомів вирощування один і той же сорт по пару може давати приріст врожаю на рівні 15 %, у той час як витрати на забезпечення посівних якостей можуть коливатися в межах 10%. За іншими попередниками (за умови використання універсальних сортів) урожайність змінюється в межах 14,5 %, а витрати – 28 %. На прикладі універсального сорту Куяльник, встановлено що найбільш ефективний спосіб по пару забезпечений протруйником Вітавакс, внесенням нітрофосних добрив та використанням гербіциду Гранстар, дасть можливість отримати врожайність на рівні 57,61 ц/га. Для попередника по гороху на зерно за аналогічного протруйника і гербіциду, краще використовувати поєднання добрив супер фосфат і аміачна селітра, що дасть змогу отримати врожайність на рівні 47,5 ц/га.

Втрати врожаю при затягування жнив починаються з 6-го дня збирання. Вже на 10-й день після достигання втрати досягають 15-18 % врожайності, а після 20-го – 33-37 %. Запобігти цьому допоможе залучення додаткових комбайнів по 400 грн. за га, що може надати до 2 % додаткового прибутку.