Саїнчук Д.В.

Проблеми та перспективи людського розвитку як головної рушійної сили економічного прогресу в Україні

Нова економіка докорінно змінює становище людини в суспільстві, забезпечує підвищення освітнього, професійного та культурного рівнів, всебічний розвиток людини. Люди стають епіцентром прогресу, тому що людський розвиток є не лише ключовою метою, а й найбільшою важливою детермінантою і чинником соціального й економічного розвитку.

Людський розвиток можна визначити як надання людям можливості повністю розвивати свій потенціал, жити продуктивно і творчо в гармонії з їхніми потребами та інтересами [1, с.17]. Одним з ключових показників, який заохочує та посилює людський розвиток, є індекс людського розвитку (ІЛР). З 1990 року ПРООН щорічно публікує свої глобальні Звіти про людський розвиток (ЗЛР), причому кожний звіт зосереджений на одному питанні, яке вважається ключовим для людського розвитку. Останній ЗЛР, що був опублікований наприкінці 2009 року, стосувався впливу міграції та мобільності на людський розвиток [2]. Індекс людського розвитку розраховується на основі показників очікуваної тривалості життя, писемності дорослого населення і освіти на рівні початкової, середньої і вищої школи разом з показником рівня доходу, що ґрунтується на останніх даних організацій - партнерів ООН, а також інших офіційних джерел.

Україну було вперше включено в розрахунки ІЛР у Доповіді за 1993 рік. Тоді, за розрахунками за 1990 рік, вона посідала пристойне 45-те місце, а абсолютне значення зведеного індексу дорівнювало 0,809. Десятирічна криза зумовила різке зниження показників середньодушового ВВП й істотне скорочення тривалості життя. А найгірші рейтингові показники припали на 1995 рік (Доповідь 1998 року) — 102-ге місце [3]. Якщо взяти в ретроспективі, то у 1995 Україна мала показник 0,756, у 2000 – 0,761, у 2005 – 0,788 [4, с.235].

Україна за показником індексу людського розвитку в 2007 році зайняла 76-е місце серед 177 країн світу (у 2006 році Україна займала 77-е місце серед 177 країн світу). З таблиці 1 видно, наскільки Україна відстає від провідних країн світу за такими показниками, як тривалість життя та ВВП на душу населення за ПКС дол. США.

Таблиця 1

Індекс Людського розвитку у 2007 р. [4, c.230]

Місце	Країна, регіон	Загальний ІЛР	Тривалість життя, років	Грамотність дорослих, %	Валове охоплення навчанням, %	ВВП на душу населення за ПКС, дол. США
1	Ісландія	0,968	81,5	99,0	95,4	36 510
2	Норвегія	0,968	79,8	99,0	99,2	41 420
10	Франція	0,952	80,2	99,0	96,5	30 386
12	США	0,951	77,9	99,0	93,3	41 890
64	Бєларусь	0,804	68,7	99,6	88,7	7 918
67	Росія	0,802	65,0	99,4	88,9	10 845
76	Україна	0,788	67,7	99,4	86,5	6 848
81	Китай	0,777	72,5	90,9	69,1	6 757

Тривалість життя в Україні ледь дотягує навіть до середньосвітової величини — 67,1 року [3]. В Україні 44,7% населення живуть за 4 дол. на день [4, с. 242]. ВВП на душу населення за ПКС на третину нижчий від середньосвітового: в Україні — 6848 дол., середній по світу (включно з Африкою) — 8229 дол. [3]. Це значне відставання від розвинених країн світу. В Україні не створена висококоординована та всеохоплююча система для розвитку людини. Для цього потрібно підвищити рівень професійної освіти та підготовки, покращити систему охорони здоров’я, знизити рівень абсолютної бідності. В країні відбуваються зміни, проводяться реформи, деякі показники покращилися, але все одно очікувана тривалість життя зменшується, відносна бідність залишилася практично незмінною. У сфері охорони здоров’я розрив між тривалістю життя чоловіків і жінок продовжує збільшуватися, дещо погіршилась ситуація у сфері боротьби з поширенням ВІЛ/СНІДу та туберкульозу. Результати у сфері забезпечення якісної освіти впродовж життя неоднозначні; багато показників просто не контролювалися. Прогрес у сфері гендерної рівності також нерівномірний.

В Україні потрібно створити всі умови для всебічного і безперервного розвитку людини як основи для розвитку економіки знань та збільшення частки сфери послуг у ВВП. Оскільки більшість суспільних благ і послуг, пов’язаних із людським розвитком, повинні надаватися в місцевості, де люди живуть і працюють, де одержують медичну допомогу, де діти ходять до школи тощо, наявність потрібного набору послуг на місцевому рівні має критичне значення для досягнення цілей та виконання завдань людського розвитку. Є очевидна потреба кардинально посилити роль сфери послуг у піднесенні індексу людського розвитку.

Отже, стоїть наукове завдання проаналізувати обсяги і структуру існуючих ринків послуг, організаційно-економічні та фінансові важелі трансформації їх в контексті посилення ролі послуг у формуванні креативного середовища, більш динамічного нарощення людського капіталу. Це у свою чергу, вимагає також оцінки впливу різних видів послуг на розв’язання даної проблеми.

Список використаних джерел:

1. Звіт з людського розвитку в Україні за 2008 рік Людський розвиток і європейський вибір України. ПРООН Україна, травень 2008 р. - 122 c.

2. Rapport mondial sur le développement humain 2009. Lever les barrières : Mobilité et développement humains. Publie pour le Programme des Nations Unies pour le developpement (PNUD). – 237 р.

3. Ревенко А Чому Україна опинилася на 78-му місці у світовому індексі людського розвитку [Електронний ресурс] /А. Ревенько // Дзеркало тижня. - № 37 (565). – 24-30 вересня 2005. Режим доступу: http://www.dt.ua/2000/2020/51317/

4. Rapport mondial sur le développement humain 2007/2008. Édité pour le Programme des Nations Unies pour le développement. - 382 р.