Економічні науки/10 Економіка підприємства

Гедройц Г.Ю.

Кременчуцький державний університет ім. М .В. Остроградського

Особливості організації збуту продукції сільського господарства

Аграрний сектор посідає важливе місце в економіці України. Від його розвитку залежить нормальне функціонування всього господарства й життя країни.

Специфічними особливостями та характерними рисами сучасного аграрно-промислового комплексу України є такі:

· взаємопов’язаний АПК як ціле тільки формується;

· переважну частку вартості в АПК створює сільське господарство, оскільки воно ще виступає значною мірою нерозчленованим на складові, без відокремлення вироблення сільгосппродукції в чітку окрему галузь.

Особливостями сільськогосподарського виробництва є те, що економічний процес відтворення незалежно від його суспільного характеру завжди переплітається із природним. Тому раціональне управління в цій галузі вимагає знань і вмілого використання не лише економічних законів, а й законів природи.

Тісний взаємозв'язок економічних процесів з природними зумовлює значний вплив останніх на результати господарської діяльності, що впливає на темпи відтворення.

Звідси можливість різких коливань темпів нагромадження порівняно з іншими галузями. Якщо в промисловості людина повністю може впливати на процеси виробництва, то в сільському господарстві така можливість обмежена, адже тут об'єктом діяльності людини є тварини: біологічні процеси їх протікають за певними законами природи і об'єктивно вимагають пристосування всього ритму виробництва до ритму природи: до природного проходження виробничого процесу.

У сільському господарстві неможливо прискорити виробничий процес, як у промисловості. Тому для кращої реалізації продукції сільськогосподарського виробництва, керівникам підприємств краще всього застосовувати агромаркетинг. Він представляє собою складну систему, яка потребує регулювання і управління.

Сільськогосподарське підприємство не може самостійно забезпечити себе ресурсами, тому між ним і навколишнім маркетинговим середовищем відбувається постійний обмін ресурсами і інформацією.

Сам факт його існування і подальший розвиток залежить від впливу навколишнього середовища. Щоб продовжити своє функціонування, сільськогосподарському підприємству необхідно, з однієї сторони, пристосовуватися до зміни у зовнішньому середовищі, а з іншої – впливати на нього в силу своїх можливостей.

Фірма налагоджує зв’язок з ринком і елементами його маркетингового середовища, направляє на нього інформацію, продукцію сільськогосподарського виробництва і послуги, а в обмін отримує гроші і інформацію, ресурси і послуги.

Отже, основна ціль агромаркетингу – це можливість підтримати відповідність між становищем маркетингового середовища і адекватної їй системи маркетингової діяльності сільськогосподарського підприємства.

Управління агромаркетингом – це широкий комплекс заходів стратегічного і тактичного характеру, направлених на ефективне здіснення ринкової діяльності підприємства і досягнення його основної цілі (задоволення запитів споживачів товарів і послуг і досягнення на цій основі нормальної рентабельності ).

Для цього потрібно так керувати дослідженнями ринку, асортиментною політикою, упровадження нових товарів, збутом, рекламою і сервісом, щоб на даний момент і в майбутньому товари і послуги підприємства залюбки купували по цінам, які забезпечували йому покриття всіх витрат, а також давали можливість нормально розвиватися.

Таким чином, ефективне управління агромаркетингом потребує проведення наступних заходів:

1. Вірно поставити ціль маркетингу, оптимально пов’язати можливості ринкової ситуації, науково – виробничого, збутового і сервісного потенціалу підприємства. Це питання вірної оцінки положення ринка, положення самого підприємства, гарних методик розрахунку, прогнозу тенденцій маркетингово середовища.

2. Точно спланувати всі заходи маркетингу і ефективно організувати їх здіснення для цілей підприємства. Якщо, виходячи на ринок з новим товаром, підприємство запізнилося з рекламною компанією, то це означає низьку якість планування маркетингу.

3. Виробити найбільш ефективну систему організації агро -маркетингу, яка забезпечуватиме задоволення інтересів споживачів і досягнення цілей сільськогосподарського підприємства.

4. Ефективно контролювати, аналізувати і оцінювати всю агромаркетингову діяльність підприємства, завжди коригуючи її цілі, заходи і методи.

5. Своєчасно проводити оперативне втручання у хід агромаркетингових процесів у зв’язку з обставинами, які змінюється. Так, припинення рекламної підтримки товару просто по причині того, що конкуренти вийшли на ринок з явно якіснішим товаром чисто оперативне – регулююче рішення (без цього кошти, відпущені на рекламу, витрачалися без користі).

6. Стимулювати ефективну роботу усього персоналу, який зайнятий у роботі з маркетингу.

Література:

1.С. Березовський, Н.І. Михалюк : Організація, прогнозування та планування агропромислового комплексу. – Л.: «Магнолія плюс», 2006 р.

2. Семенов Г.А., Станчевский В.К., Панкова М.О. Організація і планування на підприємстві. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 528 с.