Педагогические науки/ 3.Методические основы воспитательного процесса

Щоголєв А.Ю., Васенко В.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Психолого-педагогічна суть технологічного мислення

Проблемі технологічного мислення приділяли значну увагу вчені- дослідники Г. С. Альтшуллер , Л. С. Виготський, Ю. З. Гільбух,
Т.В. Кудрявцев, Б.Ф. Ломов, А.Н. Лук, В.О. Моляко, О.Я. Пономарьов,
К.А. Славська, І.С. Якиманська та інші.

Актуальність проблеми технологічного мислення значно зросла ще в зв'язку з тим, що на сьогоднішній день, як ніколи раніше, підвищується значення нового підходу до навчання і виховання людини.

Гнучкість, оперативність, самостійність в опануванні знаннями та вміле їх використання - це важлива інтелектуальна навичка.

Мислення і інтелект - близькі за змістом терміни. Інтелект відповідає слову "розум", а терміну "мислення" ми можемо поставити у відповідність слово "обмірковування". Слово "розум" виявляє властивість, здібність, а "обмірковування" - процес. Таким чином, обидва терміни вказують на різні боки одного й того ж явища. Людина обдарована інтелектом спроможна до здійснення мислення. З давніх часів мислення і інтелект вважаються важливими відмінними рисами людини.

За визначенням психологів - "Інтелект - здатність до мислення, а мислення - процес реалізації інтелекту".

Отже, виводити поняття технологічного мислення з концепції практичного інтелекту неправомірно. Але це не означає, що неможливо виявити зв'язки між ними. Потрібно виходити з характеристики завдань, які стоять перед людиною в процесі технічної роботи, з об'єктивної характеристики самого виробничо-технологічного матеріалу і тих вимог, що висуваються перед діяльністю людини. Тільки в тому випадку, коли визначимо характер вимог та прослідкуємо їх вплив на мислительну діяльність, можна встановити і її особливості.

І для того, щоб визначити напрямки розвитку технологічного мислення в навчальній діяльності, потрібно спочатку дати визначення технологічного мислення, з'ясувати його характерні ознаки.

В психології, як зарубіжній, так і вітчизняній, до цього часу не існує єдиного підходу до визначення поняття "технологічне мислення", на цей вид мислення є різні точки зору і часто його порівнюють з практичним або наочно-образним мисленням.

За визначенням, наведеним в психологічному словнику вітчизняними психологами В.П. Зінченко, Б.Г. Мещерякова під мисленням розуміється: "Психологічний процес відображення дійсності, вища форма творчої активності людини". Також вказується, що мислення - це цілеспрямоване використання, розвиток і приріст знань, яке можливе тільки в тому випадку, якщо воно спрямоване на вирішення протиріччя, об'єктивно властивих реальному предмету мислення. З їх точки зору технологічне мислення підпорядковане тільки практичному мисленню. Але погодитись з цією думкою повністю не можна, тому що за своєю природою технологічне мислення має й коріння наочно-образного мислення, в основі якого лежить моделювання та розв'язування проблемних ситуацій.

"Наочно-образне мислення - це вид мислення, який здійснюється на основі перетворення образів сприйняття в образи представлення, подальшого змінення, перетворення та узагальнення предметного змісту, які формують відображення реальності в образно-концептуальній формі".

Підсумовуючи основні моменти у визначеннях мислення, можна сказати, що мислення:

1. Це психічний процес, який є узагальненим і опосередкованим відображенням загального і суттєвого в реальності.

2. Мислення виконує регулюючу функцію відносно до поведінки людини, оскільки пов'язано з утворенням мети, засобів, програми діяльності.

3. Мислення є соціально обумовленим процесом ,і воно не можливе без знань, здобутих у людській діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави говорити про те, що технологічне мислення може бути репродуктивним і продуктивним або поєднувати в собі елементи того й іншого.

Одна з головних психолого-педагогічних проблем розвитку технологічного мислення - відсутність зв'язку між навчанням та реальним виробництвом, міжпредметного узагальнення, професійного спрямування, а також відсутність системи підібраних навчальних завдань, спрямованих на розвиток технологічного мислення (це змістовий, непрямий шлях).

З метою удосконалення навчального процесу, питання з розвитку мислення в процесі вивчення креслення та трудового навчання досліджували науковці: О.Д. Ботвінніков, О.М. Кабанова-Меллер, Б.Ф. Ломов, В.К. Сидоренко та ін.