Педагогические науки/ 3.Методические основы воспитательного
процесса
Щоголєв
А.Ю.,
Васенко В.В.
ДВНЗ
«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
Сковороди», Україна
Психолого-педагогічна
суть технологічного мислення
Проблемі технологічного
мислення приділяли значну увагу вчені- дослідники Г. С. Альтшуллер , Л. С.
Виготський, Ю. З. Гільбух,
Т.В.
Кудрявцев, Б.Ф. Ломов, А.Н. Лук, В.О.
Моляко, О.Я. Пономарьов,
К.А. Славська,
І.С. Якиманська та інші.
Актуальність проблеми технологічного мислення значно
зросла ще в зв'язку з тим, що на сьогоднішній день, як ніколи раніше,
підвищується значення нового підходу до навчання і виховання людини.
Гнучкість, оперативність, самостійність в опануванні
знаннями та вміле їх використання - це важлива інтелектуальна навичка.
Мислення і інтелект - близькі за
змістом терміни. Інтелект відповідає слову "розум", а терміну
"мислення" ми можемо поставити у відповідність слово
"обмірковування". Слово "розум" виявляє властивість,
здібність, а "обмірковування" - процес. Таким чином, обидва терміни
вказують на різні боки одного й того ж явища. Людина обдарована інтелектом
спроможна до здійснення мислення. З давніх часів мислення і інтелект вважаються
важливими відмінними рисами людини.
За визначенням психологів - "Інтелект - здатність до
мислення, а мислення - процес реалізації інтелекту".
Отже, виводити поняття технологічного мислення з
концепції практичного інтелекту
неправомірно. Але це не означає, що неможливо виявити зв'язки між ними.
Потрібно виходити з характеристики завдань, які стоять перед людиною в процесі
технічної роботи, з об'єктивної характеристики самого виробничо-технологічного
матеріалу і тих вимог, що висуваються перед діяльністю людини. Тільки в тому
випадку, коли визначимо характер вимог та прослідкуємо їх вплив на мислительну
діяльність, можна встановити і її
особливості.
І для того, щоб визначити напрямки розвитку технологічного
мислення в навчальній діяльності, потрібно спочатку дати визначення технологічного мислення, з'ясувати його
характерні ознаки.
В психології, як зарубіжній, так і вітчизняній, до цього
часу не існує єдиного підходу до
визначення поняття "технологічне мислення", на цей вид
мислення є різні точки зору і часто його порівнюють з практичним або
наочно-образним мисленням.
За визначенням, наведеним в психологічному словнику
вітчизняними психологами В.П. Зінченко, Б.Г. Мещерякова під мисленням
розуміється: "Психологічний процес відображення дійсності, вища форма
творчої активності людини". Також вказується, що мислення - це
цілеспрямоване використання, розвиток і приріст знань, яке можливе тільки в
тому випадку, якщо воно спрямоване на вирішення протиріччя, об'єктивно
властивих реальному предмету мислення. З їх точки зору технологічне мислення
підпорядковане тільки практичному мисленню. Але погодитись з цією думкою
повністю не можна, тому що за своєю природою технологічне мислення має й
коріння наочно-образного мислення, в основі якого лежить моделювання та розв'язування проблемних ситуацій.
"Наочно-образне мислення - це вид мислення, який
здійснюється на основі перетворення образів сприйняття в образи представлення,
подальшого змінення, перетворення та узагальнення предметного змісту, які
формують відображення реальності в образно-концептуальній формі".
Підсумовуючи основні моменти у
визначеннях мислення, можна сказати, що мислення:
1.
Це психічний процес, який є узагальненим і
опосередкованим відображенням загального і суттєвого в реальності.
2.
Мислення виконує регулюючу функцію відносно до поведінки
людини, оскільки пов'язано з утворенням мети, засобів, програми діяльності.
3.
Мислення є соціально обумовленим процесом ,і воно не можливе без знань, здобутих у
людській діяльності.
Аналіз психолого-педагогічної
літератури дає підстави говорити про те, що технологічне мислення може бути
репродуктивним і продуктивним або поєднувати в собі елементи того й іншого.
Одна з головних психолого-педагогічних проблем розвитку технологічного мислення -
відсутність зв'язку між навчанням та реальним виробництвом, міжпредметного
узагальнення, професійного спрямування, а також відсутність системи підібраних
навчальних завдань, спрямованих на розвиток технологічного мислення (це змістовий,
непрямий шлях).
З метою удосконалення навчального
процесу, питання з розвитку мислення в
процесі вивчення креслення та трудового навчання досліджували науковці: О.Д.
Ботвінніков, О.М. Кабанова-Меллер, Б.Ф. Ломов, В.К. Сидоренко та ін.