Пентилюк С.І.

Херсонський державний аграрний університет, Україна

Оптимізація доз згодовування препарату Біомос

в раціонах свиней

Більшість біопрепаратів є імпортними і рекомендації щодо їх застосування у тваринництві базуються на даних іноземних досліджень. Враховуючи, що вітчизняна кормова база та склад раціонів тварин у більшості господарств значно відрізняється від закордонних технологій годівлі, виникає необхідність адаптувати ці препарати до наших умов.

Одним із сучасних препаратів, який представляє собою комплекс маннанолігосахаридів є Біомос. Цей препарат пропонується не тільки як альтернатива антибіотикам, алей він має широкий спектр дії на клітинному та гуморальному рівнях. Він блокує колонізацію кишечнику патогенною мікрофлорою, підсилює ріст корисної мікрофлори та стимулює імунітет.

З метою оцінки продуктивної дії нового препарату Біомос в умовах кормової бази Півдня України та встановлення оптимальних доз його згодовування було проведено науково-господарській дослід на підсосних свиноматках і поросятах-сисунах.

Згідно схеми досліду тварини контрольної групи отримували раціон прийнятий у господарстві. Свині дослідної групи додатково до основного раціону отримували препарат Біомос: свиноматки – від опоросу та до відлучення поросят у 45-денному віці для 1 групи у кількості 0,1% та 2 групи – 0,2%, а поросята 1 дослідної групи –у кількості 0,1% та 2 групи – 0,2% за масою комбікорму з початку споживання корму до 2-місячного віку (табл.1).

Таблиця 1 - Схема проведення  експерименту

Група

Умови годівлі

контрольна

Основній раціон (ОР)

1 дослідна

Включення до ОР препарату Біомос

у кількості 0,1% за масою

2 дослідна

Включення до ОР препарату Біомос

 у кількості 0,2% за масою

 

У період експерименту тварини отримували повнораціонні комбікорми. В раціонах тварин дослідних груп Біомос попередньо змішували з преміксом, а потім вводили до складу комбікорму.

Додаткове згодовування Біомос свиноматкам і поросятам певним чином сприяло збільшенню величини умовної молочності, яка у тварин 1 групи була на 4%, а 2 групи – на 8,2% більшою, ніж у контролі (табл.2).  Аналогічна міжгрупова залежність за величиною продуктивності маток зберігалася і більш старшому віці поросят. Якщо кількість відлучених поросят у гнізді маток дослідних груп була більшою лише на 2,9-6,9% порівняно з контролем, то за масою гнізда у цей період різниця становила 12,5-31,1%.

Таблиця 2 - Репродуктивні якості свиноматок,

Показник

Контрольна група

1 дослідна група

1 дослідна у % до контроль-ної

2 дослідна група

2 дослідна у % до контроль-ної

Кількість свиноматок, гол

8

9

-

9

-

Багатоплідність, гол

10,25 ± 0,53

10,25 ± 0,45

100

10,22 ± 0,32

100,3

Маса гнізда при народженні, кг

12,83 ± 0,78

12,61 ± 0,47

98,3

12,99 ± 0,50

101,3

Кількість поросят у 21 день, гол

9,88 ± 0,45

9,75 ± 0,45

98,7

9,89 ± 0,35

100,1

Умовна молочність, кг

35,9 ± 2,70

37,36 ± 2,30

104,0

38,8 ± 1,48

108,2

Збереженість поросят за перший період, %

96,9 ± 3,12

95,2 ± 2,44

98,3

96,9 ± 2,30

100

Кількість поросят при відлученні, гол

 8,63 ± 0,50

8,88 ± 0,44

102,9

9,22 ± 0,36

106,9

Маса гнізда при відлученні, кг

79,0 ± 6,88

88,88 ± 7,67

112,5

103,56 ± 5,25

131,1 *

Збереженість поросят за другий період, %

87,7 ± 3,70

91,4 ± 3,45

104,3

93,5 ± 2,78

106,6

Збереженість поросят за підсосний період, %

84,6 ± 3,53

86,6 ± 2,48

102,5

90,4 ± 3,14

107,0

Примітка* вірогідність

* - Р<0,05

 

Поліпшення відтворних якостей свиноматок дослідної групи обумовлено, у першу чергу, збільшенням показників росту поросят (табл.3). Враховуючи, що поросята у перший період утримання споживають переважно молоко матері, це не вплинуло суттєво на розбіжності за живою масою. Різниця між тваринами дослідних і контрольної груп за живою масою у 21-денному віці становила лише 5,4-7,0%, а за середньодобовим приростом за перший період – 9,1-10,2%. У другий період утримання, коли поросята почали споживати комбікорми, включення Біомос до складу раціону певним чином вплинуло на динаміку їх росту. Так, за величиною живої маси у 45-денному віці тварини 1 дослідної групи перевищували контрольних на 9,3%  (Р<0,05), то другої - на 22,6% (Р<0,01). За середньодобовим приростом за другий період ця різниця становила відповідно 12,0% та 33,1% (Р<0,01). У цілому за період досліду середньодобовий приріст поросят 1 дослідної групи був більшим, ніж у контрольних на 11,1% (Р<0,05), а другої – на 26,0% (Р<0,01).

Таблиця 3 - Динаміка живої маси поросят, 

Показник

Контрольна група

1 дослідна група

1 дослідна у % до контроль-ної

2 дослідна група

2 дослідна у % до контроль-ної

Кількість поросят, гол

69

71

-

83

-

Жива маса при народженні, кг

1,26 ± 0,01

1,23 ± 0,01

97,8

1,27 ± 0,01

100,8

Жива маса у 21 день, кг

3,72 ± 0,09

3,92 ± 0,08

105,4

3,98 ± 0,07

107,0 *

Середньодобовий приріст за перший період, грам

117,2 ± 3,87

127,9 ± 3,72

109,1*

129,2 ± 3,14

110,2 *

Жива маса в 45 днів, кг

9,16 ± 0,27

10,01 ± 0,33

109,3 *

11,23 ± 0,29

122,6**

Середньодобовий приріст за другий період, грам

226,8 ± 10,0

253,9 ± 12,5

112,0

301,9 ± 12,1

133,1**

Середньодобовий приріст за підсисний період, грам

175,6 ± 5,87

195,1 ± 7,50

111,1 *

221,3 ± 6,53

126,0**

Примітка* вірогідність

* - Р<0,05

** - Р<0,01

 

Результати проведених досліджень дозволяють встановити оптимальні дози згодовування препарату свиням.  До складу комбікормів Біомос доцільно включати у кількості 0,1-0,2% для свиноматок, а поросят – 0,2% за масою корму.

Таким, чином продуктивна оцінка різних доз згодовування препарату Біомос свідчить, що найбільш доцільним є включення його до складу комбікормів у кількості 0,2%.