Пентилюк Р.С.

Херсонський державний аграрний університет, Україна

Генотипічні відмінності продуктивності свиней при згодовуванні препарату Біомос

З метою оцінки продуктивної дії нового препарату Біомос в умовах кормової бази Півдня України було проведено науково-господарський дослід на підсосних свиноматках і поросятах.

Для цього було сформовано дві піддослідні групи із числа глибокосупоросних маток. Свиноматки контрольної і дослідної груп за генотипом складалися з 8 чистопорідних голів великої білої породи і 7 голів помісей великої білої × ландрас. 70 поросят контрольної групи – чистопородні, 75 – помісні. Група дослідних поросят складалася з 72 чистопорідних поросят і 75 помісних.

Згідно схеми досліду тварини контрольної групи отримували раціон прийнятий у господарстві. Свині дослідної групи додатково до основного раціону отримували препарат Біомос у кількості: свиноматки – за 20 днів до опоросу та до відлучення поросят у 35-денному віці у кількості 0,2%, а поросята – з початку споживання корму до 2-місячного віку у кількості 0,25% за масою комбікорму (табл.1).

Таблиця 1 -Схема проведення експерименту

Група	Вид тварин	Кількість тварин	Умови годівлі
Контрольна	Свиноматки	28	Основний раціон (ОР)
	Поросята	254	Основний раціон (ОР)
Дослідна	Свиноматки	31	ОР + 0,2% Біомос (за масою)
	Поросята	288	ОР + 0,25% Біомос (за масою)

Для проведення дослідів було розроблено склад раціонів, що відповідали потребі тварин у поживних речовинах для певної віко-статевої груп. Зернові компоненти включали пшеницю, ячмінь, кукурудзу, горох, пшеничні висівки. Балансування годівлі за протеїном здійснювалося завдяки використанню традиційних високопротеїнових кормів, найбільш поширених у південній зоні України (соняшникова макуха та соєвій шрот).

Багатоплідність маток та маса гнізда при народженні у тварин різних генотипів обох груп була практично однаковою і становила відповідно 9,50—9,88 голови та 11,3-13,5 кг (табл.2). У той же час різниця за цими показниками між помісними тваринами дослідної групи і контролем була вищою ніж між чистопорідними аналогами.

Таблиця 2 - Репродуктивні якості свиноматок,

Показник	Контрольна група	Дослідна група	Дослідна у % до контрольної
Чистопорідні
Багатоплідність, гол	9,83 ± 0,41	9,79 ± 0,50	99,5
Маса гнізда при народженні, кг	12,72 ± 0,84	13,34 ± 0,70	104,9
Кількість поросят у 21 день, гол	9,50 ± 0,23	9,93 ± 0,38	104,5
Умовна молочність, кг	53,15 ± 2,96	60,00 ± 1,78	112,9
Кількість поросят у 2 місяці, гол	9,33 ± 0,14	9,79 ± 0,38	104,8
Маса гнізда у 2 місяці, кг	131,50 ± 5,29	165,21 ± 8,88	125,6**
Збереженість поросят за підсосний період, %	96,68 ± 4,39	103,19 ± 6,37	106,7
Індекс плодючості, бали	118,49 ± 1,76	136,06 ± 4,74	114,8**
Комплексній показник відтворних якостей, бали	103,59 ± 3,24	118,88 ± 4,74	114,8*
Помісні
Багатоплідність, гол	9,50 ± 0,55	9,88 ± 0,42	103,9
Маса гнізда при народженні, кг	11,29 ± 0,41	13,49 ± 0,67	119,5**
Кількість поросят у 21 день, гол	9,00 ± 0,18	9,63 ± 0,24	106,9*
Умовна молочність, кг	56,16 ± 3,20	59,08 ± 3,56	105,2
Кількість поросят у 2 місяці, гол	9,00 ± 0,18	9,44 ± 0,29	104,9
Маса гнізда у 2 місяці, кг	125,13 ± 4,21	152,38 ± 10,07	121,8*
Збереженість поросят за підсосний період, %	100,99 ± 8,05	97,39 ± 4,00	96,4
Індекс плодючості, бали	116,37 ± 3,30	130,22 ± 5,42	111,9*
Комплексній показник відтворних якостей, бали	100,79 ± 2,30	113,06 ± 4,50	112,2*

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01.

Додаткове згодовування Біомосу тваринам дослідної групи певним чином вплинуло на продуктивність свиноматок. Про це свідчать показники продуктивності у 21-денному віці. Так, за кількістю поросят у цьому віці тварини дослідної групи перевищували контрольних на 4,5-6,9%, а за умовною молочністю на 5,2-12,9%.

При відлученні розбіжності між матками дослідної та контрольної груп збільшилися. Так, за кількістю поросят у 2-місячному віці тварини дослідної групи перевищували контрольних на 4,8-4,9%, а за масою гнізда на 21,8-25,6% (Р<0,05-0,01). При цьому більші розбіжності були встановлені у чистопорідних свиноматок.

Аналогічна залежність спостерігається при аналізі індексу плодючості та комплексного показника відтворних якостей. При чому у чистопорідних маток різниця між контрольною та дослідною групами за цими показниками була більшою (на 14,8%), ніж у помісних (11,9-12,2%).

Розбіжності репродуктивних якостей маток обумовлені різницею, яку отримано при аналізі динаміки живої маси потомства (табл.3). Слід відмітити, що за великоплідністю у помісних поросят різниця між дослідною та контрольною групами була більш виразнішою (10,3%, Р<0,001), ніж у чистопорідних (5,1%, Р<0,001).

Таблиця 3 - Динаміка живої маси поросят,

Показник	Контрольна група	Дослідна група	Дослідна у % до контрольної
Чистопорідні
Жива маса при народженні, кг	1,29 ± 0,02	1,36 ± 0,01	105,1***
Жива маса у 21 день, кг	5,55 ± 0,12	6,05 ± 0,09	109,1**
Середньодобовий приріст за перший період, г	202,66 ± 5,74	223,58 ± 4,43	110,3**
Жива маса у 2 місяці, кг	14,09 ± 0,32	16,88 ± 0,33	119,8***
Середньодобовий приріст за другий період, г	218,99 ± 6,51	277,49 ± 7,88	126,7***
Середньодобовий приріст за підсисний період, г	213,28 ± 5,34	258,62 ± 5,48	121,3***
Помісні
Жива маса при народженні, кг	1,22 ± 0,02	1,35 ± 0,01	110,3***
Жива маса у 21 день, кг	5,94 ± 0,10	6,15 ± 0,12	103,6
Середньодобовий приріст за перший період, г	224,34 ± 4,41	228,54 ± 5,37	101,9
Жива маса у 2 місяці, кг	14,10 ± 0,30	16,15 ± 0,43	114,5***
Середньодобовий приріст за другий період, г	209,32 ± 6,04	256,32 ± 9,98	122,5***
Середньодобовий приріст за підсисний період, г	214,58 ± 5,00	246,60 ± 7,01	114,9***

Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.

При включенні препарату Біомос до складу раціону підсосних маток і поросят-сисунів у кількості відповідно 0,2 та 0,25% за масою встановлено, що чистопородні поросята дослідної групи перевищували контрольних за живою масою у 21-денному віці та середньодобовим приростом у перший період на 9,1-10,3% (Р<0,001). Тоді як у помісних тварин ця різниця була значно меншою і становила 1,9-3,6% (рис.1, 2).

При відлученні різниця між показниками росту поросят дослідною та контрольної груп різних генотипів вирівнялася. Так, за живою масою у 2-місячному віці тварини дослідної групи перевищували контрольних на 14,5-19,8% (Р<0,001), а за середньодобовим приростом за другу половину вирощування – на 22,5-26,7% (Р<0,001). Однак за живою масою при відлученні ця різниця у чистопородних тварин була більшою (на 19,8%), ніж у помісних (на 14,5%).

Аналогічно більші розбіжності за середньодобовими приростами за другий період вирощування між дослідними та контрольними тваринами спостерігались у чистопородних поросят (на 26,7%), ніж у помісних (на 22,5%). За величиною середньодобових приростів в цілому за період утримання ця різниця становила відповідно 21,3 та 14,9%.

Рис. 1 – Співвідношення між дослідною та контрольною групами

за живою масою поросят різних генотипів.

Рис. 2 - Співвідношення між дослідною та контрольною групами

за середньодобовим приростом поросят різних генотипів.

Такім чином, при оцінці продуктивної дії антимікробного препарату Біомос не встановлено чіткої розбіжності за показниками росту між тваринами різних генотипів. Хоча у більшості випадків за продуктивними показниками різниця між тваринами дослідної та контрольної груп була більш суттєва у чистопородних поросят (на 5,1-26,7%), ніж у помісних (на 3,6-22,5%).