Сельское хозяйство.
5. Растениеводство, селекция и
семеноводство
Ляшенко В.В., Соляник О.М.
Полтавська
державна аграрна академія
Урожайність і якість зерна озимої пшениці залежно від різних
доз азотного підживлення
Добрива
є одним з найефективніших та швидкодіючих факторів підвищення врожайності
озимої пшениці і поліпшення якості її зерна. Великий позитивний вплив добрив на
продуктивність культури пояснюється тим, що у ґрунті поживні речовини містяться
у важкорозчинній формі, а фізіологічна активність кореневої системи її
недостатньо висока. Тому їх застосування забезпечує досить високі прирости
врожаю пшениці на всіх ґрунтових відмінах [2].
При застосуванні мінеральних добрив особливу
увагу звертають на забезпечення пшениці азотними добривами, які треба вносити
так, щоб рослини були забезпечені азотом постійно і в достатній кількості
протягом вегетації [1].
В зв’язку
з цим ми вирішили дослідити, як впливають різні норми азотного підживлення на
урожайність і якість озимої пшениці в умовах ДССП «Дружба» Лубенського району
Полтавської області. Ґрунтово-кліматичні умови даного господарства цілком
сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, але дуже важливим
недоліком є недостатня кількість атмосферних опадів, і
саме тому всі агротехнічні заходи спрямовані на максимальне збереження вологи
за вегетаційний період у верхньому шарі ґрунту та створення умов для
максимального її нагромадження.
Агротехніка
вирощування культури – загальноприйнята для конкретної зони (крім елементів,
які досліджувалися). Вивчався вплив різних
(без добрив; N30; N
60; N90; N120) доз азотного підживлення на
врожайність і якість озимої пшениці сорту Альбатрос одеський (рекомендований до
вирощування в Лісостепу), що висівали після гороху.
Основним
критерієм оцінки ефективності застосування того чи іншого агротехнічного
заходу, в тому числі і норма дози азотного підживлення, є урожайність культури
(таблиця 1).
Таблиця 1
Урожайність зерна озимої пшениці сорту Альбатрос одеський залежно від доз азотного підживлення в умовах ДССП «Дружба»
|
Варіанти
досліду |
Урожайність
ц/га |
||
|
2005 рік |
2006 рік |
в середньому за 2 роки |
|
|
1. Без
добрива (контроль) |
45,8 |
46,4 |
46,1 |
|
2. N30 |
46,4 |
47,1 |
46,75 |
|
3. N60 |
49,1 |
50,6 |
49,85 |
|
4. N90 |
49,7 |
51,5 |
50,6 |
|
5. N120 |
49,0 |
50,8 |
49,9 |
|
НІР0,05 |
1,187 |
0,99 |
|
Як
свідчать дані таблиці 1, із застосуванням азотного підживлення підвищилася
продуктивність озимої пшениці. Однак слід відмітити, що у другому варіанті
збільшення врожайності на 0,6 ц/га в 2005 році та 0,7 ц/га в 2006 році є
несуттєвим порівняно з контролем, так як різниця знаходиться в межах похибки
досліду. Збільшення доз азотних добрив до 60; 90 і 120 кг/га д.р. істотно
вплинуло на підвищення врожайності озимої пшениці: на 3,3; 3,9 і 3,2 ц/га в
2005 році та 4,2; 5,1 і 4,4 ц/га у 2006 році відповідно.
Таким
чином, в середньому за два роки урожайність озимої пшениці збільшилася
порівняно з контролем: при застосуванні N30
на 0,65 ц/га; N60 – 3,75 ц/га; N90 – 4,5 ц/га; N120
– 3,8 ц/га. Слід зазначити, що серед даних варіантів найбільшу врожайність та
її приріст отримано в четвертому варіанті (N90). Отримані результати
дають нам підстави стверджувати, що для отримання високого врожаю зерна озимої
пшениці норми азотних добрив слід збільшувати до певного рівня, яким, як
виявилося, для даних ґрунтово-кліматичних умов є доза 90 кг/га д.р. Збільшення
дози азоту хоч і підвищує продуктивність одного гектара, порівняно з контролем,
але ця перевага знаходиться на рівні варіанту, де норма мінерального добрива
вдвічі менша (N30).
Різні дози
азотних добрив, як виявилося, мали вплив на якісні показники зерна озимої
пшениці, до яких ми віднесли масу 1000 насінин, натуру та вміст клейковини
(таблиця 2).
Таблиця 2
|
Варіанти
досліду |
Маса
1000 зернин, г |
Натура
зерна, г/л |
Вміст
клейковини, % |
|
2005
рік |
|||
|
1. Без
добрива |
36,5 |
784 |
22,5 |
|
2. N30
|
37,9 |
788 |
25,8 |
|
3. N60
|
36,6 |
779 |
26,2 |
|
4. N90
|
36,1 |
783 |
29,0 |
|
5. N120
|
34,9 |
775 |
30,0 |
|
2006 рік |
|||
|
1. Без
добрива |
36,3 |
782 |
24,4 |
|
2. N30
|
37,5 |
790 |
25,7 |
|
3. N60
|
36,8 |
784 |
27,0 |
|
4. N90
|
35,4 |
773 |
28,8 |
|
5. N120
|
34,8 |
770 |
30,3 |
Як
свідчать дані таблиці 2, маса 1000 насінин та пов’язана з нею натура зерна була високою у варіанті без
застосування добрив та при внесенні азоту в дозі 30 і 60 кг/га д.р. При цьому
значення першого показника коливалося в межах 36,3-37,9 г, а другого – 779-790
г/л протягом 2005-2006 років. При
підвищених дозах азоту (N90 та N120)
спостерігається тенденція до зменшення як маси 1000 насінин (34,8-36,1 г), так
і натури (770-788 г/л), причому найменші показники отримані при застосуванні
найвищої дози мінерального добрива.
Зовсім
по-іншому виявляється вплив різних доз азотного підживлення на вміст
клейковини. В цьому випадку спостерігається закономірність її збільшення при
підвищенні норм мінерального добрива. Так, якщо на контролі значення показника
становило в середньому за два роки 23,5%, то при застосуванні азоту в дозі 30
кг/га д.р. підвищилося на 2,3%; N60 – на
3,1%; N90 – на 5,4%, а при N120 – на 6,7%.
Основним завданням розвитку сільського господарства на сучасному етапі є досягнення найкращих результатів при найменших затратах. Тривалий час питанням економіці виробництва в сільгосппідприємствах не надавали великого значення. Сьогодні питання про рентабельність набуває все більшого значення, тому що це важливий економічний показник, який характеризує результати господарської діяльності. Показники економічної ефективності вирощування озимої пшениці за 2006 рік при різних дозах азотного підживлення наведено в таблиці 3.
Таблиця 3
Економічна ефективність застосування різних доз азотного підживлення
|
Показники |
Без добрив |
N30 |
N60 |
N90 |
N120 |
|
Площа посіву, га |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
Врожайність, ц/га |
46,4 |
47,1 |
50, 6 |
51, 5 |
50,8 |
|
Виробничі затрати на 1 га, грн. |
750 |
846 |
994 |
1089 |
1194 |
|
Собівартість 1ц, грн. |
14,8 |
16,6 |
19, 6 |
21, 4 |
23,5 |
|
Вартість валової продукції на 1га, грн. |
3688 |
3816 |
4048 |
4120 |
3158 |
|
Чистий доход, грн. |
2938 |
2970 |
3054 |
3031 |
1964 |
|
Затрати праці на 1 ц, люд/год |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
|
Рівень рентабельності, % |
392 |
351 |
307 |
278 |
164 |
Наведені розрахунки свідчать, що вирощування даної культури має високу
економічну ефективність. Так, у 2006 році вирощування озимої пшениці має нижчу
урожайність (46,1 ц/га) на контролі. Залежно від цього вартість валової
продукції з одного гектара нижча, а рівень рентабельності високий, за рахунок
менших виробничих затрат на 1 га, які становлять лише 750 грн. При використанні
добрив виробничі затрати збільшуються (від 846 до 1194 грн./га) і не окупаються
розміром закупівельних цін, що негативно вплинуло на рівень рентабельності,
який зменшився.
Таким чином, застосування азотних добрив в якості підживлення озимої
пшениці позитивно вплинуло на підвищення врожайності. Максимальна
продуктивність отримана при внесенні азоту 90 кг/га д.р. Разом з тим слід
відмітити, що підвищення дози азоту позитивно впливає на вміст клейковини.
Завищені дози (N120) будуть виправданими лише за умови збільшення
попиту і закупівельної ціни на зерно 1-3-го класу.
В іншому
випадку рівень дози азоту, що забезпечує отримання високого врожаю належної
якості зерна озимої пшениці для конкретних ґрунтово-кліматичних умов становить
90 кг/га д.р.
БІБЛІОГРАФІЯ:
1. Голуб. И.А.
Влияние азотных удобрений на
динамику формирования урожайности озимых // 3ерновые культуры. - 1996. - №2. - С. 17-19.
2. Оверченко Б.
Особливості ранньовесняного підживлення озимої пшениці // Пропозиція. – 2002. -
№2. - С. 31-32.