Биологические науки 8.

Ковальова Д. В., Дрегваль І. В.

Дніпропетровський національний університет

методи Комплексного вивчення формування та функціонального прояву індивідуально-типологічних особливостей щурів

Останніми роками поведінка тварин починає привертати все більшу увагу вчених самих різних спеціальностей. Проблема індивідуально-типологічних особливостей організмів, не дивлячись на багаторічне вивчення, залишається актуальною завдяки своїй значущості як у теоретичному, так і в прикладному аспектах. Важливим напрямом цих досліджень є пошук фізіолого-біохімічних механізмів, що визначають формування і функціональний прояв індивідуально-типологічних особливостей (ІТО) організму. Фізіологи та психологи досліджують поведінку тварин, застосовуючи при цьому дуже різноманітні методи і підходи, кожний з яких має свої переваги та недоліки.

Традиційно поведінка тварин вивчалася психологами, які використовували для цього лабораторних тварин, наприклад щурів, в умовах, що дозволяли повністю контролювати одержувану піддослідними тваринами інформацію та можливості їх навчання. Останнє обумовлене специфічністю характеристик ІТО, що вивчаються, відповідно у кожного виду тварин. При цьому, однак, іншим характеристикам ІТО надається значно менше уваги або не приділяється зовсім. В цілому, найбільш інформативні методики враховують велике число параметрів ІТО, хоча і мають на увазі складніші обчислення та відповідно багаторівневу інтерпретацію даних. В період накопичення фактів у генетиці поведінки увагу дослідників привертали різні ознаки, що характеризують поведінку: схильність до судорог, загальна збудливість, локомоторна активність, орієнтовно-дослідницькі реакції, різні аспекти репродуктивної поведінки, класичні і інструментальні умовні реакції, чутливість до дії фармакологічних речовин.

Таким чином, виникає необхідність у проведенні досліджень, що розкривають поведінкові, нейрофізіологічні та нейрохімічні механізми виникнення психічної депресії в умовах емоційного стресу, який збільшує прояв депресії. Тому метою нашої роботи було комплексне виявлення та обґрунтування переваг і недоліків, а також практичне значення існуючих методик оцінки індивідуально-типологічних особливостей лабораторних тварин, які використовуються у фізіолого-медичних дослідженнях, на основі доступних літературних даних.

У той же час дієвих способів оцінки індивідуально-типологічних особливостей тварин у поведінкових методиках, заснованих на аналізі вільної рухової активності, тим більше оцінок, які дозволили б їх співвіднести з класичною павловською типологією, практично не існує. Не можна сказати, щоб дослідження в цьому напрямі зовсім не проводилися. Так, робилися спроби [9] висунути, як критерій оцінки типологічних особливостей щурів, характер їх поведінки у ситуації уникнення. Існують також спроби виявити залежність між швидкістю навчання тварин та їх емоційністю і загальною збудливістю, проте вони не підтверджуються даними інших авторів.

Мабуть, такі приватні показники, як загальна збудливість та загальна емоційність, не можуть служити задовільними критеріями оцінки індивідуально-типологічних особливостей тварин. Ймовірно, шукані критерії можуть бути одержані тільки на основі комплексної оцінки цілісної поведінкової діяльності, в якій повинна знаходити віддзеркалення як здатність тварини організовувати свою поведінку якимись більш менш складними фрагментами залежно від мети. Очевидно, що на ці здібності повинні накладати свій істотний вплив властивості основних нервових процесів.

Проте до кінця неясно, які ж з поведінкових показників найбільш значущі. Найважливішим поведінковим проявом на зовнішній подразник є емоція. Встановлено, що негативні емоції пасивно-оборонного характеру приводять до розвитку або посилювання перебігу патологічних синдромів різного ґенезу. Разом з тим відмічена залежність між ступенем стійкості до несприятливих дій та початковою руховою активністю тварин.

При виборі найбільш інформативних характеристик ВНД перспективна комплексна оцінка поведінки з використанням різних його показників, одержаних у декількох поведінкових тестах; які оцінюють емоційний статус тварин, а також їх рухову та пошукову активність.

Оскільки до теперішнього часу немає досить простої, надійної та доступної методики автоматичної реєстрації поведінки тварин, тому для вивчення тонких поведінкових механізмів, особливо таких, як реакції тварин на тривожність, стрес, "емоційність" тварини, депресивний стан, паніка та ін. нами пропонується комплекс методик:

1. Методика "відкрите поле" у якій до показників тривожності відносять різні поведінкові акти. Розташування тварини у новому оточенні одночасно призводить до виникнення дослідницької поведінки та викликає страх. Разом з вимірюванням активності зручно враховувати таку вегетативну реакцію як дефекація. Проте дефекація тісніше пов'язана з емоційною реактивністю. Прийнято вважати, що реакція дефекації в умовах ВП відбиває в основному емоційну реактивність або "емоційність" тварини, а локомоторні реакції – його рухову та дослідницьку активність.

2. Тест з нірками до набору стандартних показників, описаних раніше для відкритого поля (локомоція, стійки, грумінг, імобільность, уринація, дефекація та ін.), додається специфічна активність, пов'язана з ніркою (кількість заглядань в отвори, середній час заглядання в нірку, а також загальний часу дослідження нірок).

3. Хрестоподібний піднятий лабіринт (ХПЛ) вважається однією з найадекватніших та специфічних моделей вивчення тривожності. Тест є надзвичайно чутливим до поведінкових маніпуляцій, що явно підсилюють стрес у тварин, а також до традиційних анксіолітиків та анксіогенників. Правомірність використання тесту як модель тривожності виправдовується тим, що він заснований на тих же природних стимулах, які здатні викликати тривожність і у людей - так, передбачається, що у ХПЛ використовується баланс природного страху тварин [перед новизною (неофобія), відкритим простором і, можливо, висотою] та одночасного прагнення досліджувати ці незнайомі умови, дуже характерного для гризунів.

4. Тест Порсолта одержав широке застосування при аналізі великого спектру препаратів. Цей тест відбиває більше стан депресії, ніж тривожності, страху, паніки та ін. Явним недоліком тесту є сильна залежність патернів поведінки тварин від умов дослідів, перш за все – температури води. Дійсно, сама процедура тестування приводить до різкої гіпотермії тварини.

Література:

1. Лоскутова Л. В., Дубровина Н. И., Плюснина И. Ф. Типологические особенности поведения и памяти у крыс-пасюков, селектированных на отсутствие агрессии к человеку // Журн. высш. нерв. деят.- 2003.- Т. 53, №6.- С. 739-745.

2. Айрапетянц М. Г., Левшина И.П., Ноздрачева Л. В., Шуйкин Н. Н. Коррекция поведенческих и физиологичных показателей неврозоподобного состояния белых крыс введением янтарной кислоты // Журн. высш. нерв, деят.- 2001.-Т. 51, №3.- С. 360-366.

3. Саркисова К. Ю., Куликов М. А. Новая экспериментальная модель депрессии: крысы линии WAG/Rij, генетически предрасположенные к absence- эпилепсии //Докл. РАН.- 2000.-Т. 374, №5.- С. 706-709.

4. Саркисова К. Ю., Хоничева Н. М., Еллоуш X. Особенности поведения крыс линии WAG/Rij с генетической предрасположенностью к absence-эпилепсии // Рос. физиол. журн. им. И. Г. Сеченова.- 2000.- Т. 86, №5.- С. 608-613.

5. Шишелова А. Ю. Выращивание крыс в социально-обогащенной среде изменяет их исследовательскую активность и способность к обучению // Журн. высш. нерв, деят.- 2000.- Т. 50, №4.- С. 667-675.