Економічні науки/10. Економіка підприємства

Романчук А.Л.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Про окремі методологічні аспекти оцінки ефективності операційної діяльності підприємств промисловості будівельних матеріалів

Ефективність – складна й багатогранна категорія економічної науки, що покладена в основу матеріально-структурної, системної та функціональної характеристик господарської діяльності підприємства. Як справедливо зазначають економісти А.Д.Шеремет та Р.С.Сайфулін, через категорію ефективності знаходять своє адекватне відображення риси, притаманні успішній господарській діяльності, - цілісність та динамічність [3].

Багато видатних вчених-економістів присвятили свої наукові праці розробці єдиного показника, який би дозволив визначити ефективність діяльності підприємства, серед них: А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулін, Є.В. Негешев, М.І.Баканов, М.Н. Чепурін, О.О.Кисельова, О.Кудинів та інші. Однак економічна наука досі не має єдиного показника економічної ефективності через виняткову специфічність і універсальність його дефініції [2, с.68-72]. Тому формуючи систему показників ефективності, слід ретельно підходити до визначення кожного показника, розрахунок якого доповнить характеристику ефективності здійснених операцій та процесів на досліджуваному підприємстві.

В основі вибору основних показників покладено наступні принципи:

· зв’язок показників ефективності з основними факторами, що визначають вартість підприємства;

· адаптація основних показників ефективності до конкретних умов та задач кожного підрозділу;

· простота та зрозумілість системи показників;

· інтеграція показників в усі основні управлінські процеси.

Економічна ефективність – це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва.

Існує три варіанти такого співвідношення: 1) ресурси і результати виражені у вартісній формі; 2) ресурси виражені у вартісній, а результати – у натуральній формах; 3) ресурси виражені у натуральній, а результати – у вартісній формах.

Ми вважаємо обґрунтованою точку зору науковців, які зазначають, що не можна абсолютизувати ні один з показників, які використовують для визначення ефективності. Кожний з них має певне смислове навантаження, тому може бути використаний за відповідним цільовим призначенням.

Можливі показники для оцінки ефективності роботи центрів відповідальності на підприємствах промисловості будівельних матеріалів запропоновані в таблиці 1.

Деталізовані показники ефективності за центрами відповідальності дозволяють не тільки оцінити результативність роботи окремих структурних одиниць підприємства, але й визначити їх вклад у загальний результат діяльності всього підприємства.

Подальша оцінка запропонованих показників повинна включати систему розрахунків, яка б дозволяла в динаміці відстежити ефективність всієї системи управління підприємством. Оцінювання показників ефективність доцільно проводити в наступній послідовності:

1) розрахунок динаміки якісних ресурсних показників ефективності;

2) співставлення приросту ресурсів в розрахунку на 1% приросту об’єму виробництва;

3) визначення частки впливу екстенсивних та інтенсивних факторів на 100% приросту продукції;

4) розрахунок відносної економії ресурсів;

5) комплексна оцінка всесторонньої ефективності виробництва.

Таблиця 1

Система показників ефективності для підприємств промисловості будівельних матеріалів в розрізі центрів відповідальності

Структурні підрозділи – центри відповідальності		Авансовані ресурси та/або понесені витрати	Отримані результати – результативність роботи	Показники ефективності
				Ресурсні	Витратні
Виробнича спрямованість діяльності	Кар’єрне господарство	Витрати на добування	Добута сировина (ГП)	1)Фондовіддача: 2) Оборотність оборотних виробничих засобів:	1)Матеріаловіддача 2) Продуктивність праці: 3) Продукція на 1 грн. оплати праці: 4) Амортизаційна віддача: 5) Ресурсовіддача:
	Формувальна ділянка	Витрати на формувальні роботи	Напівфабрикати, оцінені за трансфертними цінами, частка у виручці від реалізації
	Сушильно-опалювальна ділянка	Витрати на термічну обробку	Готова продукція за фактичною собівартістю
Реалізація	Склади зберігання	Витрати на зберігання	Виручка від реалізації	Фондовіддача:	1) Продуктивність праці: 2) Амортизаційна віддача:
	Відділ збуту	Витрати на збут
	Транспортна дільниця	Транспортні витрати
Підприємство в цілому		Витрати операційної діяльності	Прибуток операційної діяльності	-	Е опер = Попер ÷ Вопер × 100%

Проведені запропоновані розрахунки дозволяють побудувати схему джерел і кінцевих результатів підвищення ефективності операційної діяльності підприємства промисловості будівельних матеріалів (рис.1).

	Техніко-організаційний рівень підприємства	Соціальні фактори та рівень використання людського фактора		Природні умови та рівень раціонального природокористування		Міжгалузеві зв’язки та рівень їхнього розвитку
	Виробничі запаси				Використання (витрати) ресурсів
					Використання (авансування) ресурсів (основних і оборотних виробничих засобів)
	Доход (виручка) від реалізації продукції		Прибуток та рентабельність операційної діяльності		Фінансовий стан підприємства

Рис. 1. Схема факторів, показників та кінцевих результатів ефективності операційної діяльності підприємств промисловості будівельних матеріалів

Запропонована система оцінки ефективності базується на простоті й зрозумілості показників та забезпечує найбільш повну адоптацію до конкретних умов і задач функціонування кожного структурного підрозділу. Подібного роду розрахунки доцільно розробляти та впроваджувати в практику аналітичної роботи на підприємствах. Як промисловості будівельних матеріалів, так й інших галузей економіки, що дозволить управляти ефективністю та раціональністю різних напрямків діяльності.

Використана література:

1. Дмітрієва Н.А. Визначення економічної ефективності на макро- та макрорівні // Фінанси України. 2000. - №9 - с.68-72

2. Забродский В.А., Кизим Н.А. Оценка финансовой устойчивости производственно-экономических систем. – Х.: Бизнес-Информ.–2000.– 82 с.

3. Шеремет А.Д.,Сайфулін Р.С., Ненашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: ИНФА-М, 1999. – 356 с.