Экономические науки (подсекция 14)

Бережний В. М., Першина Г. О.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Аналіз податкової системи України

Одним з головних важелів, регулюючих економічні взаємостосунки товаровиробників з|із| державою, стає податкова система, яка повинна сприяти діловій активності і підприємництву, виходу країни з|із| кризи. Податки є|з'являються,являються| однією з основних форм додаткового продукту і доходів в сучасному цивілізованому суспільстві|товаристві|. Вони не тільки|не лише| зберігають капітали суспільства|товариства|, але і формують джерела для їх достатньо|досить| швидкого накопичення з метою вдосконалення виробництва. Сучасна податкова система України повинна відповідати ринковій економіці, відображати|відбивати| і формувати відносини між суб'єктами і їх інтересами, перш за все|передусім| між державою, зацікавленою в отриманні|здобутті| фінансових коштів, трудовим колективом, зацікавленим в підвищенні власних доходів, і господарствами.

В реальності ситуація в Україні в сфері оподаткування далека від ідеалу.

За легкістю сплати податків країна займає 152-ге місце серед 155 країн [8]. В Україні налічується 26 загальнонаціональних і 14 видів місцевих податків і зборів [3]. Середнє підприємство сплачує 9-12 видів податків і зборів. На виконання податкових зобов'язань перед державою в Україні треба витратити 2185 годин на рік, тобто 91 день. Витрати на оплату дрібних податків навіть без урахування витрат упущеної вигоди перевищують суми, що надходять до бюджету від цих податків [1].

Якщо розглянути малий бізнес, то для нього існують деякі податкові преференції у вигляді спрощеної системи оподаткування - єдиного податку і т.д. Мале підприємництво отримує право на пільги за умови, якщо на одного працюючого буде припадати не більше 1667 грн. місячного виторгу. Проте навіть тут є свої нюанси. За законом України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і заліку суб’єктів малого підприємництва”: “Розмір єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб...не може складати менше  20 гривень і понад 200 гривень на місяць...У випадку, якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці чи з участю в підприємницькій діяльності членів його родини розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу.” [4] Таке положення, закріплене законодавче, сприяє не розвитку малих підприємств, а лише приховуванню реальної кількості працюючих. Розмір податку має залежати тільки від розміру прибутку, а не від кількості працюючих.
В реальності від малого і середнього бізнесу, якому, за переконаннями влади, у нас створені сприятливі умови, вимагається сплатити до бюджету 56-58% доданої ними вартості. В результаті на розвиток бізнесу, після відрахування матеріальних витрат, виплати заробітної плати на рівні не менше прожиткового мінімуму і виплати соціальних податків, нічого не залишається. Зараз більшість підприємств виживає лише тому, що роками приховує свій дійсний прибуток, обсяг виробництва і кількість працівників. За офіційними підрахунками експертів їх обороти відрізняються від офіційної статистики в два-три рази.

Від підприємств, які не мають пільг і преференцій, держава вимагає для себе від 56 до 120% доданої ними вартості.

При надзвичайно високому податковому навантаженні фактично податкові надходження консолідованого бюджету за 7 місяців 2007 р. склали 82 млрд. грн, або 23,37% ВВП. Якщо вирахувати частку податків у доходах держави, то маємо (доходи дорівнюють 112,3 млрд. грн.) - 74%. Обсяг податкових пільг і преференцій складає приблизно 9,5% ВВП, а несплата податків - 34% ВВП. Непрямі податки складають приблизно 3/4 від усіх податкових платежів [5]. В 2006 році податкові надходження були на рівні 127,12 млрд. грн., в тому числі за 7 місяців - 88,23 млрд. грн. Це говорить про тенденцію збільшення несплати податків, тому що з 2007 року відбулося їх збільшення, наприклад, податок з доходів фізичних осіб збільшився з 13 до 15% [6].

Українська влада розуміє, що податкова система України в її теперішньому вигляді шкідлива для економіки держави, тому що через махінації з виплатою податків втрачаються мільйони гривень. Яскравим прикладом є ПДВ та акцизний збір. В усьому світі акцизний збір є податком «на багатство», тобто на предмети розкоші. В нашій країні - це податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), перелік яких включає навіть продукти харчування. Закон, який регулює ПДВ, розроблений таким чином, що в разі компенсації цього податку підприємець може заробляти цілком законно гроші за рахунок цієї операції.

Зараз проходить розробку новий Податковий кодекс, який за запевненнями його авторів, має спростити податкову систему. Проте в реальності він збільшує кількість податків, а саме: вводиться будівельний збір; вводиться 5% ставка податку - з процентів по банківських рахунках, хоча слід зазначити, що на податок введено мораторій до 01.01.2010 року; проектом Податкового кодексу пропонується запровадити податок за торгові місця на ринку, яким змінюється підхід визначення платників податку та бази оподаткування (платниками визначені особи, які є власниками або користувачами земельної ділянки, що відведена для ринку, а об’єктом оподаткування є торгове мiсце, що встановлюватиметься від 1 до 4 квадратних метрів займаної площі ринку, де здійснюється торгівельна діяльність).

Також згідно нового Податкового кодексу зменшується розмір надання соціальної пільги вдовам та вдівцям, які отримуватимуть пільгу як будь-який платник податку (50% замість 150% мінімальної заробітної плати).

Спрощення в першу чергу це: полегшення процедури отримання громадянином податкового кредиту, тобто надання платнику податку можливості реалізувати своє право на податковий кредит - щомісячно протягом звітного року та одержувати повернення частини податку з доходів фізичних осіб (як компенсації вартості витрат, дозволених до включення до податкового кредиту), не очікуючи цього до кінця року, що дозволить отримати громадянам своєчасно доход у розмірі не менш як 60 млн. гривень; звільнення від оподаткування успадковані суми знецінених грошових заощаджень, що ліквідує штучні перепони для оформлення громадянами спадщини; реалізація заявочного принципу реєстрації осіб, які проводять незалежну професійну діяльність в податкових органах, що спрощує процедуру реєстрації; при визначенні об’єкту оподаткування з доходів від здійснення підприємницької діяльності пропонується враховувати лише документально підтверджені витрати, пов’язані з такою діяльністю. Це відповідатиме принципу прибуткового оподаткування та сприятиме об’єктивному визначенню результату діяльності суб’єкта; скорочення звітності (замість поквартального надання декларацій про доходи встановлено щорічний термін надання декларацій); враховані пропозиції профспілок щодо не включення до оподатковуваного доходу нецільової благодійної допомоги, в тому числі матеріальної, що надається будь-якому платнику податку на протязі року у сумі, яка не перевищує наразі 740 гривень (діючим законодавством така допомога не оподатковувалась тільки у громадян, які отримували соціальну пільгу).

В новому податковому кодексі реалізуються принципи прибуткового оподаткування щодо операцій з продажу нерухомого та рухомого майна, що надасть можливість визначати реальний дохід від продажу майна; удосконалена система оподаткування пасивних доходів з метою стимулювання інвестиційної діяльності – зниження ставки оподаткування дивідендів з 15% до 5% на два роки; на заміну збору за парковку автотранспорту запроваджується податок за спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів, платниками якого мають стати особи, уповноважені органом місцевого самоврядування організовувати та здійснювати діяльність, пов’язану з паркуванням транспортних засобів [4].

Треба відзначити, що податкова система нашої держави змінювалась з кожним приходом нової влади. Станом на 01.07.2005 до Закону України "Про податок на прибуток підприємств" вносилися поправки майже 100 разів, до Закону "Про податок на додану вартість" (прийнятий 03.04.1997) - 112 разів, до Декрету про Державну митницю (від 21.01.93) – 48 разів [2]. Нажаль не має статистики на 2007 рік, проте безперечно цифри будуть більш вражаючі.

Відсутність продуманої, виваженої, науково обґрунтованої податкової стратегії в Україні нерідко призводить до внесення суперечливих змін у податкове законодавство, що мають не передбачувані наслідки, негативно позначаються на діяльності підприємницьких структур, ускладнюють податкове планування.

В таких реаліях держава має переглянути податкову систему, зробивши її такою, яка б не зачіпала прав бізнесу і місцевих бюджетів, а саме:

ü по-перше слід виправити прорахунки в законі «Про податок на додану вартість», а саме в тій його частині, де регулюється порядок нарахування та компенсації ПДВ;

ü переглянути перелік товарів, з яких здіймається акцизний збір;

ü в реаліях української економіки потрібно зменшити кількість податків, об’єднавши їх в групи за подібними ознаками. Це спростить оподаткування діяльності підприємств, скоротить час на нарахування податків;

ü потрібно зменшити податок з з/п;

ü передбачити реальні податкові пільги для «депресуючих» підприємств;

ü необхідно забезпечити виконання положень закону «Про систему оподаткування»;

ü потрібно законодавчо заборонити постійні необґрунтовані зміни в сфері оподаткування;

ü зробити більш відкритими механізми розподілення податкових надходжень (публікувати дані в ЗМІ), а відомості про види податків, їх розмір більш доступними, оскільки на офіційному сайті ДПАУ не має відомостей про розмір податків та які конкретні податки має платити підприємство в залежності від форм господарювання та виду діяльності;

ü необхідно здійснити децентралізацію збору і використання податків, щоб більшість зібраних податків залишалася у тому регіоні, звідки вони були отримані, а не за залишковим принципом розподілялися між всіма регіонами. Становище в депресуючих регіонах має виправлятися за рахунок залучення інвестицій в приорітетні сфери, а не податкових надходжень з інших регіонів.

Літературні джерела

1. Б. Букач. Возможности оптимизации процесса проведения налоговой реформы в экономике Украины //Економіст. – 2003. - №8. – с. 58-60

2. С. Гордиенко. Революция податей. История будущего экономического роста// www.versii.com/telegraf/print.php?id=721

3. Закон України «Про систему оподаткування»//www.sta.gov.ua

4. Закон України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і заліку суб’єктів малого підприємництва”// www.citynet.kharkov.ua

5. Місячний звіт Державного казначейства України від 23.08.2007 року// www.minfin.gov.ua

6. Основні показники економічного і соціального розвитку України// www.minfin.gov.ua

7. Проект Податкового кодексу//www.minfin.gov.ua

8. Рецензія на проект. Концепції реформування податкової системи України// Національна академія наук України. Державна установа "Інститут економіки та прогнозування"// www.sta.gov.ua

9. Я. Романчук. За легкістю сплати податків Україна займає 152-ге місце серед 155 країн// www.gazeta.ua/ua.- 2005.- № 4

10. А. Скрипник, В. Беляев. Ожидаемые последствия перехода к плоской шкале налогообложения доходов граждан Украины //Економіст. – 2003. - №10. – с. 40-43