Экономические науки (подсекция
14)
Бережний В. М., Першина Г. О.
Харківський національний автомобільно-дорожній університет
Аналіз податкової системи
України
Одним з головних важелів, регулюючих економічні взаємостосунки товаровиробників з державою, стає податкова система, яка повинна сприяти діловій активності і підприємництву, виходу країни з кризи. Податки є однією з основних форм додаткового продукту і доходів в сучасному цивілізованому суспільстві . Вони не тільки зберігають капітали суспільства , але і формують джерела для їх достатньо швидкого накопичення з метою вдосконалення виробництва. Сучасна податкова система України повинна відповідати ринковій економіці, відображати і формувати відносини між суб'єктами і їх інтересами, перш за все між державою, зацікавленою в отриманні фінансових коштів, трудовим колективом, зацікавленим в підвищенні власних доходів, і господарствами.
В реальності ситуація в Україні в сфері оподаткування далека від ідеалу.
За легкістю сплати податків країна займає 152-ге місце серед 155 країн [8]. В Україні налічується 26
загальнонаціональних і 14 видів місцевих податків і зборів [3]. Середнє підприємство сплачує 9-12 видів податків і зборів. На
виконання податкових зобов'язань перед державою в Україні треба витратити 2185
годин на рік, тобто 91 день. Витрати на оплату дрібних податків навіть без
урахування витрат упущеної вигоди перевищують суми, що надходять до бюджету від
цих податків [1].
Якщо розглянути малий бізнес, то для нього існують деякі податкові преференції у вигляді спрощеної системи оподаткування - єдиного податку і т.д. Мале підприємництво отримує право на пільги за умови, якщо на одного працюючого буде припадати не більше 1667 грн. місячного виторгу. Проте навіть тут є свої нюанси. За законом України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і заліку суб’єктів малого підприємництва”: “Розмір єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб...не може складати менше 20 гривень і понад 200 гривень на місяць...У випадку, якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці чи з участю в підприємницькій діяльності членів його родини розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу.” [4] Таке положення, закріплене законодавче, сприяє не розвитку малих підприємств, а лише приховуванню реальної кількості працюючих. Розмір податку має залежати тільки від розміру прибутку, а не від кількості працюючих.
В реальності від малого і середнього бізнесу, якому, за переконаннями влади, у нас створені сприятливі умови, вимагається сплатити до бюджету 56-58% доданої ними вартості. В результаті на розвиток бізнесу, після відрахування матеріальних витрат, виплати заробітної плати на рівні не менше прожиткового мінімуму і виплати соціальних податків, нічого не залишається. Зараз більшість підприємств виживає лише тому, що роками приховує свій дійсний прибуток, обсяг виробництва і кількість працівників. За офіційними підрахунками експертів їх обороти відрізняються від офіційної статистики в два-три рази.
Від підприємств, які не мають пільг і преференцій, держава вимагає для себе від 56 до 120% доданої ними вартості.
При надзвичайно
високому податковому навантаженні фактично податкові надходження
консолідованого бюджету за 7 місяців 2007 р. склали 82 млрд. грн, або 23,37%
ВВП. Якщо вирахувати частку податків у доходах держави, то маємо (доходи
дорівнюють 112,3 млрд. грн.) - 74%. Обсяг податкових пільг і преференцій складає
приблизно 9,5% ВВП, а несплата податків - 34% ВВП. Непрямі податки складають
приблизно 3/4 від усіх податкових платежів [5]. В 2006 році податкові
надходження були на рівні 127,12 млрд. грн., в тому числі за 7 місяців - 88,23
млрд. грн. Це говорить про тенденцію збільшення несплати податків, тому що з 2007
року відбулося їх збільшення, наприклад, податок з доходів фізичних осіб
збільшився з 13 до 15% [6].
Українська влада розуміє, що податкова
система України в її теперішньому вигляді шкідлива для економіки держави, тому
що через махінації з виплатою податків втрачаються мільйони гривень. Яскравим
прикладом є ПДВ та акцизний збір. В усьому світі акцизний збір є податком «на багатство», тобто
на предмети розкоші. В нашій країні - це податок на високорентабельні та монопольні товари
(продукцію), перелік яких включає навіть продукти харчування. Закон, який
регулює ПДВ, розроблений таким чином, що в разі компенсації цього податку
підприємець може заробляти цілком законно гроші за рахунок цієї операції.
Зараз проходить розробку новий Податковий кодекс, який за запевненнями
його авторів, має спростити податкову систему. Проте в реальності він збільшує
кількість податків, а саме: вводиться будівельний збір; вводиться 5% ставка податку - з процентів по банківських рахунках, хоча
слід зазначити, що на податок введено мораторій до 01.01.2010 року; проектом Податкового кодексу пропонується
запровадити податок за торгові місця на ринку, яким змінюється підхід
визначення платників податку та бази оподаткування (платниками визначені особи,
які є власниками або користувачами земельної ділянки, що відведена для ринку, а
об’єктом оподаткування є торгове мiсце, що встановлюватиметься від 1 до 4
квадратних метрів займаної площі ринку, де здійснюється торгівельна діяльність).
Також
згідно нового Податкового кодексу зменшується розмір надання соціальної пільги
вдовам та вдівцям, які отримуватимуть пільгу як
будь-який платник податку (50% замість 150% мінімальної заробітної плати).
Спрощення в першу чергу це: полегшення процедури отримання громадянином податкового кредиту, тобто надання
платнику податку можливості реалізувати своє право на податковий кредит -
щомісячно протягом звітного року та одержувати повернення частини податку з
доходів фізичних осіб (як компенсації вартості витрат, дозволених до включення
до податкового кредиту), не очікуючи цього до кінця року, що дозволить отримати
громадянам своєчасно доход у розмірі не менш як 60 млн. гривень; звільнення від
оподаткування успадковані суми знецінених грошових заощаджень, що ліквідує
штучні перепони для оформлення громадянами спадщини; реалізація заявочного
принципу реєстрації осіб, які проводять незалежну професійну діяльність в
податкових органах, що спрощує процедуру реєстрації; при визначенні об’єкту
оподаткування з доходів від здійснення підприємницької діяльності пропонується
враховувати лише документально підтверджені витрати, пов’язані з такою
діяльністю. Це відповідатиме принципу
прибуткового оподаткування та сприятиме
об’єктивному визначенню результату діяльності суб’єкта; скорочення звітності
(замість поквартального надання декларацій про доходи встановлено щорічний термін
надання декларацій); враховані пропозиції профспілок щодо не включення до
оподатковуваного доходу нецільової благодійної допомоги, в тому числі
матеріальної, що надається будь-якому платнику податку на протязі року у сумі,
яка не перевищує наразі 740 гривень (діючим законодавством
така допомога не оподатковувалась тільки у громадян, які отримували соціальну
пільгу).
В
новому податковому кодексі реалізуються принципи прибуткового оподаткування щодо
операцій з продажу нерухомого та рухомого майна, що надасть можливість
визначати реальний дохід від продажу майна; удосконалена
система оподаткування пасивних доходів з метою стимулювання інвестиційної
діяльності – зниження ставки оподаткування дивідендів з 15% до 5% на два роки; на заміну збору за парковку автотранспорту запроваджується податок за
спеціально відведені місця для паркування транспортних засобів, платниками
якого мають стати особи, уповноважені органом місцевого самоврядування
організовувати та здійснювати діяльність, пов’язану з
паркуванням транспортних засобів [4].
Треба відзначити,
що податкова система нашої держави змінювалась з кожним приходом нової влади.
Станом на 01.07.2005 до Закону України "Про податок на прибуток
підприємств" вносилися поправки майже 100 разів, до Закону "Про
податок на додану вартість" (прийнятий 03.04.1997) - 112 разів, до Декрету
про Державну митницю (від 21.01.93) – 48 разів [2]. Нажаль не має статистики на
2007 рік, проте безперечно цифри будуть більш вражаючі.
В таких реаліях держава має переглянути податкову систему, зробивши її
такою, яка б не зачіпала прав бізнесу і місцевих бюджетів, а саме:
ü
по-перше слід виправити прорахунки в
законі «Про податок на додану вартість», а саме в тій його частині, де
регулюється порядок нарахування та компенсації ПДВ;
ü
переглянути перелік товарів, з яких
здіймається акцизний збір;
ü
в реаліях української економіки потрібно
зменшити кількість податків, об’єднавши їх в групи за подібними ознаками. Це
спростить оподаткування діяльності підприємств, скоротить час на нарахування
податків;
ü
потрібно зменшити податок з з/п;
ü
передбачити реальні податкові пільги для
«депресуючих» підприємств;
ü
необхідно забезпечити виконання положень закону «Про систему оподаткування»;
ü
потрібно законодавчо заборонити постійні
необґрунтовані зміни в сфері оподаткування;
ü
зробити більш відкритими механізми
розподілення податкових надходжень (публікувати дані в ЗМІ), а відомості про
види податків, їх розмір більш доступними, оскільки на офіційному сайті ДПАУ не
має відомостей про розмір податків та які конкретні податки має платити
підприємство в залежності від форм господарювання та виду діяльності;
ü
необхідно здійснити децентралізацію
збору і використання податків, щоб більшість зібраних податків залишалася у тому
регіоні, звідки вони були отримані, а не за залишковим принципом розподілялися
між всіма регіонами. Становище в депресуючих регіонах має виправлятися за
рахунок залучення інвестицій в приорітетні сфери, а не податкових надходжень з
інших регіонів.
Літературні джерела
1.
Б. Букач. Возможности оптимизации процесса
проведения налоговой реформы в экономике Украины //Економіст. –
2003. - №8. – с. 58-60
2.
С. Гордиенко. Революция податей. История будущего экономического
роста// www.versii.com/telegraf/print.php?id=721
3.
Закон України «Про систему
оподаткування»//www.sta.gov.ua
4.
Закон України “Про спрощену систему
оподаткування, обліку і заліку суб’єктів малого підприємництва”// www.citynet.kharkov.ua
5.
Місячний звіт Державного казначейства
України від 23.08.2007 року// www.minfin.gov.ua
6.
Основні показники економічного і соціального
розвитку України// www.minfin.gov.ua
7.
Проект Податкового кодексу//www.minfin.gov.ua
8.
Рецензія на проект. Концепції
реформування податкової системи України// Національна академія
наук України. Державна установа
"Інститут економіки та
прогнозування"// www.sta.gov.ua
9.
Я. Романчук. За легкістю сплати податків
Україна займає 152-ге місце серед 155 країн// www.gazeta.ua/ua.- 2005.- № 4
10. А.
Скрипник, В. Беляев.
Ожидаемые последствия перехода к плоской шкале налогообложения доходов граждан
Украины //Економіст. – 2003. - №10. – с. 40-43