Економічні науки /2. Зовнішньоекономічна діяльність

доцент кафедри міжнародного бізнесу Побоченко Л.М.

Інститут міжнародних відносин НАУ, Україна

аспірантка

Інститут світової економіки і міжнародних відносин, Україна

Сучасний стан та перспективи розвитку міжнародного туризму в контексті імперативів сталого розвитку

Туризм являється однією з найбільш високоприбуткових і найбільш динамічних галузей світової економіки, випереджаючи за темпами зростання доходів нафтовидобуток і автомобілебудування. За даними Всесвітньої Ради Подорожей і Туризму, на частку туризму і пов’язаних з ним галузей на сьогодні приходиться 8,3% робочих місць світу, 9,3% міжнародних інвестицій, 12% експорту, 3,6% світового валового внутрішнього продукту (ВВП) (1).

Туризм чинить великий вплив на такі ключові сектори господарства, як транспорт і зв'язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного вжитку та багато інших, виступаючи каталізатором соціально-економічного розвитку. За прогнозами спеціалістів XXI ст. стане століттям туризму (7 с.5).

В 2006 р. міжнародний туризм досяг дуже великих результатів, галузь встановила новий рекорд: 842 млн. чоловік прибуття, що на 4,5 % більше ніж у 2005 р. Відповідно до прогнозів Всесвітнього барометра туризму ЮНВТО, ця тенденція збережеться і в 2007 р., який стане вже четвертим роком сталого росту (4).

За словами Генерального секретаря ЮНВТО Франческо Франжіаллі: «Не дивлячись на те, що ризики, які погрожували падінню росту, з якими світовий туризм зіткнувся рік тому: тероризм, санітарні проблеми викликані пташиним грипом і ріст цін на нафту – ріст туризму в 2006 р. обігнав довгострокові прогнози (4,1%), чому немало сприяв стан економіки, яка переживала один із самих тривалих періодів сталого розвитку» (1).

Туристи витрачають 10,2% усіх коштів, які витрачаються світовими споживачами. Середньостатистичний турист, який відвідав Європу, приніс місцевій економіці прибуток в розмірі 790 доларів США (для країн Східної Європи і європейських республік бувшого СРСР цей показник складає 370 дол. США). Для США і Канади прибуток від одного туриста складає 1190 дол. США, для Азії – 890, для Африки – 590, для Близького Сходу – 710 (8).

Результати проведених досліджень ЮНВТО передбачають, що туристичний рух до 2020 року зросте до 1,6 млрд. туристів за рік, які витрачатимуть 2 трильйони доларів США, тобто 5 млрд. у день (6 с.256).

Майже 80% туристів приїжджають із країн Європи і Північної Америки. Східна Азія, Австралія і Нова Зеландія поставляють приблизно 15% туристів.

У 2006 р. найбільший приток кількості туристів був відмічений в Південній Азії, де в порівнянні з 2005 р., їх число виросло на 10,1%. Індія являється найбільш привабливою країною для іноземних подорожуючих і принесла регіону майже половину туристів. Помітне зростання відмічене в Африці – 8,1%. Більша частина іноземних туристів відвідала ПАР, Кенію і Марокко. В країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону число туристів збільшилося на 7,6%, зберігши дуже високий рівень росту завдяки відновленню Таїланду і Мальдівських Островів після цунамі 2004 р. і успішної роботи нових туристичних напрямків. В Європі збільшення числа туристів на 4%. Тут лідером стала Німеччина, де в 2006 р. проходив чемпіонат світу з футболу. Традиційно багато туристів відвідало Італію та Іспанію. Аналогічний результат був досягнутий туристичною індустрією Близького Сходу (+4%), не дивлячись на загальну геополітичну ситуацію і, в частково, лівано-ізраїльську кризу (1).

Всього на 2% в 2006 р. зросло число міжнародних туристів в країни Південної і Північної Америки. Такі низькі показники пов’язані із скороченням числа туристів, які відвідали Канаду і Мексику, але досягнення Центральної (+6,1%) і Південної (+6,0%) Америки свідчить про те, що Латинська Америка йде по шляху зміцнення позитивної тенденції останніх років: Гондурас, Колумбія, Парагвай, Перу і Чілі показали ріст в двозначних цифрах (3).

Африка в 2006 р. вийшла в лідери, показники її росту (8,9%) перевищили середньосвітові практично в два рази. Найкращих результати у країн південніше Сахари (+10,8%), результати вище середніх продемонструровала також Північна Африка (+5,8%). Високі показники у таких ведучих туристичних напрямків, як Південна Африка, Кенія і Марокко (5).

Прогноз на 2007 р. в відповідності з довгостроковим прогнозом до 2020 р. (4,1%) ріст міжнародних прибуттів повинен скласти приблизно 4%. Очікується збільшення сталого росту за рахунок того, що бізнес, споживачі, уряди і міжнародні установи (такі, як ЮНВТО) в теперішній час навчилися краще передбачати можливу небезпеку і більш ефективно застосовувати антикризові заходи. Мандрівники краще поінформовані і в змозі приймати більш виважені рішення, враховуючи вимоги безпеки на рівні з іншими думками при виборі туристичного напрямку. Очікується, що ріст світової економіки збережеться на рівні минулого року. Ціни на нафту продемонстрували тенденцію до більшої сталості і не уявляють загрози для стабільності економіки, як рік тому. При цьому, деяка невизначеність, яка збереглася в світовій економіці, може вплинути на перспективи туристичної галузі. Ріст процентних ставок в ряді країн може негативно відбитися на прибутку. Слабий долар ризикує знизити попит на мандрівки з боку американців. В той же час підсилення євро повинно позитивно відбитися на міжнародних поїздках європейців.

Отже, в 2006 р. нові туристичні напрямки знову показали хороші результати, зробивши свій внесок в загальний економічний розвиток. Відповідно, туризм – одна із найбільш динамічних галузей економіки – відіграє ключову роль у боротьбі з бідністю в інтересах сталого розвитку. Так включення сталого туризму в міжнародну програму розвитку дозволить нашому сектору внести вагомий внесок в досягнення Цілей розвитку тисячоліття за рахунок більш виваженого, надійного і відповідального росту. Три роки тому, пересягнувши рубіж в 800 млн. міжнародних прибуттів, світовий туризм почав нову історичну фазу свого розвитку. За цей трьохрічний період його ріст перевищив 20%. Туристична галузь змінюється разом із світом і тому в теперішній час перед нами лежить відповідальність за те, щоб цей ріст супроводжувався більш економічним використанням енергії та природних ресурсів, демонстрував більшу сталість.

Література

1. www.unwto.org

2. Tourism 2020 Vision, Vol.4. Europe. WTO Madrid 2007.

3. Tourism Highlights 2006, World Tourism Barometer, WTO (Vol. 4, No. 2, June 2006).

4. ЮНВТО World Tourist Barometer, Vol. 4, No.2 Madrid , June 2006.

5. ЮНВТО NEWS №3, 2006.

6. Квартальнов В.А. Теория и практика туризма: Учебник. – М.: Финанси и статистика, 2003. – 672 с.

7. Александрова А.Ю. Международний туризм: Учебник. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 470 с.

8. MIGnews.com