Стубайло Т.С.
Кандидат економічних наук, доцент кафедри банківської справи.
М. Тернопіль, Тернопільський національний економічний університет
«Экономические
науки»
1.Банки
и банковская система.
Електронна комерція: сучасний стан та проблеми впровадження
Сьогодні, в
період бурхливого розвитку комп’ютерних та телекомунікаційних технологій вже
важко орієнтуватися у нетрадиційних для банківської справи поняттях. У
сучасному економічному житті можна почути безліч незрозумілих термінів такого
типу: “Електронна комерція” (e-commerce, e-business), “інтернет-магазини”,
“віртуальні біржі”, “B2B (business to business)”, “B2C” (business to consumer)
тощо.
Під електронною
(е-комерція) розуміється така форма комерції, коли вибір і замовлення товару чи
послуг виконуються через комп’ютерні мережі, а оплата – через використання
електронних документів та платіжних засобів (картки, електронні чеки,
електронні гроші). Електронна комерція переживає нині швидкий зріст у всьому
світі. В Україні також починають налагоджуватись необхідні для цього умови, що
дозволяють організовувати успішну торгівлю в Іnternet. По-перше, постійно
збільшується число власників пластикових карт, багато з них користуються
Іnternet. По-друге, в країні швидко зростає інфраструктура платіжних систем.
Ведучі банки створили мережу прийому пластикових карт у торговельних пунктах та
пунктах видачі готівки. Природним кроком є створення подібної інфраструктури в
Іnternet. Це дозволяє банкам отримувати додаткові доходи: а) від емісії карт – як за рахунок зростання числа власників карт серед
користувачів Іnternet, бажаючих користуватися послугами електронної комерції,
так і від збільшення загального обігу за пластиковими картками; б) від
екваєрингу – за рахунок появи нових торговельних точок. По-третє, розвиток
Іnternet та систем масових електронних платежів у нас у країні почався не так
давно і йде практично одночасно. Тому немає тягаря застарілих рішень, що
гальмують організацію взаємодії між цими сферами, на відміну від ситуації в
більш розвинених країнах.
Відомо, що багатьом українським
Іnternet-провайдерам стає тісно у межах надання тільки послуг доступу в мережу.
Все більша їх кількість починає пропонувати різноманітні інформаційні послуги,
в тому числі і комерційні. Для цього бажано надати клієнтам можливість
безпечної оплати цих послуг через Іnternet. Споживачі та представники малого бізнесу можуть зекономити час та кошти,
проводячи банківські операції через Інтернет. Сплата рахунків, проведення
транзакцій між рахунками, купівля-продаж акцій, облігацій, – все це може
виконуватися за допомогою Інтернету. Для
багатьох провайдерів організація на своїх вузлах та підтримка віртуальних
магазинів (як самостійно, так і спільно із існуючими структурами) стане гарним
козирем у конкурентній боротьбі і дасть додаткове джерело надходжень (за
рахунок сплати від продавців). Оскільки в країні практично відсутній досвід
розсилки товарів за каталогами, організацію справжніх Іnternet-супермаркетів
слід чекати через кілька років. Іnternet-комерція – це ефективний засіб, який дозволить
вийти на світовий ринок багатьом українським компаніям. У першу чергу, фірмам,
що надають комерційні послуги, і фірмам-розробникам програмного забезпечення. У
кінцевому підсумку, електронна комерція дасть поштовх до подальшого розвитку в
нашій країні як Іnternet-технологіям, так і всій фінансовій інфраструктурі. Незважаючи на те, що Інтернет дає можливість освоювати
велику кількість нових ринків, паралельно виникає питання безпеки інформаційної
та інтелектуальної власності, яке розв’язує Цифровий правовий менеджмент. Також
Інтернет дає можливість заощадити велику кількість часу і коштів на
корпоративних закупівлях. Жодна інша модель бізнесу так не підкреслює
необхідність тісної інтеграції між виробниками, постачальниками та дистриб’юторами,
в процесі якої встановлюється ринкова ціна.
Проблеми впровадження. Незважаючи на очевидні переваги електронної комерції,
розвинути і впровадити комерційну систему досить важко. Компанії можуть
зіштовхнутися з істотними проблемами, такими як: Затрати – Цінність – Безпека -
Посилення існуючої системи - Функціональна сумісність.
Затрати. Електронна торгівля вимагає істотних інвестицій у нові технології які
можуть торкнутися багатьох із основних ділових процесів компанії. Як всі
головні ділові системи, електронні системи торгівлі вимагають істотних
інвестицій в апаратні засоби, програмне забезпечення, укомплектування
персоналом, і навчання. Цінність. Компанії хочуть знати, що їхні
інвестиції в електронні системи торгівлі окуплять себе і принесуть прибутки. Безпека.
Іnternet забезпечує універсальний доступ, але компанії повинні захистити їхні
активи від випадкового або зловмисного неправильного використання. Посилення
існуючої системи. Іnternet надає альтернативний додатковий спосіб ведення
бізнесу, але обов'язково електронні системи торгівлі повні бути інтегрованими
із вже існуючими таким чином, щоб уникалося дублювання функціональних
можливостей й підтримувалися їх застосовність, поточна робота і надійність. Функціональна
сумісність. Коли системи двох або більше видів комерційної діяльності
здатні обмінюватися документами без безпосереднього втручання, бізнес досягає
скорочення вартості, поліпшеної роботи і збільшення динамічності ланцюжків
створення вартості.
Отже,
щоб створити основу для швидкого росту електронної комерції, підприємства
повинні прийняти ефективну політику технології електронної комерції, що полягає
в наступних чотирьох критичних принципах:
1.
Сильний захист
інтелектуальної власності: сильне авторське право, патент, і інші форми захисту
інтелектуальної власності є ключовими до підбадьорення інформаційної економіки.
2.
Інтерактивна
довіра, захист і таємність: без упевненості споживача в безпеці, захисті, і
таємності інформації в кібер-просторі, не буде ніякої електронної комерції і
ніякого росту.
3.
Вільна й
відкрита міжнародна торгівля: закриті ринки й дискримінаційна обробка будуть
душити електронну комерцію. Іnternet - глобальне середовище, і правила
інформаційної економіки повинні відбити той факт.
4.
Вкладення в
інфраструктуру технології електронної комерції: підтримка фізичної
інфраструктури, необхідної, щоб поставляти цифровий зміст, необхідний для
заохочення технологічного росту.