Секція  7. “Облік і аудит”

УДК 657                                                                                                           Легенчук С.Ф., к.е.н.

Житомирський державний технологічний університет

 

Науково-дослідні програми бухгалтерського обліку

 

Проведений аналіз облікової літератури дозволяє констатувати, що в теорії бухгалтерському обліку достатньо узвичаєним є використання моделі науки, розробленої на основі парадигмального підходу Т. Куна. Одним з альтернативних варіантів способів раціональної реконструкції бухгалтерського обліку як науки є застосування методологічної концепції І. Лакатоса, яка ґрунтується на розгляді значних послідовностей, що мають місце в науці, тим самим продовжуючи дотримуватись ідей про кумуляцію вічних істин.

Основною одиницею моделі науки І. Лакатоса є “науково-дослідна програма”, що складається з двох рівнів – “тверде ядро” та “захисний пояс”. Перший – рівень незмінного “твердого ядра”, що є фундаментом науково-дослідної програми, другий – рівень конкретних теорій, методологічних правил, що утворюють змінюваний “захисний пояс” науково-дослідної програми.

“Тверде ядро” науково-дослідної програми є сукупністю тверджень, які в цій програмі за поглядами її прихильників конвенційно є неспростовними, воно повинно бути відділеним від більш гнучких метафізичних принципів захисного поясу. На думку І. Лакатоса замість того, щоб змінювати елементи “твердого ядра”, “ми повинні напружувати нашу винахідливість, щоб прояснювати, розвивати вже наявні чи висувати нові “допоміжні гіпотези, які утворюють захисний пояс навколо ядра” [1, с. 323].

Методологічні правила – це сукупність допоміжних теорій та гіпотез, що керують змінами “захисного поясу”, складаються з двох частин – негативної та позитивної евристики.

Негативна евристика визначає ядро програми, це правила, які вказують яких шляхів дослідження потрібно уникати. Як пише І. Лакатос, ідея “негативної евристики” науково-дослідної програми значною мірою надає раціональний зміст класичному конвенціоналізму. Раціональне рішення полягає в тому, щоб не дозволити “спростуванням” переносити помилковість на тверде ядро до тих пір, поки підкріплений емпіричний зміст захисного поясу допоміжних гіпотез продовжує збільшуватись [1, с. 325].

Позитивна евристика – це правила, що вказують, які шляхи необхідно обирати і як за ними йти. Вона складається з ряду доводів, більш чи менш зрозумілих, та припущень, більш чи менш ймовірних, спрямованих на те, щоб змінювати та розвивати “спростовані варіанти” дослідницької програми, як модифікувати, уточнювати “спростовуваний” захисний пояс [1, с. 325].

На відміну від конвенціоналістів згідно моделі науки І. Лакатоса у випадку, якщо програма більше не дозволяє передбачати раніше невідомі факти, слід відмовитись від “твердого ядра”, за певних умов “тверде ядро” може зруйнуватись.

В розвитку науково-дослідних програм І. Лакатос виділяє два етапи – прогресивний (програма прогресує коли її теоретичне зростання передбачає відкриття емпіричних фактів) та регресивний (вироджений), коли теоретичні узагальнення відстають від емпіричного зростання. Якщо програма забезпечує прогресивний зсув проблем, тоді вона може вважатись успішною.

В бухгалтерському обліку нами виділено чотири науково-дослідні програми: проста (уніграфічна), подвійна (диграфічна), потрійна та четверна. Найбільш прогресуючою програмою на сучасному етапі розвитку є подвійна науково-дослідна програма бухгалтерського обліку, яка все ж таки в останні роки піддається критиці з приводу її неможливості забезпечувати надання необхідної інформації користувачам – прогресивний зсув проблем.

До складу ядра подвійної програми повинні бути включені основоположні методи – рахунки, баланс та подвійний запис, а також фундаментальні принципи бухгалтерського обліку (автономність, періодичність та ін.). Позитивну евристику подвійної програми складають моделі її розвитку – концепції статичного та динамічного бухгалтерського обліку. Негативна евристика програми – це сукупність інших (що не ввійшли до складу ядра) методів бухгалтерського обліку та принципів, форм організації та форм ведення бухгалтерського обліку, які можуть перероблятись, або повністю замінюватись для забезпечення цілісності “твердого ядра” програми.

Використання моделі науки І. Лакатоса дозволяє забезпечити прогресивний розвиток подвійного бухгалтерського обліку в умовах постіндустріальної економіки шляхом виокремлення “твердого ядра”, що повинно залишитись незмінним, та негативної евристики, яка повинна бути основним об’єктом удосконалення при приведенні бухгалтерського обліку до умов постіндустріальної економіки.

 

Література:

1. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ // Кун Т. Структура научных революций: Пер с англ. / Т. Кун; Сост. В.Ю. Кузнецов. – М. ООО “Издательство АСТ”, 2003. – 605 с.