Краснова Т.Д., Скоромцова Т.А.
Національний університет державної податкової служби України
Методи оцінки
податкового потенціалу регіонів України.
В умовах формування нової
системи управління ринковою економікою особливе значення має створення стимулів
для підвищення ефективності управління бюджетами на місцевому та регіональному
рівнях. Значна частина проблем бюджету пов’язана з точністю визначення
податкового потенціалу регіону (ППр).
У залежності від завдання, яке дослідники (О.О.
Папаїка, Г.В. Саєнко, В.Г. Саєнко, В.А. Ткаченко, С. В. Каламбет, Ю.А. Кармазін, С. В. Онишко, А.М. Жеребних, Н.М. Сабітова,
І.В. Горський, Н.В. Кашина, А.П.Свинцова, П.А. Кадочніков, О.В.Луговий, Л.Л.
Тарангул, С. Г. Синельников-Мурильов, І.В.Трунін та ін.) ставлять перед
собою, у публікаціях вітчизняних і зарубіжних економістів пропонуються різні
визначення і, відповідно, різні методики оцінки податкового потенціалу (ПП) [1,
2, 3, 4, 5 ]. Велика частина досліджень
присвячена актуальному питанню визначення ППр з метою оптимізації розрахунків
міжбюджетних трансфертів і стимулювання регіонів, які виявляють недостатню
фінансову активність.
В даний час широко поширений (Канада, США, Німеччина,
Швейцарія) метод репрезентативної податкової системи (РПС), яка передбачає
прогноз потенційних податкових платежів у бюджет регіону за допомогою
застосування стандартних (чи середніх по країні) податкових ставок до
відповідних податкових баз. При цьому слід зазначити, що удосконалення даного
методу призводить до додаткового застосування для оцінки ПП територій непрямих
методів оцінки податкової бази з використанням одного чи декількох
макроекономічних показників, які характеризують кінцевий доход у регіоні
(середньодушові доходи і чисельність населення, валовий регіональний продукт,
товарообіг, обсяг експорту, прибуток підприємств і організацій, вартість
основних засобів підприємств і організацій та ін.). Ці показники є основою для
побудови регресійних моделей, які дозволяють спрогнозувати надходження від
різних податків.
Використання макроекономічних показників для оцінки ПП
регіону, на відміну від методу РПС, більш перспективне з позицій забезпечення
незалежності оцінки ПП від ризику створення стимулів для вибору стратегії
поведінки регіональної влади, яка полягає в максимальному збільшенні обсягів
фінансової допомоги з держбюджету.
У свою чергу, С. В. Онишко і А.М. Жеребних пропонують
формулу визначення “потенційного рівня стягнення податків” 
як відношення
“фактичних податкових платежів” 
до “потенційних
податкових платежів” 
за умови відсутності
недоїмок, “нераціональних податкових пільг” і суперечностей між законодавчими
нормами [2 ]. Тобто 
. Далі автори пропонують показник ефективності окремого
податку чи їх сукупності: “коефіцієнт резерву 
збільшення планових
надходжень 
”, який дорівнює відношенню рівня фактичного стягнення
податків 
до потенційного . Тобто 
. ( 1 )
Показник дозволяє оцінити
майбутню ефективність податку чи податкової системи. Однак його використання
більш трудомістке й має в собі погрішність у порівнянні з пропонованою формулою
(4), оскільки вимагає визначення , що збільшує суб’єктивізм при оцінці.
Відповідно до пропозицій С. В. Онишко, А.М. Жеребних,
І.В. Горського [2, 3 ], у якості потенційно можливих податкових платежів 
можна використовувати
суму нарахованих згідно з діючим законодавством податків 
, яка враховує приріст заборгованості 
, тобто 
. При обчисленні 
можливе також
врахування наданих законодавством податкових пільг 
. Із урахуванням цих положень формула (2) прийме наступний вигляд:
, %.
( 2 )
Однак визначений
подібним чином показник 
може використовуватися
лише для оперативного аналізу, оскільки не обов’язково
відображає оптимальне значення податкового тягаря і тому може призводити як до
приховування підприємницької діяльності, так і до її припинення.
Аналіз існуючих
методологічних підходів до визначення ППр дає можливість виокремити такі з них
[6, 7, 8 ]:
-
метод репрезентативної системи податків;
-
метод брутто-податків;
-
використання макроекономічних показників;
-
метод індексу ППр;
-
методика оцінки індексів ППр із застосуванням таксономічного
аналізу.
Розглянемо основні переваги
та недоліки кожного з цих підходів. Метод
репрезентативної системи податків [6,7], який спирається на використання
показників, що об’єктивно вимірюють дохідні можливості регіонів, а саме:
-
показники податкових баз та ставок податків у відповідності з
чинним законодавством України;
-
прогнозні показники соціально-економічного розвитку регіонів;
-
індекси-дефлятори (індекси споживчих цін);
-
показники рівня збирання податків у певному регіоні;
-
показники рівня недоїмки у певному регіоні.
Алгоритм оцінки ППр
з використанням репрезентативної системи податків передбачає наступу
послідовність:
-
визначаються основні та інші податки, за якими проводиться
розрахунок податкового потенціалу;
-
по основним видам податків ППр визначається за допомогою
методу репрезентативної системи
податків. Це – податок на додану вартість, податок на прибуток,
прибутковий податок з фізичних осіб, акцизи, податок на майно підприємств. Інші
податки відносять до категорії “інші податки і збори”. ПП по цих податках
розраховується на основі фактичних і очікуваних податкових надходжень в
поточному (базовому) році і прогнозованого індексу зростання споживчих цін;
-
проводиться розрахунок податкової бази по кожному виду
основних податків на плановий рік. При цьому враховуються зміни в податковому
законодавстві. Податковий потенціал для і-го регіону по основним видам податків
на рік планування розраховується за наступною формулою [ 6, 7 ]:
( 3 )
де 
– податковий потенціал за основними видами податків.
– прогнозована податкова база по податку виду 0.
– середня репрезентативна ставка податку виду 0.
– коефіцієнт, що враховує
збираємість податку виду 0 в середньому
по країні.
Середня
репрезентативна податкова ставка за основними видами податків розраховується за
кожним податком окремо:
;
( 4 )
де 
– середня репрезентативна ставка по податку 0;
– нараховані збори за основним податком – 0 в і-му регіоні;
– податкова база податку – 0 в і-му регіоні;
n
– кількість регіонів, 
.
Коефіцієнт
збираємості по кожному з основних видів податків розраховується на основі
фактичних показників базового року за формулою:
, де ( 5 )
– фактичні надходження
по податку виду 0 в базовому періоді.
– нараховані податкові
надходження по податку 0 в базовому (поточному) періоді.
Податковий потенціал
по інших податках розраховується за формулою :
;
( 6 )
де 
– податковий потенціал і-го регіону по інших податках.
– очікувані податкові надходження по іншим видам податків в
поточному році в і-му регіоні;
– індекс зростання споживчих цін.
Сукупний ППр дорівнює сумі
ПП основних та інших видів податків:
(
7 )
де 
– прогнозований сукупний потенціал регіону;
– податковий
потенціал регіону по основних видах податків;
– податковий
потенціал регіону по інших видах податків.
Необхідно
підкреслити, що податковий потенціал є базовою основою при розрахунках
податкових доходів, які відносяться до категорії податкового ресурсу регіону.
Податковий ресурс на відміну
від податкового потенціалу враховує погашення частки податкових недоїмки та
пільги, які надаються в плановому році.
Податковий ресурс регіонів
розраховується по кожному з основних податків за формулою :
, ( 8 )
де 
– плановий податковий ресурс регіону за основними податками4
– приріст
недоїмки по податку 0 в поточному році;
– сума пільг в
і-му регіоні по податку 0 в плановому році.
Ця методика дозволяє
забезпечити узгодженість бюджетного планування і має наступні преваги:
-
підвищується зацікавленість в зменшенні податкових недоїмок в
регіонах;
-
підвищується зацікавленість використання податкової бази.
Використання даної
методики в Україні обмежено внаслідок відсутності достатньої статистичної
інформації по податкових базах.
Ставки податків і
пільг відрізняються для різних груп товарів, видів діяльності. При розрахунках
ПП потрібно врахувати ті з них, що встановлюються державним законодавством і
непов’язані з податково платоспроможністю регіону.
Розширений метод
репрезентативної системи податків для оцінки ППр використовує метод регресійного
аналізу на основі даних про фактичні значення бази оподаткування. Тому зі
зростанням похибок в характеристиках бази оподаткування збільшується різниця
між оцінками ППр реальних і фактичних реальними податковими надходженнями.
Тому результати, що
отримуються за допомогою розширеного методу репрезентативної податкової системи,
не можна розглядати як точну оцінку ППр.
Метод брутто-податків [6 ] при визначення ПП не враховує величину пільг,
відстрочок, податкових канікул тощо. Це пояснюється потенційним характером
податків. Тому може змінитись галузева (регіональна) структура пільг залежно
від зміни пріоритетів державної економічної політики та за діяння інших важелів
державного регулювання ППр методом брутто-податків визначається з податкової
бази окремих головних податків. Його алгоритм містить наступні кроки:
-
податок на додану вартість розраховують залежно від сумарних
обсягів роздрібного товарообігу і платних послуг та податкової ставки;
-
акцизний збір визначається виходячи з обороту підакцизної
продукції і середньої ставки акцизу в розрахунку на 1 грн. вартості підакцизної
продукції;
-
регіональний потенціал прибуткового податку визначається за
формулою:
( 9 )
ФОП р – фонд оплати праці в
регіоні.
– законодавчо
встановлений прожитковий мінімум для працюючих.
-
податок на прибуток підприємств Пр розраховується за
формулою:
; ( 10 )
де 
– сукупний обсяг продукції підприємств регіону.
С
– ставка податку на прибуток.
r – інші чинники, що
формують прибуток.
-
загальний податковий потенціал регіону ППр буде дорівнювати
сумі потенціалів за кожним податком:
;
( 11 )
m – кількість
різновидів податків.
Недоліком цього методу є
помилки за рахунок розходжень між
плановими і фактичними сумами податкових надходжень.
Метод
використання макроекономічних показників для визначення податкового потенціалу регіону на базі
узагальнюючих показників економічної діяльності регіону та макроекономічних
показників розвитку економіки в цілому передбачає визначення ППр за формулою:
; ( 12 )
де ППр – податковий
потенціал регіонів;
ПП к – податковий потенціал
країни;
ВРП р – валовий регіональний
продукт;
n – кількість
регіонів;
податковий потенціал країни
за рік знаходимо за формулою:
; ( 13 )
– валовий національний дохід країни.
– не грошові доходи країни з врахуванням умовних послуг.
ПМ – сукупний прожитковий
мінімум.
– кількість працюючих
країни у галузях економіки.
Відносний податковий
потенціал регіону дорівнює:
.
( 14 )
Використання такої оцінки
базується на низці припущень. По-перше податкове навантаження на одиницю
доданої вартості у всіх галузях вважається сталим. По-друге така оцінка ставить
регіони в нарівні умови, тому що більший в економічному сенсі регіон входить в
цю оцінку з більшою вагою.
Перевагою цього методу є те,
що сумарна абсолютна помилка прогнозу дорівнює нулю, тобто суми оцінок по
регіонам дорівнюють фактичним податковим надходженням. Це зручно для бюджетного
планування, але якість оцінки (стандартна помилка, похибка) ПП буде різною по регіонах.
Для великих (в економічному сенсі) регіонів оцінка буде точніша ніж для малих.
Тобто при визначенні ППр,
цим методом, середнє податкове навантаження малих регіонів може бути завищено в
10-20 разів, а оцінка на основі абсолютної середньої ставки по країні буде
зсуненою.
Інше питання, чи можна
вважати різниці в податковому навантаженні економічно обґрунтованими. Відповідь
на це питання можна отримати за допомогою економетричної залежності між
нарахованими податками і ВРП.
Існуючий досвід дослідження залежності
між нарахованими податками і ВРП (вигляд поля кореляції) вказує на те, що
лінійний тренд даної залежності не проходить через початок координат і в
рівнянні парної регресії є значна константа 
[8 ]
;
де 
– сума податкових зобов’язань і-го регіону (податкові
надходження плюс приріст заборгованості) на душу населення.
– валовий
регіональний продукт і-го регіону на душу населення.
– помилка,
непояснювальний залишок регресії.
і 
– параметри рівняння
регресії.
Коефіцієнт , який характеризує ефективну ставку податкового навантаження
на додану вартість – частку податків у валовому регіональному продукті, буде
значно вище ніж середня по країні частка податків у ВРП. Тоді може статись, що
і – й регіон має нульове податкове навантаження. Але додана вартість не може
бути створена без виплати заробітної платні і отримання прибутку або доходу, тобто податкові зобов’язання.
Тобто недоліком
такої оцінки ППр є те, що на оцінку моделі дуже впливає величина доходу
внаслідок чого маємо значний довірчий інтервал для величини нарахованих
податків. Ці неточності можуть бути зменшеними, якщо при оцінюванні
використовувати зважений метод найменших квадратів, де в якості ваги беремо
обернені значення пояснювальної змінної: 
, 
– пояснювальна змінна в регресіях.
Метод індексу податкового потенціалу регіону (ППр).
Індекс податкового
потенціалу регіону ППр Розраховують за формулою:
( 15 )
де: 
сумарна величина
до доданої вартості галузей економіки на душу населення, віднесена до
аналогічного показника в цілому по країні.
( 16 )
додана вартість по і-му
регіону.
додана вартість по
країні, .
поправочний коефіцієнт
на галузеву структуру економіки певної області.
— поправочний коефіцієнт на галузеву
структуру промисловості регіону, розраховують за формулою:
( 17 )
де 
- середні по країні відносні рівні
податкового навантаження на головні галузі
промисловості (електроенергетика, паливна промисловість, чорна і кольорова
металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудування, лісова, деревообробна і
целюлозно-паперова, промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість,
харчова промисловість, рибна і рибоконсервна промисловість) по податках, що
надійшли до бюджетів України;
– частки відповідних
галузей промисловості в загальному обсязі продукції промисловості певної
області. Відносний рівень податкового навантаження на паливну промисловість
додатково перемножують на поправочний коефіцієнт структури паливної
промисловості і розраховують за формулою:
( 18 )
де: 
– середні по країні
відносні рівні податкового навантаження відповідно на нафтовидобувну,
нафтопереробну, газову, вугільну промисловість по податках, що надійшли до
місцевих бюджетів;
- частки відповідно
нафтовидобувної, нафтопереробної, газової, вугільної промисловості в загальному
обсязі продукції паливної промисловості (по сумі врахованих галузей) певної
області.
Методика інтегральної оцінки ППр Із застосуванням
методів таксономічного аналізу.
Досить актуальним і перспективним є питання розрахунку
інтегрального показника для визначення реального податкового потенціалу
регіонів.
Інтегральна оцінка ППр І комплексної оцінки по його
компонентах здійснюється шляхом комплексного застосування двох підходів:
1. Оцінка
ППр за допомогою інтегрального показника, а його компонент – за допомогою
комплексних показників, побудованих на базі таксономічного методу [ 6, 7 ];
2. Групування
регіонів, однорідних за окремими показниками ППр, на основі інтегрального методу кластерного
аналізу k-середніх .
Для визначення
інтегральної оцінки ППр пропонується застосувати таксономічний показник рівня
розвитку, що є синтетичною величиною (“рівнодіючою” усіх ознак, що
характеризують одиниці досліджуваної сукупності). Точніше – це модифікований
таксономічний показник ППр, інтерпретація якого така:
чим ближче його значення до одиниці, тим вищий ПП в досліджуваному регіоні.
Визначимо
інтегральний показник рівня розвитку оподаткування на основі таксономічного
методу за алгоритмом [8]:
-
формування матриці вихідних даних 
, де 
–значення j – го показника для і – го
регіону, ,
. В нашому випадку n = 27 (кількість регіонів), m = 10 (кількість факторів).
Виходячи з цього, а також з ознак, які розглядають вчені під
час аналізу рівня розвитку оподаткування, було запропоновано таку сукупність
показників:
-
кількість працюючого населення у регіоні од.
-
кількість суб’єктів господарської діяльності у регіоні
на 1000 чоловік населення, грн/чол.
-
податкові надходження до бюджетів на душу населення грн/чол.;
-
переплата за зобов’язаннями податкових надходжень у бюджети
на душу населення, грн/чол..;
-
неподаткові надходження в бюджети на душу населення,
грн/чол.;
-
податковий борг за забов׳язаннями з неподаткових
надходжень у бюджети на душу населення, грн/чол.;
-
переплата за зобов’язаннями з неподаткових надходжень у
бюджети на душу населення, грн/чол.;
-
податковий борг за зобов’язаннями з неподаткових надходжень у
бюджети на душу населення, грн/чол.;
-
надходження у цільові фонди на душу населення, грн/чол.;
-
переплата за зобов’язаннями з надходжень у цільові фонди на
душу населення, грн/чол.
Результати інтегральної
оцінки ППр дають можливість виявити значні територіальні розбіжності регіонів
України з досліджуваного параметра.
Для обліку
виявлених у результаті проведеного дослідження меж регіональних розбіжностей на
підставі оцінки податкового потенціалу в розрізі регіонів України можна
здійснити класифікацію регіонів України з досліджуваного показника.
Побудову
класифікації регіонів за податковим потенціалом можна провести на підставі
кластерного аналізу, зокрема методу кластиризації k-means Clasterring (метод k-середніх).
У результаті
застосування двох викладених підходів можна розбити регіони на k класів з різним рівнем
оподаткування.
Після розгляду вищерозглянутих
методик визначення податкового потенціалу регіонів України можна зробити
висновок, що в залежності від основної мети досліджень можна використовувати
або одну з них, або декілька в комплексі.
1.
Ткаченко В.А., Каламбет С.В., Кармазин Ю.А. Удосконалення
податкового механізму на основі визначення податкового потенціалу.// Фінанси
України. – 2001. – №07.
2.
Онишко С.В., Жеребних А.М. Виконання податкових зобов’язань в
Україні.// Фінанси України. – 2001. –
№07.
3.
Кашина Н.В. Методика расчетов налогового потенциала
//Финансы. – 2001. – №12.
4.
Горський Н.В. Налоговый потенциал в механизме международных
отношений//Финансы – 1999. – №6.
5.
Каламбет С.В. Податковий потенціал: теорія практика
управління. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – 304 с.
6.
Лук’яненко А.Г. та інші Прогнозування податкових за допомогою
моделей // Фінанси України. – №7. – 2001. – ст.. 89-98.
7.
Бюджетна політика у контексті стратегії
соціально-економічного розвитку України: У 6 т. /Ред. кол.: М. Я. Азаров
(голова) та ін. –К.: НДФІ, 2004. –т.3: Розвиток системи податків як основи
зміцнення державних фінансів: Монографія / М. Я. Азаров, Ф. О. Ярошенко, Т. І.
Єфименко та ін. –308с
8.
Айвазян С.А., Мхитарян В.С.. Прикладная статистика и основы
екнонометрики. – М.: Юнити, 1998 – 1022 с.
Заявка на
участь у конференції “Новости
научной мысли-
Прізвище, ім’я та по батькові:
Скоромцова Тетяна Олександрівна.
Посада: завідуючий відділом
прогнозування
Науковий ступінь, вчене звання:
к.е.н., с.н.с.
Організація: Національна академія
державної податкової служби України. 08201 Київська обл. м. Ірпінь, К. Маркса
31
Контактний телефон: сл.. 8 044
97-61-228, моб. 8 050 344-48-77.
Поштова адреса: 08200 Київська обл.,
м. Ірпінь, П. Комуни 5, кв. 48.
Е-mail: Askanij@ukr.net.
Тема доповіді: Методи оцінки податкового потенціалу регіонів України
Секція: Регіональна економіка.
Заявка на
участь у конференції “Новости
научной мысли-
Прізвище, ім’я та по батькові:
Краснова Тетяна Давидівна.
Посада: доцент кафедри статистики та
математичних методів в економіці
Науковий ступінь, вчене звання:
к.т.н., доцент
Організація: Національний університет
державної податкової служби України. 08201 Київська обл. м. Ірпінь, К. Маркса
31
Контактний телефон: д. 8 044
97-55-386, сл. 8 044 6о – 242.
Поштова адреса: 08200 Київська обл.,
м. Ірпінь, П. Комуни 5, кв. 48.
Е-mail: TD_Krasnova @
mail. ru.
Тема доповіді: Методи оцінки податкового потенціалу регіонів України
Секція: Регіональна економіка.