Харченко І. С.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Сучасний стан моніторингу якості географічної освіти

Міжнародна спільнота розглядає сьогодні якісну освіту як одну з необхідних умов успішного розвитку будь-якої країни, інструмент соціальної й культурної злагоди та економічного зростання. Міжнародне співтовариство нині хвилюють питання якісної освіти з проекцією на набуття молоддю життєвих компетентностей, успішне входження в сучасне суспільство.

Якісний рівень освіти забезпечується в світі за допомогою відповідних механізмів, що дістали назву моніторингу, який розуміється як система збору, опрацювання й поширення інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження за її станом і прогноз розвитку.

Останнім часом моніторинг якості географічної освіти як засіб вивчення освітніх географічних систем став водночас об'єктом теоретичних досліджень і сферою педагогічної діяльності. Проте саме слово "моніторинг" (від англ. monitoring - контроль, відстеження) не завжди однозначно тлумачать у педагогічній літературі й освітянській практиці. Частіше його використовують у сенсі різнобічного вивчення певних параметрів функціонування системи освіти чи окремих її елементів. ь

Питання моніторингу якості освіти вивчали провідні педагоги, а саме Г.Єльнікова О.Локшина, Т.Лукіна, В.Лунячек, О.Ляшенко, О.Овчарук та інші.

Метою наукового дослідження є розробка, наукове обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності технології моніторингу якості географічної освіти на регіональному рівні.аО

А тому метою даної статті є ознайомлення з суттю проблеми та сучасним станом її розробки, а також аналіз сучасного стану моніторингу якості географічної освіти.

За результатами моніторингу якості географічної освіти органи управління отримують інформацію про стан освітньої системи та її окремих складників, виявляють проблеми, що виникли в процесі запровадження інновацій, з'ясовують тенденції розвитку географічної освіти та прогнозують зміни, необхідні для перспективного функціонування географічної освітньої системи.

Систему моніторингу якості географічної освіти можна розглядати на різних рівнях її функціонування: індивідуальному, локальному, муніципальному, регіональному, державному.

Об’єктами моніторингових досліджень є: відділи загальної середньої освіти обласних управлінь освіти; районні (міські) відділи (управління) освіти; загальноосвітні навчальні заклади; кабінети географії ОІППО.

Джерелами інформації в цьому разі є статистичні дані й матеріали спеціальних досліджень, що відображають розвиток географічної освіти, результати зовнішнього контролю з географії тощо.

Моніторинг якості географічної освіти зазвичай є комплексним за предметом оцінювання, оскільки спрямований як на результат освітньої географічної діяльності, так і на сам процес, який привів до такого результату, тобто навчання, виховання, викладання, управління, ресурсне забезпечення тощо.

Отже, моніторинг географічної освіти — це система заходів щодо збирання, опрацювання, аналізу та поширення інформації щодо функціонування та розвитку географічної освіти та прогнозування її розвитку на основі аналізу одержаних даних і виявлених тенденцій та закономірностей.

Мета запровадження моніторингу якості географічної освіти на регіональному рівні полягає в тому, щоб сприяти реалізації функцій управління якістю географічної освіти; створювати підґрунтя для формування оновлених стратегій управління якістю географічної освіти на всіх рівнях; забезпечити умови для прогнозування подальшого розвитку системи географічної освіти в регіоні.

П’ятий рік поспіль у Харківському регіоні проводиться оцінювання та моніторинг якості географічної освіти за такими напрямами: особливості викладання предмету галузі; навчально-методичне забезпечення; новинки навчально-методичної літератури та електронних засобів навчального призначення; моніторинг навчально-виховного процесу.

Пріоритетними напрямами розвитку географічної освіти в 2006/2007 навчальному році стали такі: моніторинг якості навчально-виховного процесу в 6-х класах 12-ти річної школи; ефективність роботи вчителів з оцінювання навчальних досягнень учнів; аналіз до участі учнів загальноосвітніх навчальних закладів області в міжнародних дослідженнях якості природничо-математичної освіти TIMSS 2007.

Підручниками з географії для 6-х класів (автор О.Я. Скуратович „Загальна географія”, К.: Зодіак-ЕКО, 1995, 1998, 2000 рр.) навчальні заклади області забезпечені на 100% (як школи з російською, так і з українською мовами навчання); для 7-х класів підручниками авторів В.Ю. Пестушка, В.О. Сасихова, Г.Є. Уварової „Географія материків і океанів”, К.: Абрис, 1999, 2002 рр.) – на 87% (школи з українською мовою навчання) і на 100% (школи з російською мовою навчання) та підручниками авторів С.Г. Коберніка, О.Я. Скуратовича – на 57 % (українською мовою) і на 83% (школи російською мовами навчання).

Усі заклади освіти на 100% забезпечені підручниками для 10 класу (автор Б.Г. Яценко „Економічна і соціальна географія світу”, К.: Артек, 2000 р.).

Потребує вирішення проблема забезпеченості підручниками 8 та 9 класів (рівень забезпеченості даними підручниками складає до 34%) та підручниками для профільних класів.

Останнім часом активно впроваджуються у навчальний процес інформаційні технології. З метою забезпечення комп’ютерної підтримки курсів географії створюються електронні засоби навчального призначення (ЕЗНП), а саме: Географія материків та океанів. 7 клас; Економічна і соціальна географія. 10-11 клас; Інтегрований електронний комплекс “Економічна та соціальна географія світу, 10 клас”.

Вищезазначені електронні засоби навчального призначення орієнтовані як на інформаційну підтримку кваліфікованого викладання, так і на самостійну роботу учнів. Вони можуть бути використані вчителями під час проведення занять, при роботі учнів у комп’ютерному класі з використанням мережі.

Під час державної атестації навчальних закладів проводиться експертиза виконання навчальних програм з географічних дисциплін відповідно до рівнів навчальних досягнень учнів.

Під час аналізу контрольних робіт було виявлено, що учні зазнають труднощів при: визначенні географічних координат об’єктів; переведенні числового масштабу в іменований і навпаки; характеристиці географічних об’єктів за типовим планом; визначенні впливу зовнішніх та внутрішніх сил на формування рельєфу Землі. Недостатня увага учителів приділяється правилам оформлення контурної карти (правилам нанесення географічних об’єктів, їх підпису, оформлення легенди карти, використання кольору для якісних і кількісних характеристик тощо).

На основі проведених дослідженнь ми визначили основні умови реалізації моніторингу якості географічної освіти. По перше, повинно бути постійне поінформування, а також критичне обговорення про засоби та цілі географічної освіти. По друге, необхідно створити умови для запровадження сприятливої науково-дослідницької політики, яка б підтримувала систему моніторингу. По третє, вимогою сьогодення є впровадження інформаційних технологій, які дозволять охопити та проаналізувати всі види показників.

Література

1. Гопкінз Д. О. Оцінювання для розвитку школи. - Львів: Літопис, 2003. – 231 с.

2. Лукіна Т.О. Інформаційне забезпечення системи державного управління освітою України // Вісник НАДУ. - 2004. - №1. – 43 с.

3. Лукіна Т.О. Якість українських підручників для середніх загальноосвітніх шкіл: проблеми оцінювання і результати моніторингу. - К.: Центр "Академія", 2004. - 2000 с.