Методика викладання мови та
літератури
Шумейко Н.В.
Про писемне мовлення іноземних студентів технічних ВУЗів на головному етапі навчання
Навчання іноземних студентів писемному
мовленню російською мовою тісно пов’язане з навчанням іншим видам мовленнєвої
діяльності – читанню, аудіюванню та переслідує різні комунікативні задачі, одна
з яких – навчити студентів конспектувати лекції за спеціальними,
загальноосвітніми та суспільними дисциплінами.
Відповідно до програми, весь навчальний
процес поділяється на два етапи: головний та просунутий. Головний етап – це
перший, другий та третій курси, а просунутий – четвертий та п’ятий.
Комунікативна діяльність студента
забезпечується формуванням умінь та навичок читання та аудіювання оригінального
тексту за спеціальністю і підготовленого монологічного висловлювання з
використанням мовних засобів наукового стилю мовлення. На першому етапі
закладається фундамент для оволодіння навичками писемного оформлення отриманої
інформації. Письмові роботи цього періоду виглядають як записи лекцій, тези,
тезисні плани. Головне завдання на цьому етапі навчання – навчити студентів
складати плани, конспекти, тези прочитаного або почутого. Паралельно ведеться
навчання монологічному висловлюванню у формі розповіді
репродуктивно-продуктивного характеру. До кінця першого курсу у студентів
повинно бути сформоване вміння та навички виділяти головну інформацію з тексту,
трансформувати текст, переказуючи інформацію у певній формі та послідовності, а
також навички швидкісного письма та скорочення слів і речень.
Головними видами писемного та усного
мовлення другого етапу є доповіді, реферати, анотації, резюме. Необхідно також
познайомити студентів з типами конспектів (детальний, скорочений вибірковий,
зведений). Починати навчання конспектуванню слід на прикладі текстових
конспектів, через те, що цей тип дозволяє використовувати мовні засоби, що
зустрічаються у мовленні лектора, у змісті лекцій.
Інший вид переробки текстової інформації у короткі висновки – тезування.
Необхідно навчити студентів використовувати тези і як самостійний вид
записування прочитаного або почутого. Тези дозволяють розвивати у студентів
навички виділення головної інформації та її короткого запису, скорочення слів
та речень, використання мовних засобів, що вживаються лектором. Така робота
сприяє розвитку логічного мислення студентів, тому що вони вчаться не тільки
знаходити у тексті тези, сформульовані автором, але й самостійно роблять
висновки, коротко й чітко висловлюють сутність прочитаного або почутого.
Навчання цьому виду роботи треба починати з пошуків логічних елементів
тексту або з аналізу зразка тез. Було б добре дати студентам спочатку зразок
тез статті, потім лекції. Далі їм можна запропонувати скласти прості тези(без
доказів) та складні(з головними доказами) однієї й тієї ж статті, попередньо
познайомивши їх з обома видами тез.
Далі необхідно сформувати у студентів навички сомостій ного
висловлювання у писемній формі. Такі висловлювання можна умовно поділити на
декілька груп: перекази тільки що почутого, складання тексту з поданих речень,
складання тексту за поданими словами, схемами, реченнями, малюнками, твір з
елементами порівняння, оцінки. У галузі писемного мовлення головний етап
навчання передбачає такі уміння й навички: записування лекцій, конспектування,
складання тез. Далі – переказ повної та короткої інформації адекватно темі,
вміння побудувати власний письмовий текст(реферат, доповідь, курсова робота).
З перших днів навчання у технічному навчальному закладі студенти
стикаються з необхідністю письмово оформлювати звіти про лабораторні роботи.
Наступної ланкою у низці письмових студентських робіт є курсовий проект. Ця
робота передбачає елементи самостійних доказів, висновків, розмірковувань, приєднує
креслення, розрахунки.
Ще одна форма писемного висловлювання студентів – щоденник та звіт з практики. У щоденнику студент веде щоденні записи, робить креслення, фіксує нові методи роботи. У плані розвитку мовленнєвої та розумової діяльності студентів навчання названим формам писемного мовлення треба розглядати як єдиний неподільний процес. Таким чином, навчання писемному мовленню поєднується з навчанням засобам письмового вираження своїх думок. І те, й інше визначається метою та мотивами, якими керується автор письмового висловлювання, а також наявністю або відсутністю якихось засобів деталізації. Крім того, будь-який із засобів характеризується своїми об’єктами комунікації. На цих підставах повинен бути відібраний граматичний, лексичний матеріал та напрацьована методика навчання.
На просунутому етапі навчання
іноземних студентів російській мові як іноземній було б доцільно ввести
навчання складанню звітів різноманітного характеру( з лабораторних, курсових
робіт, з практики). Це дало б можливість привести студентів до більш високого
ступеня оволодіння писемним мовленням на просунутому етапі, підготувати їх до
складання розгорнутих звітів у курсових та дипломних проектах.