Мягких В.Б.
Анатомо-фізіологічні та
психологічні особливості молодіжного віку обумовлюють особливий стан організму
молодої людини, певну соціальну незахищеність, залежність від впливу
соціального середовища як на біологічному, так і на соціально-психологічному
рівні. Особливо вірно це по відношенню молодих людей раннього молодіжного віку.
За даними ВООЗ, погіршення умов життя та зниження стабільності у суспільстві
обумовлюють зростання стресових станів у підлітковій популяції більше, ніж в
інших, що призводить до зростання захворюваності у цій віковій групі.
Реалізація генетичної схильності до патологічних відхилень також найчастіше
виникає в цьому періоді. Окрім того, прагнення до скорішого дорослішання часто
супроводжується засвоєнням шкідливих звичок, негативно впливаючих на здоров'я.
Не викликає дискусій той факт, що кризові явища у здоров'ї населення, його
окремих спільнот і груп наступають дуже швидко й зберігаються довгі роки. Так,
діти, що стали хворими у часи кризи, будуть страждати від цього все життя. А
вантаж турбот суспільства щодо інвалідів дитинства зостається на довгі роки
.
За основними показниками захворюваності, здоров'я підлітків в Україні погіршується. У структурі захворюваності дітей віком від 0 до 14 років перше місце займають хвороби органів дихання (62,19%;), на другому місці – інфекційні та паразитарні хвороби (5,9%) і хвороби шкіри та підшкірної клітковини (5,6%), третє місце посідають хвороби органів травлення (4,1%). Показники захворюваності підлітків 15-18-літніх показують незначне зниження. У структурі захворюваності підлітків цієї вікової групи перше місце належить хворобам органів дихання (46,2%), на другому місці хвороби шкіри та підшкірної клітковини (7,5%;), на третьому – травми та отруєння (6,4%). Як бачимо причинна структура захворювань дитячого та підліткового віку в основному співпадає.
Щодо сільської молоді, то на жаль, вона також не може похвалитися добрим здоров'ям та його сприятливими тенденціями – за останні десять років поширеність хвороб лише серед сільських підлітків (15-17 р.) зросла майже на третину (31,8%). Кількість звертань підлітків сільської місцевості до медичних закладів із приводу всіх захворювань становить щорічно близька 12 тис. у розрахунку на кожні 10 тис. підлітків. Загалом як первинна, так і загальна захворюваність підліткового населення сіл нижча, ніж у містах. Це значною мірою обумовлено меншою кількістю звертань і неповним виявленням патології на селі, що пов'язано з недостатньою чисельністю та укомплектованістю сільських амбулаторно-поліклінічних закладів “вузькими” спеціалістами, підлітковими терапевтами тощо. Як свідчать результати вибіркових соціально-демографічних обстежень, які проводить Держкомстат України, основна маса (81%) сільської молоді не має можливості отримати відповідне медичне обслуговування за місцем проживання. При цьому науковці Інституту охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України стверджують, що останнім часом стан здоров'я підлітків у сільській місцевості гірший, ніж у міських поселеннях. На фоні певного зниження захворюваності й поширеності хвороб інфекційної та паразитарної патології, хвороб ока та його придаткового апарату, ендокринної системи, значно зростає захворюваність і поширеність новоутворень, розладів психіки та поведінки, хвороб органів травлення. Зростає також поширеність хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини, систем кровообігу, частота вперше виявлених вад розвитку.
Епідемічна ситуація щодо поширення в Україні ВІЛ/СНІД в останні роки ускладнилася. З офіційно встановленим діагнозом ”ВІЛ-інфекція” налічується 2879 дітей. Майже всі вони інфіковані своїми матерями, які найчастіше мають молодіжний вік. Найбільша кількість ВІЛ-інфікованих дітей спостерігається у Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській областях та Автономній республіці Крим. Слід відзначити, що насправді становище щодо захворювань ВІЛ/СНІД незрівнянно гірше, ніж його представляють дані офіційної статистики. В Україні за оцінками національних і міжнародних (ЮНЕЙДС, ВООЗ) експертів, кількість ВІЛ-інфікованих громадян визначається у межах 370-530 тис. чол., тобто не менше як 1 % дорослого населення. Щодо хвороб, які передаються статевим шляхом, то слід констатувати, що протягом останніх років відбувається певне зниження захворюваності на сифіліс, гонорею тощо. Вирівнюється також співвідношення між хлопчиками та дівчатами, хворими на сифіліс. Але загалом захворюваність підлітків хворобами, що передаються статевим шляхом є досить високою. Потребує особливої уваги захворювання підлітків на туберкульоз – протягом останніх 10 років в Україні спостерігається неухильне зростання захворюваності на туберкульоз цієї вікової групи.
Аналіз статистичних даних щодо рівня
захворюваності підлітків Дніпропетровської області також показує його неухильне
зростання протягом останніх 5 років. З 16 груп захворювань, які фіксує офіційна
статистика, певна група хвороб демонструє тенденцію до зменшення, а саме:
хвороби систем кровообігу, кiстково-м'язової
системи, сечестатевої системи, ендокринної
системи, нервової системи, шкіри та підшкірної клітковини тощо. Але найбільшу
групу складають хвороби, що мають тенденцію до “обвального” погіршення
показників: інфекційні та паразитарні хвороби; хвороби крові, кровотворних
органів; хвороби вуха; хвороби ока; хвороби органів травлення; хвороби,
пов'язані з пологами; вроджені аномалії, вади розвитку.
Отже, маємо констатувати, що за
основними показниками захворюваності здоров'я підлітків та молоді в Україні
погіршується і складає значну соціальну проблему.