Череповська О. А., Палагнюк Т.В., Безгребельна О.П.

Національний університет «Львівська Політехніка».

Танцювальна аеробіка для студентів із спеціальними потребами.

Танцювальна аеробіка – це не тільки активність, яка забезпечує аеробне тренування. Вона також дає можливість для соціалізації (гуртування) людей та дозволяє знайти нових друзів. Танцювальна аеробіка може бути доступною і для непрацездатних студентів. Потрібно зробити лише декілька незначних модифікацій для того, щоб люди з різними вадами здоров’я успішно брати участь в регулярній програмі із танцювальної аеробіки. Ця програма пропонує особам із спеціальними потребами безпечне та ефективне тренування і допомагає вести більш здорове та значуще життя.

Аква-аеробіка - це чудовий спосіб отримати всі вигоди аеробного тренування в межах глибокої та дрібної води, насолоджуючись мотивованою музикою, прохолодним середовищем та маючи справу із незначним ударним навантаженням або обходячись без останнього взагалі.

Колова аеробіка – це серії вправ, встановлених в специфічному порядку (станції). Студенти прогресують, переходячи від станції до станції, з відпочинком та без нього, що залежить від індивідуального фітнес-рівня. Коло (всі станції) може складатись із станцій різного типу: аеробна активність, анаеробна активність, вправи на розвиток гнучкості або сили м’язів На заняттях із фізичного виховання викладачі можуть використовувати колову аеробіку для оперування великим класом та залучати до роботи студентів із спеціальними потребами.

Слайд-аеробіка – це низько ударна або без ударна активність, яка може бути виконана з інтенсивністю від низької до високої. Цей вид аеробіки є надзвичайно дієвим при розвитку швидкості та балансу і має позитивний вплив на кардіораспіраторну систему.

Карате аеробіка (також відома, як тай-бо) – це комбінація вправ з рухів карате та аеробних кроків.

Низько-ударна аеробіка розроблена забезпечувати отримування аеробної роботи без ризику травм.

Аеробіка сидячи – це версія аеробіки найнижчої інтенсивності, яка дозволяє будь-кому отримати всі вигоди від правдивого аеробного тренування, а саме контроль ваги, покрашення тонусу м’язів, збільшення гнучкості верхньої частини тулуба, сприяння розвитку сили рук, підвищення витривалості, оздоровлення серцево-судинної системи, підняття настрою та зменшення больових відчуттів.

Як можна адаптувати аеробні заняття «під захворювання» людини? Слайд-аеробіка, наприклад, забезпечує ефективне аеробне тренування для осіб із зоровими розладами або сліпих. Вона може бути широко використана для розвитку швидкості та балансу для людей із погіршенням зору. Два бампери на слизькій дошці допомагають особам із зоровими розладами контролювати свій простір.

Аква-аеробіка також може бути використаною для тренування осіб із зоровими розладами. Використовуйте прості кроки: марширування, приставні кроки, піднімання коліна, присідання, махи ногами в сторону та назад, біг плюс рухи верхньої частиною тулуба та руками під музику.

Зробивши лише єдину просту модифікацію в системі проведення занять з танцювальної аеробіки, можна залучити до занять і повернути до активного життя людей із слуховими розладами. Використовуйте світло із спалахом у ритмі музики, щоб студенти могли візуально розуміти ії ритм. Також не забувайте про просту систему жестів для того, щоб вести студентів в їхніх рухах.

Навіть для фізично непрацездатних людей (травми хребта, спинна грижа, ампутації. церебральний параліч т д.) можна знайти свій вид аеробіки. Ії можна назвати «аеробіка сидячи». Вона забезпечує тренування для користувачів інвалідних візків і сприяє розвитку гнучкості, сили м’язів верхньої частини тулуба, оздоровлює серцево-судинну систему та допомагає контролювати вагу. Індивідуальні програми повинні базуватися на фізичних можливостях особи та їх обмеженнях і включати елементарні рухи під музику. Наприклад: оберти в плечовому, ліктьовому та променево - зап’ястковому суглобах, стретчінг м’язів шиї та верхніх кінцівок можуть бути використані в розминці. В основну частину заняття можна включити поодиноке та одночасне підняття рук вгору та в сторони, «метелик» (приведення ліктя до ліктя), перехрещення рук перед собою, «боксерські» удари (поодинокі, подвійні і т д ), роботу з гантелями. Заключна частина такого заняття передбачає виконання вправ на розслаблення, стретчінгових вправ (розтяжки) для м’язів шиї, верхнього плечового поясу, верхньої частини тулуба та невеликі нахили тулуба вперед.

Аква-аеробіка та низько-ударна аеробіка можуть бути рекомендованими і для діабетиків. Викладач повинен давати інструкції та бути уважним до попереджувальних сигналів, таких, як головний біль, нечіткий зір, оніміння або тремтіння губ. В разі, якщо щось подібне має місце, студент повинен припинити вправу та терміново перевірити вміст цукру у крові.

Аква-аеробіка та низько-ударна аеробіка складаються із простих рухів, типу приставного кроку, піднімання коліна, ходьби, присідання із простими рухами руками. Гантелі можуть бути використані для збільшення інтенсивності та внесення в робочій процес нових, цікавих елементів.

Звичайно, подібні заняття мають право на існування тільки за умови ретельного медичного обстеження і контролю, високої кваліфікації викладача та відповідної матеріальної бази. Завдячуючи таким заняттям студенти із спеціальними потребами отримають можливість отримати чітко дозоване фізичне навантаження та відчувати себе комфортно з психологічної точки зору, залучаючись до радощів повноцінного життя та фізичної активності.

Треба зауважити, що в Англії широко практикується залучення дітей з особливими потребами та вадами здоров’я до спільних занять зі здоровими дітьми. Такі заняття вчать контролювати свою поведінку, ефективно та безпечно брати участь у навчанні, готують до майбутньою трудової діяльності. На жаль, в Україні така практика відсутня. Діти та молодь з вадами здоров’я лишаються за межами активного життя, в кращому випадку займаючись серед подібних собі.