Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К.е.н. Богомолова Н.І.

Державний економіко-технологічний університет транспорту, Украйна, Київ

Інноваційність та модульність

в комплексному прискоренні залізничних перевезень

Для транспортних підприємств якість в першу чергу характеризується швидкістю, вчасністю та мобільністю доставки. Одним з факторів її забезпечення є впровадження та активне використання інновацій. При цьому інноваційність має спиратись на науково-обґрунтовані підходи, основу яких становлять організаційно-технологічні аспекти взаємодії чинників складної системи доставки.

Процес прискорення руху транспорту підпорядковується діалектичним законам єдності та боротьби протилежностей, взаємозв’язку та взаємообумовленості. І в цьому сенсі протиріччя є відправним моментом забезпечення прискорення доставки вантажів і пасажирів, його рушійною силою; встановлення, аналіз та вироблення шляхів подолання протиріч являються однією з найважливіших задач забезпечення розвитку транспорту.

Протиріччя породжуються як невідповідностями внутрішньої структури транспортної системи (застарілість техніки, технології, методів управління, що в цілому призводить до виробництва транспортної продукції яка не відповідає вимогам клієнтів), так і особливостями розвитку зовнішнього середовища (кризові процеси, сповільнення темпів макроекономічного розвитку, низька платоспроможність тощо). Уникнення протиріч носить різноплановий характер, проте завжди потребує ґрунтовної теоретичної основи. Розглянемо особливості реалізації інноваційно-модульного підходу до процесу прискорення доставки вантажів і пасажирів який базується на подолання наявних протиріч.

Інноваційно-модульний підхід до прискорення полягає у представленні доставки вантажів (пасажирів) у вигляді сукупності взаємопов’язаних модулів інноваційного характеру, кожен з яких спрямований на зменшення загальної тривалості єдиного технологічного процесу переміщення предмету праці (вантажу чи пасажиру) з пункту відправлення до пункту призначення.

Тобто, кожен модуль містить у собі інноваційну основу, а загальне прискорення забезпечується двома чинниками – інноваційністю (за рахунок технічних, технологічних та організаційно-управлінських інновацій) та модульністю (за рахунок тісної взаємодії, взаємної узгодженості та координації окремих модулів, а також впровадженню логістичних принципів роботи). Абстрактно у вигляді модуля представляється будь-яка складова частина (елемент, операція) процесу транспортування та супутніх послуг, що орієнтована на досягнення прискорення доставки в цілому, наприклад у вигляді окремого модуля можна розглядати процес навантаження. Схематично концепція інноваційно-модульного підходу та основні засади його впровадження представлені на рисунку 1.

Інноваційність передбачає поєднання сукупності нововведень у всіх сферах діяльності транспортних підприємств, що зумовить зміни у відношенні перевізних процесів, їх комплексних характеристик, складу та взаємодії елементів. В цьому сенсі заслуговує на увагу концепція інноваційного розвитку Й. Шумпетера [2], якій обґрунтовує необхідність поєднання як радикальних інновацій, що характеризують вагомі зміни (так званий інноваційний прорив), так й інкрементальних – забезпечують постійний безперервний процес удосконалення. Слід враховувати, що інноваційність характеризується не тільки наявністю та частотою інноваційних зрушень, а й швидкістю впровадження інновацій, тривалістю їх життєвого циклу тощо.

Концепція інноваційно-модульного підходу передбачає не тільки інноваційність всіх складових процесу доставки вантажів і пасажирів, а й повну узгодженість технічних, технологічних та економічних складових на рівні системної взаємодії та координації.

Так, технічна узгодженість (спряженість) базується на погодженості та відповідності (наближеності) параметрів транспортних засобів, технологічна – застосуванні єдиної технології транспортування, мінімізації втрат часу в елементах взаємодії окремих модулів, а економічна – спирається на науково – обґрунтовану систему планування, тарифоутворення тощо.

При цьому між технікою, технологією та економікою існує причинно-наслідковий зв'язок. В системі прискорення доставки вантажів і пасажирів визначальне значення має саме техніка (технічні засоби) – використання швидкісного рухомого складу, колії, автоматизованих систем, їх поєднання у транспортно-виробничому процесі, умови використання встановлюють вимоги та обмеження для формування сучасної перевізної технології.

Технічна узгодженість формує стале удосконалення виконання окремих операцій транспортного процесу: скорочення простою вагонів в початково-кінцевих пунктах при виконанні вантажних та інших операцій за рахунок використання сучасного обладнання терміналів, комплексного підвищення рівня автоматизації.

Технологічна узгодженість полягає у підвищенні рівня взаємодії та взаємозв’язку між окремими етапами та операціями транспортного процесу, зростання цілеспрямованості. При цьому координація ґрунтується на внутрішній логіці функціонування та розвитку транспортного процесу, відмові від тих операцій, які не спрямовані на виконання загальної мети і при більш детальному аналізі можуть бути виключені. Єдність технологічного процесу, цілеспрямованість формуючих його модулів, базуються на чіткому виконанні окремих операцій транспортного процесу, саме тому порушення термінів виконання будь-якої операції негативно відбивається на загальному терміні доставки.

Економічна узгодженість базується як на технічній, так і на технологічній. Крім того, важливою є взаємодія з іншими галузями економіки та узгодженість з законодавчою, фінансовою, інвестиційно-кредитною системою державного управління. Незбалансованість розвитку цих сфер обтяжена загально кризовим станом спричиняє ускладнення такої взаємодії. Проте, інноваційно-модульний підхід враховує ряд інструментів дія яких спрямована на подолання протиріч взаємодії. Серед останніх – стандартизована система економічних показників, виважена тарифна політика, залучення комплексних джерел інвестування, економічне обґрунтування пріоритетності ресурсного забезпечення. Реалізації тієї чи іншої схеми транспортування тощо.

Модульність доставки як принцип організації системи транспортного обслуговування пов’язана з забезпеченням тісного зв’язку модулів. Процес доставки вантажів або пасажирів складається з чітко визначених частин, при цьому окремі (але не будь-які) модулі можливо додавати (або виключати), наприклад елементи експедиційного обслуговування. Модульність дозволяє проводити по-модульний розвиток та удосконалення системи доставки, можливо вирішувати задачі прискорення окремих модулів, що в цілому позитивно вплине на загальний час доставки.

Модулі, що формують єдиний технологічний процес доставки вантажів (пасажирів) характеризуються різною функціональністю, певною тривалістю. Їх основу становлять транспортні операції, які можуть здійснюватися в пунктах відправлення, під час безпосередньо руху, в пунктах перевалки, прикордонних та пунктах прийому. Модуль може включати одну або декілька операцій.

Інноваційно-модульний підхід характеризується чітким зв’язком цілей з наявними ресурсами – прискорення руху можливо забезпечити тільки шляхом відповідної інноваційності ресурсів – рухомого складу, інфраструктури, кваліфікованих трудових кадрів, їх спрямованості на досягнення цілей прискорення. Такий зв'язок реалізується шляхом реалізації системи заходів, що забезпечують оптимальну взаємодію ресурсів: закупівля та будівництво швидкісного рухомого складу, модернізація інфраструктури, удосконалення методів експлуатаційної діяльності тощо.

Таким чином, проблеми розвитку залізничного транспорту, серед яких ключовою є прискорення доставки вантажів і пасажирів, вимагають нагального вирішення. Одним з сучасних інструментів до вирішення наявних проблем є застосування інноваційно-модульного підходу. Переваги такого підходу проявляються в можливості встановлення більш тісного взаємозв’язку між окремими елементами доставки, що сприятиме запобіганню втрати часу, поєднання інноваційності та модульності сприятиме вирішенню протиріч функціонування залізниць. Запропоновані рішення формують концептуальну основу, а також регламентують складові практичного застосування інноваційно-модульного підходу до прискорення доставки вантажів і пасажирів залізничним транспортом України. Забезпечення інноваційності кожного модуля доставки сприятиме вирішенню узгоджених задач прискорення: організації швидкісного пасажирського та прискорення вантажного руху.

Література

1. Богомолова Н.І. Організаційно-економічні основи прискорення залізничних перевезень: монографія – Ніжин : “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2009. – 240 с.

2. Йозеф Шумпетер. Теория экономического развития. Исследование предпринимательской прибыли, капитала и цикла конъюнктуры : [пер. с нем.]/ Йозеф Шумпетер. – М. : Прогресс, 1982. – 455 c.

3. Тарский И. Фактор времени в транспортном процессе / Пер. с польск. И.С. Рачинской. Под ред. Н.Н. Баркова. – М.: Транспорт, 1979. – 308 с.