к.ф.-м.н., доц. Ільніцький
Ю.С., асист. Іванченко Г.В., спеціаліст Дубовенко
І.С.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
КОМЕРЦІЙНА
ЛОГІСТИКА ЯК СКЛАДОВА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Термін
“логістика”, відомий донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває
сьогодні широкого розповсюдження. Основна причина цього полягає в тому, що
логістика почала використовуватися в економіці. Теоретичні положення і конкретні рекомендації логістики активно
впроваджуються в практичну діяльність фірм і компаній у багатьох країнах. У
прикладній сфері зворотна віддача виявляється у відчутному економічному ефекті,
такому як скорочення витрат і часу в сферах виробництва і обігу.
Особливу
увагу за ринкових умов господарювання привертає до себе комерційна логістика; ця область
діяльності набуває в Україні все більшого
практичного значення.
Комерційну логістику необхідно розглядати
в 2-х аспектах: управлінському і технологічному. Вдосконалення процесів планування і
контролю, організація управління постачанням, просування потоку товарів і забезпечення збуту відносяться до організаційного
управління; удосконалення технологій транспортних перевезень, складського
господарства, інформаційного забезпечення, а також
оптимізація витрат на ефективне функціонування
кожної з цих служб – до технологічного аспекту.
У 60–і роки ХХ ст. логістика
визначалась як “непізнаний материк економіки”, але вже у 80-х роках ситуація змінилась: господарське управління поставило
вимогу освоєння і застосування методів фізичного розподілу, зокрема комерційної
логістики. Ряд фахівців і дослідників вважають, що
комерційна логістика – це все, що ми називали раніше економікою, плануванням і
організацією МТП (або забезпечення). Проте більшість авторів пов’язують це поняття з рухом матеріалопотоків і потоків
інформації, фінансів і сервісних послуг.
Комерційна
логістика хоч і є підсистемою в загальній логістичній системі, сама інтегрує
декілька функціональних областей, зокрема: закупівельну або заготівельну
(постачальну), транспортну та розподільчу (збутову).
Закупівельна логістика – це управління
матеріальними потоками в процесі забезпечення суб’єктів підприємництва
матеріальними ресурсами. Основною метою закупівельної логістики в країнах з
ринковою економікою є задоволення потреб виробництва в матеріальних ресурсах з максимально можливою економічною ефективністю. Закупівельна логістика вирішує задачі як на макро-, так і на
мікрорівні. Як елемент макросистеми, служба МТЗ
встановлює господарські зв’язки з постачальниками, узгоджуючи техніко-технологічні,
економічні і методологічні питання, що зв’язані з поставкою товарів. А служба постачання, як підрозділ підприємства, фірми, повинна органічно вписуватися в мікрологістичну систему, забезпечуючу проходження матеріалопотоку в ланцюгу постачання–виробництво–збут. Основу економічної
ефективності закупівельної логістики складають пошук і закупівля необхідних
матеріальних ресурсів потрібної якості за мінімальними цінами.
Логістика
розподілу, чи збутова логістика – це невід’ємна частина загальної логістичної
системи, яка забезпечує найбільш ефективну організацію розподілу виробленої
продукції і охоплює весь ланцюг ринкової системи розподілу: маркетинг,
транспортування, складування та ін. Визначити розподільчу логістику можна також
так: це комплекс взаємозв’язаних функцій, що реалізуються в процесі ринкового розподілу
матеріального потоку між різними споживачами, тобто в процесі продажу. Основна мета логістичної системи розподілу – доставити
товар в потрібне місце і в потрібний час.
Приймаючи за
основу торгівельної логістики фізичне переміщення товарів у сфері комерційного
посередництва, спеціалісти мають враховувати всю можливу різноманітність
каналів товароруху. Безпосередньо в
торгівлі виділяються два види каналів товароруху: гуртовий і роздрібний.
Поряд з
каналами товароруху однією з основних ознак класифікації форм організації
торгівельної логістики є галузева спеціалізація комерційного посередництва. Для
двох основних секторів економіки (виробництво засобів виробництва і виробництво
предметів споживання) можна назвати і свої моделі організації торгівельної
логістики. В секторі виробництва засобів виробництва – це МТЗ і збут, а в
секторі виробництва предметів споживання, який розуміється у вузькому
трактуванні – як торгівля товарами народного споживання – модель роздрібної
реалізації.
Загалом, концепція комерційної логістики передбачає такі її основні напрями:
- формування господарських зв'язків;
- визначення потреби в об'ємах і напрямах перевезень
продукції;
- визначення послідовності
проходження продукції через пункти складування;
- оперативне регулювання поставок та перевезень;
- формування і управління залишками товарів;
- розвиток складського господарства;
- надання комерційних і транспортно-експедиційних
послуг.
Таким чином,
комерційна логістика виступає як певна виробнича інфраструктура економіки. Вона
базується на чіткій взаємодії попиту, поставок, виробництва, транспортування та
розподілу продукції і починається з первинних джерел сировини або вироблення
напівфабрикатів, продовжується в обігу матеріалів і напівфабрикатів у рамках виробничого
процесу підприємства та завершується доставкою готової продукції споживачу для
досягнення економічних цілей підприємця.
Впровадження
концепції комерційної логістики на підприємстві може дати такі реальні
результати:
- скорочення
кількості продажу, "втраченого" за відсутності запасів необхідних
товарів завдяки більш точному розміщенню їх запасів і контролю за ними, чим досягається
подвійна вигода: збільшується обсяг продажу і підвищується рівень
обслуговування споживача;
- створюється
логістична система, яка спроможна швидко реагувати на ринкові зміни і здатна забезпечити
скорочення "циклу обслуговування споживачів" через скорочення запасів
у них;
- ефективні в
застосуванні методи "фізичного розподілу", що дають істотну економію
витрат;
- вдало
спроектована логістична система сприяє зміцненню зв'язків постачальника зі
споживачем;
-
впровадження ефективної логістичної системи дає можливість підприємству більш
успішно і прибутково конкурувати на окремих ринках.
Як свідчить
досвід, логістику (в тому числі і комерційну) на сучасному етапі слід розглядати
як ключовий елемент конкурентної ринкової стратегії підприємства, як ключову
первинну діяльність із забезпечення конкурентних переваг.
Література:
1. Гой І.В.
Логістика у системі стратегічного управління підприємства // Вісник
Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2006. - №4,Т.1. -
с.102-105.
2. Козак І.М.
Управління виробничо-комерційною діяльністю підприємств на засаді логістики //
Проблеми науки. - 2006. - №5. - с.27-34.
3. Міщук І.П. Логістика торговельного підприємства:
зміст, напрямки, проблеми // Вісник Національного університету
"Львівська політехніка". - 2007. - №14 (594). - с.461-467.