Струк Б. М., Дранович М.П.

Буковинська державна фінансова академія

Інтеграція України у світове господарство

Світове господарство - це сукупність взаємодіючих національних господарств країн світу, яка функціонує на основі міжнародного поділу праці.

Для того, щоб Україна стала рівноправним членом міжнародних економічних відносин, необхідно реалізовувати заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності національних підприємств на світовому ринку. Реалізація цього завдання об’єктивно вимагає проведення комплексних досліджень і визначає масштаби аналізу та розробок щодо удосконалення механізму державної підтримки українських підприємств і забезпечення їх конкурентоспроможності на світовому ринку. Разом з тим недосконалість наявних методів оцінки товарної та географічної структури експорту знижує результативність заходів зовнішньоторговельної політики країни.

Актуальність теми полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку світового господарства економічний стан держави визначається такими важливими факторами, як внутрішні ресурси країни і ступінь її інтеграції в світогосподарську систему. Одним з найважливіших факторів інтеграції України до світового господарства є створення механізму сталого розвитку експорту, що в сучасних умовах залежить від можливостей вітчизняних підприємств виробляти і реалізовувати товари, які відповідають вимогам світового ринку за якістю, ціною та рівнем сервісу.

Вирішенню проблем організації зовнішньої торгівлі та входження України до системи світового господарства присвячено роботи багатьох українських учених: Б.Данилишина, В. Веклича, О.О. Дяченка, О.П. Пристайка, Г.П. Дедеркала, Н.К. Черкашиної-Нагорної та багато інших.

На сьогоднішній час торговельно-економічні зв’язки здійснюються більш як із 150 країнами в різних регіонах Земної кулі, з неоднаковими масштабами й ефективністю. Балансування зовнішньої торгівлі здійснюється за рахунок товарообігу з країнами Азії, Африки й Америки.

Основними напрямками зовнішньої економічної та інтеграційної діяльності України є: Азіатський вектор (АРЕС, Індія), Східноєвропейський вектор (СНД, Чорноморське товариство), Західноєвропейський вектор (ЄС), Африканський вектор («Велика африканська п’ятірка») та Американський вектор (США, Латинська Америка).

Велике значення для України має Індія як ринок збуту продукції хімічної промисловості та сільськогосподарського машинобудування. Нині на Індію припадає близько 10 % українського експорту мінеральних добрив, і ця частка може бути істотно збільшена[2, c.64].

Щоб утвердитись на цьому ринку, Україна повинна постійно стимулювати торгівлю з АРЕС та Індією (перспективними товарами на ринку АРЕС можуть бути високоякісна продукція машинобудування, суднобудування, електроніка).

У перспективі на найближчі 3-5 років ключове значення для України матимуть економічні відносини з країнами СНД та Балтії. Нині український товарообіг із країнами СНД та Чорноморським економічним співробітництвом складає близько 80 %[2, с.65].

Одним із найважливіших напрямків у зовнішньоекономічній діяльності України є інтеграційна політика щодо ЄС. Ринок ЄС – другий за значенням після ринку країн СНД (фактично – Росії), але після розширення ЄС стане головним експортним ринком України. На ЄС припадає 35,8 % українського експорту. Обсяг торгівлі між Україною та ЄС у 7 разів перевищує обсяг торгівлі України зі США [2, с.65- 66].

Основними споживачами українських товарів залишається Єгипет (питома вага якого становить 33,66 % усього українського експорту в країни Африки), Нігерія (23,41 %), Алжир (19,47 %), Марокко (8,44 %), Туніс (5,08 %) [2, с.66].

Варто зазначити, що США займає перше місце на інвестиційному ринку України. Але через недосконалу правову базу України частка американських інвестицій в Україну не збільшується.

Головна мета державної зовнішньоекономічної політики полягає в створенні умов для формування довгострокових конкурентних переваг у вітчизняних товаровиробників[3, с.13].

Україна має значні природні переваги: достатнє число робочої сили, вигідне географічне положення, багаті природні ресурси тощо. Але це тільки можливі потенційні переваги, їх ще треба розвивати і реалізувати.

Для використання конкурентних переваг українській економіці потрібно зосередити свою діяльність на: дешеву робочу силу, розвинену промисловість, наявність високих технологій тощо.

При дослідженні інтеграції України у світову систему слід врахувати основні макроекономічні показники країни. Згідно з прогнозом Світового банку, падіння ВВП цього року в Україні становитиме 15%, інфляція буде на рівні 13,4%. В 2010 р. очікується повільне відновлення економічного зростання до 1%, в 2011-2012 р. – до 3%.

Глобальне економічне середовище погіршилося. Очікується, що глобальний ВВП поточного року скоротиться на 2,9%, при падінні обсягів торгівлі на 9,7%. У регіоні Східної Європи і Центральної Азії ВВП знизиться на 4,7%.

В Україні у першому кварталі 2009 року реальний ВВП впав на 20,3%, обсяги інвестицій - на 48,7%, приватне споживання - на 11,6%. Реальний експорт впав на 15,9%, імпорт скоротився на 36,6%. Протягом шести місяців цього року скорочення виробництва становило близько 31%. Водночас, фактичне рефінансування зовнішнього боргу банків та корпорацій є кращим, ніж очікувалося. Сальдо платіжного балансу у травні досягло позитивного значення [4].

На стан України у світовому господарстві значною мірою впливають також міжнародні рейтинги, які є значним визначником місця країни у світовій системі координат.

Загальновідомий світовий рейтинг конкурентоспроможності національних економік дає оцінку середньострокових перспектив економічного зростання (на 5-8 років)(табл.1) [1, с.14-15].

Таблиця 1

Зміни позицій України за конкурентоспроможністю економіки серед інших країн (оцінка Світового економічного форуму)

Рік	Місце в міжнародному рейтингу за індексом зростання конкурентоспроможності	Місце в міжнародному рейтингу за індексом глобальної конкурентоспроможності
2001	69-те – серед 75 країн	–
2002	77-ме – серед 80 країн	–
2003	84-те – серед 102 країн	–
2004	86-те – серед 104 країн	–
2005	84-те – серед 117 країн	–
2006	–	78-ме – серед 125 країн
2007	–	77-ме – серед 80 країн

Щодо дешевої робочої сили, що забезпечується в Україні людським потенціалом та відповідною якістю життя, дають позиції України за цими показниками у міжнародному рейтингу (табл.2, табл.3)[1, с.18-20].

Таблиця 2

Позиція України за рівнем розвитку людського потенціалу серед інших країн

Рік	Місце в міжнародному рейтингу
2001	75-те – серед 175 країн
2002	70-те – серед 177 країн
2003	78-ме – серед 177 країн
2004	77-ме – серед 175 країн
2005	76-те – серед 177 країн

Можемо говорити про наявність певної сталості в соціальних вимірах розвитку України за параметрами індексу розвитку людського потенціалу.

Таблиця 3

Місце України в міжнародному рейтингу за індексом якості життя

Рік	Місце України
2006	56-те – серед 194 країн
2007	64-те – серед 195 країн
2008	62-ге – серед 192 країн

Отже, пріоритетним напрямком інтеграції України у світовий економічний простір є інтеграція України до ЄС. Важливими чинниками розвитку українських відносин є інтеграційні процеси в СНД, ЧЕС, співпраця з США, «Великою африканською п’ятіркою».

Найбільш дієвою і ефективною стратегією інтеграції України у світове господарство є поєднання структурної перебудови економіки з її орієнтацією на активне зростання експорту і диференціацію його капіталу. Цього можна досягти шляхом загального поліпшення інвестиційного клімату й залучення інвестицій у відповідні галузі, створення механізму стимулювання експорту та формування життєздатних конкурентоспроможних експортних виробництв.

Для України сталий розвиток та інтеграція у світове господарство є поки що декларацією про наміри. Мета – здійснення переходу на шлях сталого розвитку – нагально вимагає радикальних реформ національної економіки:

- потрібно врахувати досвід європейських країн та специфіку розвитку молодої ринкової економіки України;

- більш докорінно реформувати сферу економічної і соціальної політики держави;

- надати регіонам широкі можливості для здійснення економічних реформ на місцях, наприклад надати більші повноваження фінансових органам;

- створення та розвиток спільних підприємств та спеціальних зон «вільного підприємництва» на території України;

- приділяти велику увагу міжнародному туризму;

- проводити раціональну експортну політику;

- здійснювати контроль за виконанням плану дій «Україна – ЄС» і застосування санкції у разі зниження ефективності економічних реформ.

Реалізацію цих реформ забезпечить виважена, послідовна зовнішньоекономічна державна політика, результативність якої засвідчуватиметься майбутнім високим рейтинговим статусом нашої країни у світовому співтоваристві.

Література:

1. Данилишин Б., Веклич О.Україна в міжнародних рейтингах сталого розвитку//Економіка України. – 2008. – №7. – с.13 – 23.

2. Дедеркал Г.П., Черкашина-Нагорна Н.К. Напрямки інтегрування України в сучасну світову економічну систему//Наукові доробки молоді – вирішенню проблем європейської інтеграції: Збірник наукових статей в 2 т. – Х.: Контингент, 2008. Т.1. – 2008. – с.64 – 66.

3. Дяченко О. О., Пристайко О. П. Особливості входу України до системи світового господарства//Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць . – 2008. – Вип.5. – с.10 – 14.

4. Офіційний сайт Світового банку – http://www.worldbank.org.ua