Обушак Д.М.

Буковинська державна фінансова академія

Природні монополії та їх вплив на розвиток економіки держави

Розвиток сучасної економіки вима­гає від господарюючих суб'єктів вико­ристання значної кількості ресурсів для реалізації власної діяльності. При цьому темпи використання даних ре­сурсів за останні роки збільшуються у значних масштабах, ніж зростан­ня економіки. Проблема поглиблюєть­ся зменшенням запасів ресурсів або їх нерівномірним розміщенням. Ви­рішити дані труднощі методами стиму­лювання звичайної конкуренції немож­ливо з причини природної обмеженості ресурсів. Однак функціонування особ­ливого типу монополій — природних монополій дає змогу позитивно вплива­ти на можливість розвитку економіки.

Природні монополії почали з'явля­тися тоді, коли здійснювалося активне становлення економічних відносин, що вимагало від суспільства визначення співвідношення між рівнем розвитку промисловості та ціною, яку воно було готове за це заплатити. Спочатку вва­жалось, що проблеми будуть вирішені за допомогою звичайних монополій, але ця впевненість зникла з розвитком науково-технічного прогресу. Саме НТП довів, що зви­чайні монополії є дуже громіздкими і навіть шкідливими суб'єктами, штучне утримання яких призведе до втрат всіх суб'єктів економічних відносин. Держава повинна завжди боротись проти монополій.

Підприємства – природні монополісти є одним з головних елементів ринкової економіки. Їх призначення полягає у забезпеченні ефективного функціонування конкуренції, що дозволяє визначати особливу сутність даних утворень.

Проблематику даного питання в різні часи досліджувало багато як вітчизняних, так і іноземних вчених, зокрема серед них: П. Ван  Дорен, Дж. Стіглер, Г.М.Филюк, Ю.І.Стадницький, В.В.Кривуцький та інші. Однак на сьогодні проблеми природних монополій набули нових рис, що потребують обовязкових досліджень [1, с.51].

Досліджуючи публікації з питань монополії, слід зазначити, що цей феномен являє собою своєрідний фокус, у якому сходяться різноманітні фундаментальні економічні проблеми: досягнення загальної та часткової економічної рівноваги і нерівноваги, економічна ефективність і суспільний добробут, економічна нерівність і ринкова влада, інфляційні явища, взаємодія ринку й планомірності, інструменти і результати державного регулювання економіки і т.д. [3, с. 31].

Слід зазначити, що монополія являє собою:

- певне становище на ринку, коли один продавець пропонує товар, який не має субститутів, а доступтна ринок заблоковано бар’єрами (чиста монополія);

- факт виключного права на виробництво, торгівлю та інші види  господарської діяльності, що належать будь-якому учасникові ринкового процесу;

- групу підприємств, пов’язаних між собою відносинами власності, технологічною залежністю, взаємними поставками продукції тощо [3, с. 32].

Характерними рисами природних монополій є можливість ефективно задовольняти потреби суспільства поза конкуренцією. Головною перевагою підприємств – природних монополістів полягає в економії на ефекті масштабу виробництва.  Це означає, що витрати будуть тим меншими, чим більшим буде масштаб діяльності підприємства. Тому можна стверджувати, що ці підприємства складають цілі галузі, які впливають на конкурентні ринки.

Для регулювання діяльності у сфері природних монополій характерне спеціальне законодавство. Воно обумовлене тим, що природні монополії не підлягають під загальний правовий режим і методи регулювання типових товарних ринків, котрі були раніше закріплені в Законі «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприєницькій діяльності», а зараз у Законі «Про захист економічної конкуренції». Оскільки мова йде про  особливі товарні ринки, вони викликають і особливі за суб’єктивним складом, характеристикою та за своїм змістом відносини на таких ринках, що вимагають особливого (відмінного від загального) державного, у тому числі правового регулювання з метою охорони суспільних інтересів [2, с. 77].

Закон України «Про природні монополії» від 20.04.2000р. визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, на основі збалансування інтересів суспільства, суб’єктів природних монополій та споживачів їх товарів.

Цей Закон заклав правові основи створення в Україні сучасної системи державного регулювання природних монополій [4, с. 89].

Роль держави полягає у забезпеченні допомоги природним монополіям і за­хисті від намагань побудувати неефек­тивну конкуренцію. Виходячи з даного положення, природну монополію мож­на уявити як зв'язковий елемент між суспільством і підприємствами, що пра­цюють на конкурентних ринках. Поз­бавлятися такого зв'язкового елемента державі невигідно навіть при всіх про­блемах, що існують у діяльності природ­них монополій. Уряд зацікавлений збе­рігати природні монополії, розвивати їх шляхом залучення інвестицій, а в разі потреби і допомагати [1, с.51].

В данному дослідженні визначено, що законодавство про природні монополії не можна віднести до конкурентного законодавства, зокрема законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки воно спрямовано не на захист і підтримку конкуренції, а навпаки на визнання монополій, недопущення й усунення конкуренції на визначених ринках.

Природному монополісту не потрібно заважати, створюючи щось подібне до конкуренції; навпаки, його треба стимулювати. Наприклад, до розширення мережі залізничних шляхів, лінії електропередач, систем забезпечення газом і теплом. Вигода від цього очевидна, оскільки досягається, як зазначалось вище, економія на масштабі виробництва [1 с.51].

Отже, саме існування природних монополій можна виділити як окреме утворення, що суттєво впливає на економіку держави. Наявність природних монополій завжди забезпечує розвиток інфраструктури, що не дивлячись на будь-які економічні кризи, дозволяє ефективно впливати на економічні процеси в державі. Концентруючи в собі специфічні, притаманні тільки їм, властивості, природні монополії можуть змінювати економічне обличчя всієї держави.

 

Література:

1.А.А.Сахно, «Проблеми функціонування підприємств – природних монополістів у сучасних умовах розвитку економіки»// Економіка та держава. 2009р-№5-с.51.

2.А.Франчук, «Особливості механізму державного регулювання енергетики як природної монополії »// Економіка та держава. 2009р.-№2-с. 77.

3.Г.Филюк, «Соціально-економічні наслідки монополії: теоретичний і практичний аспекти»// Економіка України.-2007р.-№1- с. 31.

4.М.С. Блохін, «Характеристика правового регулювання природних монополій»// Митна справа.2009р.-№3-с. 89.