Ісар І.В.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

Грошово-кредитна політика в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення

У сучасних умовах переходу України до ринкової економіки помітно зростає роль обґрунтування сутності грошово-кредитної політики, спрямованої на стимулювання сталого економічного розвитку, і на цій основі підвищення народного добробуту. Від ефективності грошово-кредитної політики залежать головні макроекономічні завдання держави.

Грошово-кредитна політика в Україні має бути націлена на успішне розв’язання проблем перехідної економіки через зростання ефективності діяльності банківської системи та грошового обігу.

Значна частина аналізу ефективності грошово-кредитної політики пов’язана з дослідженням структури грошової маси. Тому аналіз грошових агрегатів та регулювання їх частки у грошовій масі на сьогодні є надзвичайно важливим питанням для економіки України.

В працях вітчизняних вчених Д.Г. Осипчука, С. Рум’янцева, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, А. Даниленка, В. Лагутіна, В. Литвицького, А.Савченко, вказуються окремі напрями посилення впливу грошово-кредитної політики на макроекономічний розвиток економіки України, виділяються окремі аспекти та недоліки в її здійсненні. Спираючись на сучасні реалії впливу світової фінансової кризи, що проявляються в спаді виробництва та інфляційних процесах, що спричинені різким зростанням грошової маси та відпливом капіталу з економіки України, можна говорити про великий вплив грошово-кредитних інструментів держави на покращення нинішньої ситуації.

Використовуючи загальне визначення поняття «політика», можна стверджувати, що грошово-кредитна політика – це мистецтво управління пропозицією грошей. Але таке визначення є надто загальним, оскільки воно не відображає практичну спрямованість монетарної політики. Намагання визначити монетарну політику через її роль в практиці державного регулювання економіки подається в Законі України «Про Національний банк України». Згідно з цим законом монетарна політика – «це комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримання інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Спираючись на цей закон, Рада Національного банку України розробляє «Основні засади грошово кредитної політики» на кожний прогнозний рік. Зазначений документ, враховуючи прогнозні показники, що передбачені в Основних параметрах економічного і соціального розвитку України, визначає на відповідний рік конкретні цілі та заходи, що пов’язані із цілеспрямованим застосуванням відповідних монетарних інструментів [1,8].

За інформацією Національного банку України, в умовах складної макроекономічної ситуації та впливу світової фінансової кризи грошово-кредитну політику у 2008 році було спрямовано на забезпечення стабільності національної грошової одиниці та збалансування попиту та пропозиції на гроші.

З початку 2008 року НБУ в контексті здійснення антиінфляційних заходів продовжував проводити процентну політику, спрямовану на підвищення вартості 6національної валюти та вживав заходів щодо стимулювання позитивних зрушень у структурі активно-пасивних операцій банків. Утім, такі заходи не були механізмом обмеження грошової пропозиції.

За станом на початок жовтня минулого року банківська система мала досить значний запас ліквідності - обсяги ліквідних коштів банків удвічі перевищували їх потреби, пов’язані з поточною діяльністю.

Однак вже в жовтні в зв’язку з впливом світової фінансової кризи на фінансовому ринку України почалась паніка пов’язана з штучно спровокованою недовірою населення до банків, що спричинило масове вилучення ними своїх вкладів [5].

У період загострення ситуації на фінансовому ринку НБУ спрямував свою політику на своєчасне повернення коштів вкладникам, зменшення відпливу коштів з банківської системи та збалансування ситуації на валютному ринку.

У цьому контексті НБУ розширив можливості комерційних банків щодо підтримання ними своєї ліквідності через здійснення механізму рефінансування, пом’якшив вимоги щодо формування обов’язкових резервів та обмежив здійснення певних активних операцій в іноземній валюті.

Вжиті заходи мали певний позитивний результат, що проявився в зменшенні відпливу коштів з депозитних рахунків населення та збільшенні ліквідності банків, проте можна говорити про те, що покращення ситуації спричинено й тим, що більша частка населення зняла кошти з своїх рахунків, що спричинило деприсивний стан на грошово-кредитному ринку [4].

В листопаді 2008 року спостерігається ситуація, що пов’язана з спекулятивним попитом на іноземну валюту, тому Національним банком було вжито низку заходів, що спрямовані на подолання цього попиту.

Монетарна база за 2008 р. зросла на 31,5% - до 186,7 млрд. грн.. водночас грошова маса зросла на 29,9% - до 514, 7 млрд. грн.. Порівнюючи зростання грошової маси на 29,9% та зростання виробництва ВВП на 2,1% можна говорити про те, що зростання грошової маси, яке випереджало зростання виробництва започаткувало поштовх до виникнення інфляційної ситуації в економіці України. Депозити фізичних осіб упродовж минулого року зросли на 31,1% - до 215,6 млрд. грн., а юридичних осіб – на 23%, до 142,3 млрд. грн. Загальний обсяг депозитів торік зріс на 27,7% - до 357,8 млрд. грн.

У свою чергу, обсяг кредитів зріс на 71,9% - до 733,9 млрд. грн. При цьому обсяг кредитів юридичним особам збільшився на 69,7% - до 460,5 млрд. грн.., а фізичним особам на 75,9%, до 273,4 млрд. грн.. Середньозважена вартість депозитів у національній валюті торік становила 13%, а в іноземній валюті 8,2%. Вартість кредитів в національній та іноземній валюті становила 21,6% та 19,4% відповідно. Станом на кінець 2008 року міжнародні резерви НБУ становили 31 543,29 млрд. доларів, що на 7 млрд. нижче рівня.

Національним банком за вересень – грудень було придбано 10,5 млрд. дол., що призвело до від’ємного значення сальдо інтервенцій на валютному ринку за рік у 3,87 млрд. дол. США. Однак, вказані заходи лише тимчасово впливали на стримування девальвації та забезпечення стабільності функціонування валютного ринку.

Щодо 2009 року то за січень-червень цього року монетарна база зросла на 1,1% до 188,7 млрд. грн., а грошова маса зменшилась на 8,3%, що є позитивним, оскільки відбувається значне зростання інфляції. При інфляційних прогнозах в 13,7% її величина становить приблизно 16%, тому зменшення грошової маси в умовах виробничого спаду є досить продуманим. Депозити фізичних осіб за період січень-червень зменшились на 7,7% до 199 млрд. грн., а юридичних осіб також зменшились на 17,1% до 117,9 млрд. грн. Загальний обсяг депозитів зменшився на 11,4%, до 317 млрд. грн..

З метою регулювання ліквідності банків НБУ проводив операції як з рефінансування, так із мобілізації коштів банків. Загальний обсяг операцій з рефінансування банків з початку року становив 55,8 млрд. грн. при цьому за цей же період для більш ефективного перерозподілу коштів було мобілізовано 39,5 млрд. грн.

Збільшення ліквідності банків позитивно позначилось на обсягах кредитування, зокрема обсяг наданих кредитів юридичним особам збільшився на 1,4% до 466,5 млрд. грн. обнак обсяг кредитів наданих фізичним особам зменшився тому загальний обсяг наданих кредитів за перше півріччя зменшився на 2,6% до 714,7 млрд. грн. у січні-червні вартість кредитів становила 18,6% та 8,4% в національній та іноземній валюті відповідно. Щодо відсоткових ставок за депозитами в національній та іноземній валюті то вони становили13,65 та 8,3% відповідно.

Порівнюючи показники грошово_кредитної політики 2008 та 2009 років можна сказати, що в 2009 році спостерігається значно менше зростання монетарної бази ніж в 2008 році, що пов’язано з відпливом капіталу з економіки України. Щодо позитивних моментів, то спостерігається зменшення зменшення грошової маси, що в умовах інфляції є позитивним, при цьому дане зменшення погіршило ліквідність банків тому НБУ було проведено їх рефінансування, що дещо підвищило їх ліквідність та надало можливість здійснювати кредитні операції реального сектора економіки, про що свідчить зростання обсягу наданих кредитів юридичним особам та зменшення обсягу наданих кредитів фізичним особам, що можливо збільшить обсяг виробництва ВВП та зменшить дисбаланс між грошовою масою та обсягом ВВП.

Щодо інших інструментів грошово кредитної політики, то спостерігаючи за динамікою норми обов’язкових резервів то вона в 2008 році для резервів в національній валюті становила до квітня становила 1%, а починаючи з травня 0%, а в іноземній валюті 5%, щодо 2009 року то норма резервів за національною валютою становила 0%, а за іноземною 7%. Дивлячись на динаміку цих показників можна сказати про те, що заходи грошово кредитної політики спрямовані на збільшення маси національної валюти та зменшення іноземної, що є ефективним в умовах спекулятивного попиту на іноземну валюту в кінці 2008 на початку 2009, однак його запровадження призвело до підвищення курсу іноземної валюти по відношенню до національної, що є не досить ефективним оскільки спричинило знецінення національної валюти. Тому виходом з цієї ситуації мабуть буде зменшення норми обов’язкових резервів за іноземною валютою, що дасть змогу збільшити обсяг наданих кредитів в іноземній1 валюті для юридичних осіб реального сектора економіки для закупівлі новітнього обладнання, що дасть змогу збільшити їх обсяг виробництва, а отже і частково стабілізувати ситуацію, що склалась в економіці України.

Ще одним досить важливим інструментом монетарної політики є ставка рефінансування або облікова ставка. Спостерігаючи за її динамікою в 2008 та першому півріччі 2009 року можна сказати про те, що січні-березні 2008 року вона становила 10%, починаючи з квітня вона зросла до 12% і такою була до травня 2009 року, починаючи з червня вона зменшилась і становила 11%, і на даний час вона становить 10,25%. Щодо даного інструменту монетарної політики, то він здійснює значний вплив на формування ціни на кредит, тобто процентної ставки кредитування. Оскільки в досліджуваний період спостерігалось досить значне зростання облікової ставки приблизно на 2%, що спричинило зростання вартості кредиту, а отже і зменшило попит на нього. Така політика була спрямована на зменшення грошової маси, оскільки відбувались інфляційні процеси в економіці, водночас така політика мала короткостроковий характер, оскільки тимчасово зменшила динаміку росту інфляції, але оскільки до факторів інфляції відносять, ще й зменшення обсягу виробництва тому більш продуманим мабуть буде зменшення обліком ставки з метою інноваційного кредитування економіки, що в майбутньому спричинить збільшення процесу виробництва, а отже зменшення інфляції та безробіття.

Незважаючи на те, що ситуація на грошовому ринку починає стабілізуватись, залишається велика кількість проблем, пов’язаних з реалізацією грошово-кредитної політики. Вони насамперед полягають у недостатньому розвитку ринку державних цінних паперів, структурі грошової маси в Україні та розвитку кредитних відносин [6].

Підводячи підсумок можна сказати про те, що здійснювана НБУ грошово-кредитна політика в 2008 та першому півріччі 2009 року не забезпечила стабільності національної валюти, тому спираючись на вище перелічені проблеми були зазначені шляхи їх вирішення.

Список використаної літератури

1. Закон України « Про внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» від 13 липня 2009 року.

2. «Основні засади грошово-кредитної політики на 2008 рік»//www.nbuv.gov.ua

3. Рішення Ради Національного банку України «Основні засади грошово-кредитної політики на 2009 рік» від 15 вересня 2008 року № 14//www. nbuv.gov.ua

4. Рішення Ради Національного банку України «Про підсумки виконання Основних засад грошово-кредитної політики на 2008 рік та внесення змін і уточнень до Основних засад грошово-кредитної політики на 2009 рік» від 10 лютого 2009 року// www. nbuv.gov.ua

5. С.Румянцев. Макроекономічний розвиток України у першому півріччі 2009 року//Цінні папери України.- 2009. - № 30. – с.29.

6. Д.Г.Осипчук. Проблеми грошово-кредитної політики в Україні та шляхи їх вирішення//Наукові праці НДФІ.-2008.-№3 (44).-с. 152-159.

7. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник, - К.: КНЕУ, 2005.-411 с.